Добрий господар

Позакореневе підживлення

ВДАЮЧИСЬ до позакореневих підживлень, можна суттєво заощадити добрива. До того ж такий спосіб, окрім насичення рослин необхідними поживними речовинами, сприяє зміцненню у них імунітету до різних хвороб, підвищує стійкість до комах-шкідників. А ще позакореневі підживлення виробляють посухостійкість.

Цей агрозахід проводять по листю в період вегетації рослин. Завдяки поглинальній здатності листя значно пришвидшується живлення рослин, активізується фотосинтез.

Позакореневе підживлення сприяє збільшенню вмісту крохмалю, білків, вітамінів у бульбах картоплі. І якщо для поливу ми готуємо насичену суміш макроелементів (25 г азоту, 20 г фосфору і 40 г калію за діючою речовиною), то для позакореневого підживлення достатньо вдвічі меншої дози: на 10 л води беремо за діючою речовиною азоту 15 г, фосфору — 10, калію — 20 г. На практиці це 2 ст. ложки сечовини, 3 — суперфосфату, 4 ложки калімагнезії. Ефективність такого прийому значно зросте, якщо до макроелементів додати ще й мікро: по половині чайної ложки борної кислоти, мідного купоросу, марганцівки, молібденовокислого амонію, сульфату кобальту і сульфату цинку.

Якщо в господарстві є обприскувач із дрібним розпилювачем, то відра поживної суміші вистачає на сотку картоплі, а для інших овочів менше.

Застосувавши метод позакореневого підживлення, за рахунок економії добрив можна виконати дві, а то й три операції, при цьому вибравши найсприятливіші періоди розвитку рослин.

Для обприскування помідорної грядки використовують натрієву, аміачну і калійну селітри, водну витяжку суперфосфату (добову), при цьому дози мінеральних добрив зменшують приблизно в 10 разів. На кожен літр розчину слід додати 1 г перманганату калію, 3 г хлористого кальцію (щоб не було вершинної гнилі) й стільки ж борної кислоти.

Позакореневе підживлення плодових, ягідних рослин у саду підвищує врожайність на 15-25% і поліпшує якість плодів. Найдієвіше позакореневе підживлення — через 10 днів після цвітіння, його варто повторити через місяць, а потім ще через один. З азотних добрив для обприскування найкраще вибрати сечовину: влітку і восени — 0,6-процентний розчин. Із фосфорних застосовують 2-3-процентний розчин подвійного суперфосфату, з калійних — 1-процентний розчин сірчанокислої солі. Мікроелементи дають у 0,03-0,1-процентних розчинах.

Рятує позакореневе підживлення при тривалій посусі, коли вносити азотні добрива в пересохлий ґрунт — марна справа, а поливати нічим. Тоді рослини підживлюють азотом по листю, і він миттєво засвоюється, надходить і до коріння. Позакореневе підживлення рятує городні культури і від хвороб. Несправжня борошниста роса огірків, цибулі відступає, якщо рослини обприскати настоєм сіна або слабким розчином гною: це підживлення і лікування одночасно.

Насамкінець — позакореневе підживлення потрібно проводити на сухих рослинах, а не на вкритих росою чи після дощу. Час — ранок або вечір, а коли похмуро, то можна і вдень.