Наша пошта

• Рядки з листів

Сподівались на краще...

ПІДТРИМУЮ Миколу Пугача («СВ» за 30.03 ц. р.), який висловив думку про те, що захмарні оклади не відіб’ють у посадовців бажання поживитись на дурняк. Хіба що на деякий час трохи пригальмують. Адже, як кажуть, попав між вовки — по-вовчому вий. А причина в тому, що корупція — надзвичайно серйозна хронічна хвороба всіх нечесних людей, до того ж у нас запущена, лікувати яку не всі беруться. А якщо якийсь великий чиновник і попадеться на гарячому, то вийде сухим із води. Має гроші відкупитися. Бо хіба наші судді чисті на руку? Ось так і крутиться корупційне колесо.

Василь ВЕРБИЦЬКИЙ.

с. Вороньків

Бориспільського району

Київської області

Після війни ми на рівні зі старшими непосильно працювали, щоб підняти економіку з руїни. Робили це задарма, жили впроголодь, але ж зуміли стати на ноги. А нові правителі прийшли і все збудоване тяжкою людською працею розтягли, розвалили. Людей знову довели до зубожіння. Така багата країна, люди хороші, а господаря путнього нема. Який не прийде, все собі гребе. Та ще й бере в борг у МВФ, кидаючи дітей та онуків наших у рабство. За що вони Україну та її народ ненавидять? Розвели таку корупцію, що скоро самі в ній захлинуться. Рвуть один з-перед одного. Ніяк не наїдяться. Чому б не зробити, щоб і вам, і нам жилося добре, щоб люди про вас гарно відгукувалися, поважали, а не проклинали. Не розумію я такої політики і не сприймаю всім своїм серцем.

Парасковія КУПА.

Охтирський район

Сумської області.

Ми сподівались на краще, а котимось донизу. Тому що недолуге керівництво поставило країну на межу катастрофи. Пани жирують, а народ вимирає. Щоб підняти рівень життя українців, треба змінити всю систему влади, починаючи з головної вертикалі. Всі наші президенти присягали на вірність народу, а за час правління продемонстрували тільки жагу до власного збагачення. Час зламати цю кланово-олігархічну кримінальну систему. Думаймо, за кого віддати свій голос на виборах, не будьмо пасивними, щоби потім не жалкувати!

Григорій ТРЕТЯК.

с. Тарасівка

Оржицького району

Полтавської області.

Нам часто доводиться їздити на Вінниччину в село Жабокричка Чечельницького району. Там проживає старенька мати моєї дружини. Ми відвозимо їй продукти, допомагаємо по господарству. Добираємось дорогою міжобласного значення Балта — Ольгопіль через Лісничівку, Перейму, Саражинку, а далі вже села Вінниччини — Стратіївка, Тартак. Якщо на території сусідньої області дорога ще більш-менш у задовільному стані, то в Балтському районі — суцільний жах. Такі вибоїни та ями, що в негоду можна втопитися і об’їхати ніяк. Довжина дільниці від Балти до Стратіївки всього 30 км, але за годину легковим автомобілем її не проїдеш. Я звернувсь у Балтське дорожньо-експлуатаційне управління щодо проведення ремонту цієї ділянки. А там мені відповіли, що у зв’язку з відсутністю коштів поточного року навіть ямкового ремонту не буде. Тож хочу звернутися до Прем’єр-міністра особисто. Володимире Борисовичу, від імені всіх водіїв, а цим шляхом щодня рухається до 500 машин, просимо відреагувати на наше прохання. Адже іншого шляху з’єднання (найближчого) не існує.

Леонід КІВАКОВСЬКИЙ.

м. Балта

Одеської області.