Вівторок, 15 травня 2018 року № 36 (19583)
http://silskivisti.kiev.ua/19583/print.php?n=38906

  • Екологічна панорама

Зникають малі річки

Олена БЕГМА.

УЧЕНІ констатують: через глобальне потепління клімат в Україні стає посушливим. Це криє загрозу для малих річок, які роками не мають достатнього дощового і ґрунтового живлення. Дедалі більше їх унаслідок посух зникають. Тоді як малі річки для великих — Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу мають таке ж значення, як капіляри для кровопостачання всього організму. Прогноз учених невтішний: зміни клімату на планеті зумовлять те, що впродовж двох найближчих десятиліть дві третини території України можуть стати зоною недостатнього вологозабезпечення в конкретний період року, тому посилиться потреба в штучному зрошенні земель. Особливо в південних регіонах.

Потопаємо в непотребі

НІМЕЧЧИНУ визнано лідером із переробки сміття в Європі. У цій країні, за даними ООН, частка повернення непотребу в корисний обіг становить 66%, в той час як пересічно на материку — ледь 46%. Також серед лідерів за цим показником — Австрія, Бельгія і Нідерланди, де частка повернення відходів перевищує 50%. Далі йдуть Швеція (48,9%), Франція (41,7%) та Іспанія (29,7%). Замикають рейтинг Греція з показником 17% і Румунія — 13,3%, а також Мальта, де частка повернення сміття становить лише 7,1%... Тоді як в Україні поки що переробляють менш як 3% твердих побутових відходів. І ще стільки ж спалюють. Решта нагромаджується повсюди просто неба, завдаючи непоправної шкоди довкіллю.

Де вільніше дихається?

ВСЕСВІТНЯ організація охорони здоров’я оприлюднила результати дослідження повітря, яке вона регулярно робила впродовж восьми років у 110 країнах. Згідно з ним, найчистішою країною визнано Фінляндію. В її атмосфері вміст мікрочасточок пилу в середньому становить 6 мікрограмів на кубічний метр. Це найнижчий показник у світі! Поряд із країною Суомі за чистотою повітря розташувалися Естонія, Швеція, Норвегія та Ісландія… Україна ж у цьому рейтингу завершує шостий десяток. Найгірше повітря в Уганді, Монголії, Індії, Афганістані, Китаї, Катарі та Камеруні.

Небезпечне сусідство

В ІВАНКІВСЬКОМУ районі на Київщині за фінансової підтримки Євросоюзу розпочато роботи з реабілітації місць зберігання радіоактивних відходів походженням із Чорнобиля, котрі знаходяться за межами зони відчуження. Почали з одного із дев’яти найнебезпечніших у районі — «Піски-1». Цей пункт захоронення площею 125 кв. м, розташований лише за 20 км од Іванкова, функціонував у 1996-1997 роках. Тут зберігаються 200 куб. м відходів, які містять цезій-137, стронцій-90, америцій-241… Вилучені звідси радіоактивні відходи та забруднені ґрунти з метою остаточного захоронення фахівці спецкомбінату «Київський ДМСК» Українського державного об’єднання «Радон» мають вивезти до сховища комплексу «Буряківка», що в межах зони відчуження.

Загалом же подібних ділянок — із радіоактивним непотребом — доста не лише у Київській, а й у Житомирській та Чернігівській областях. І так само вони знаходяться поблизу населених пунктів.

Щось прогноз не тішить

ЛІТО на порозі. Яким воно видасться? Український гідрометеоцентр прогнозує загалом посушливі й спекотливі червень, липень і серпень. Ось, зокрема, що повідомив його директор Микола Кульбіда: «Кількість опадів у літній період ми очікуємо здебільшого помітно менше норми. Уже сьогодні в більшості регіонів країни почалася грунтова посуха. Таким чином, упродовж усього літнього періоду виникнення надзвичайних пожежних ситуацій на всій території країни можна вважати гарантованим».

Водночас директор Укргідрометеоцентру зазначив, що в літні місяці очікується температура повітря вище норми на 1-1,5 градуса на всій території країни. А на Прикарпатті, за прогнозами синоптиків, це відхилення буде ще більшим — до 2-2,5 градуса.

До речі, цього року квітень переважно по країні став найспекотнішим за 80 років регулярних спостережень. 2 травня в Києві, коли температура повітря прогрілася до 30,2 градуса, стало найтеплішим днем останнього весняного місяця за останні 107 років. Це на 1,2 градуса вище попереднього максимуму 1911 року.

Завершилась чергова експедиція

УКРАЇНСЬКІ полярники повернулись із ХХІІ зимової антарктичної експедиції. Дослідження на станції «Академік Вернадський» вітчизняні вчені ведуть із 1996 року. Нині вони вивчають на крижаному материку наслідки глобального потепління. Як відомо, за останнє півстоліття середньорічна температура в Антарктиді зросла на 4,5 градуса. Через це літньої пори континент дедалі помітніше зеленіє. Водночас науковці відзначають танення льодовиків, збільшення кількості особин теплолюбних пінгвінів та видів рослин на континенті, а також певні особливості розвитку бактерій.

Умови на станції хороші, стверджують полярники. І це при тому, що капітального ремонту тут не проводили чверть століття, відколи Україна придбала станцію у британців за символічну суму — 1 фунт стерлінгів. Щоправда, нинішнього року на капітальне оновлення передбачили 15 мільйонів гривень. Ще 70 мільйонів — на антарктичні дослідження. Єдине, про що полярники лише мріють, як зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, — власне науково-дослідницьке судно. Поки воно не з’явиться, українці можуть повноцінно вивчати лише атмосферу і суходіл. Тоді як мають чимало програм дослідження Антарктичного океану…