|
Архів П’ятниця,
№ 39 (19586) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Добрий господар | Весела світлиця | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Полікований пускач Пилип ЮРИК. м. Запоріжжя. У селі Чумаки жив колись механізатор Петько. Сам низенький і худенький. А трактори заводилися тоді вручну з допомогою ремінної шворки. От одного разу заглух його стальний кінь. Та не де-небудь, а в широчезній калюжі біля гною на свинофермі. Петя виліз на капот, накрутив шворку на диск пускача. А позаяк великої сили, щоб різко смикнути її, він не мав, то намотував ремінця на руку й, падаючи з капота, намагався завести. Разів 10 падав тракторист спиною в калюжу з гноєм. А трактор заводитися не хоче. Зібралися свинарки з трактористами — сміються. Зі злості Петя хапає молотка й гатить ним по пускачеві. Потім кладе інструмент до кабіни, знову лізе на капот, намотує шворку й іще раз падає разом із нею в калюжу. І сталося диво — пускач завівся. — От химерик! — звернувся Петро до двигуна. — Виходить, небитим ти не хотів заводитися! Тепер знатиму, чим тебе лікувати. Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має
своє слівце Віталій НЕЖУРБІДА. с. Коржовий Кут Уманського району Черкаської області. Щастя не кобила — у віз не запряжеш. Скажи правду — наживеш ворога. Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть. Криве дерево, та яблука солодкі. Що в річці, то ще не в руці. Голка всіх одягає, а сама гола. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Коротка втіха — довгий жаль.
|
|
