Архів
П’ятниця,
25 травня 2018 року

№ 39 (19586)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Ядерний шантаж

ІРАН. Духовний лідер аятола Алі Хаменеї висунув країнам ЄС сім умов дотримання Тегераном ядерної угоди.

Докладніше...
Другий перехідний період

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Прем’єр-міністр просить ЄС подовжити перехідний період після виходу країни з ЄС.

Докладніше...
Статус біженця за гроші

НІМЕЧЧИНА. Шириться скандал, пов’язаний із незаконним наданням статусу біженця тисячам нелегалів.

Докладніше...
Атаки коаліції

СИРІЯ. Літаки коаліції на чолі зі США завдали авіаудару по позиціях урядової армії на сході країни.

Докладніше...
Зброя для стримування

США. Палата представників підтримала план створення нової ядерної зброї.

Докладніше...
Небо на замку

ФРАНЦІЯ. Авіадиспетчери провели одноденний страйк.

Докладніше...
Трусонуло

ЕКВАДОР. На півночі країни стався потужний землетрус.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Економіка

Чому ми в «чорній смузі»

Андрій Старостін,

економічний експерт.

Ріст світових цін на нафту продовжує негативно впливати на економіку України. Подорожчання бареля Brent до 70-75 дол. у першому кварталі збільшило дефіцит зовнішньоторговельного балансу на 25,4% порівняно з аналогічним періодом торік. Товарний дефіцит зріс в 1,3 разу, а від’ємне сальдо торгівлі послугами підскочило аж у 2,3 разу. Офіційні джерела пояснюють це активним імпортом вугілля в зимовий період.

Незаміщуваний імпорт

«ВУГІЛЬНІЙ» теорії, втім, суперечить деталізована статистика експортно-імпортних операцій по товарних групах. Так, за три місяці нинішнього року імпорт кам’яного вугілля і антрациту у валютному вираженні зріс на 53,9%. При цьому сирої нафти ввезли на 47,4%, а нафтопродуктів — на 14,7% більше.

Протягом найближчих місяців нафтопродукти продовжуватимуть відігравати вирішальну роль у рості зовнішньоторговельного дефіциту нашої держави. І якщо станеться збіг українського імпортного нафтового ажіотажу з максимально можливим у майбутньому періодом росту світових цін на нафту, це усе більше тиснутиме на курс гривні.

Ще 2016 року, за даними Держстату, торговий профіцит України дорівнював 327,7 млн дол. Торік українська економіка завдяки зовнішнім позикам попередніх років зуміла відштовхнутися від дна і почала нарощувати імпорт. Однак, за винятком оборонного машинобудування, зростаючий попит на закордонні товари не компенсувався прийнятними державними галузевими програмами розвитку внутрішнього виробництва.

Відтак проблеми торгового балансу почали накопичуватися. До кінця 2017-го галузевих програм розвитку, які могли б компенсувати зростаючий імпорт, уряд так і не представив. При цьому дефіцит зріс до 2,6 млрд дол.

Цей торішній стрибок українського зовнішньоторговельного дефіциту відбувся при порівняно дешевій нафті в коридорі цін 50-62 дол./бар. Тепер же, коли вартість почала зміщуватися до 77-85 дол./бар., дуже ймовірно, що до кінця року торішній «невеликий мінус» виявиться серйозним економічним досягненням.

Підсумковий результат може бути приголомшливим — з огляду на тенденцію стрімкого росту цін на нафту не допоможе навіть фантастичний сценарій, за якого українська влада в «пожежному» порядку якимсь дивом зможе вжити заходи для розвитку власного виробництва ключових імпортних товарів — насамперед нафтопродуктів. Але навіть це зможе підтримати торговий баланс не раніше кінця наступного року.

У чому насправді суть?

НАША влада пояснює невдачі в цьому секторі інтригами РФ — мовляв, ця країна зуміла «проштовхнути» змову з квотами ОПЕК+ і підняти світові ціни на нафту. Доходи російського експорту в січні-березні справді зросли на 21% порівняно з першим кварталом 2017-го і вперше за кілька років перевищили 28 млрд дол. Проте дякувати за такі результати Москва повинна зовсім не собі й своїм «багатоходівкам». Адже зростання світових цін викликане не зусиллями Росії. Парадоксально, але спорадичне збільшення стало наслідком ініціювання США «Іранської ядерної кризи 2.0», яке було націлене проти РФ.

У цьому контексті пояснювати «українську нафтову чорну смугу» економічними збитками, спричиненими російською агресією, буде неймовірно важко. Наприклад, нашій владі ніхто не заважав ще в 2014-2017 роках вжити заходів для нарощування переробки нафти. У той період вона коштувала дешевше, ніж нині, й продавалася з великим прибутком. Але цього ніхто не став робити.

Інертність спостерігалася навіть при тому, що війна не заважала Україні запускати державні та державно-приватні програми розвитку найбільш імпортозалежних галузей економіки, а навіть, навпаки, певною мірою мала б їх стимулювати.

Не тільки Iран

СПИСУВАТИ наростання торгового дефіциту на підступність та інтриги РФ із договором ОРЕК+ стало ще абсурдніше після 8 травня. Цього дня США анонсували країнам ЄС свій новий, жорсткіший, підхід до проблеми порушення Іраном багатосторонньої ядерної угоди 2015 року JCPA (Joint Comprehensive Plan of Action).

Коли адміністрація Барака Обами підписувала цей договір, іранські боєголовки і носії ядерної зброї не вважалися єдиним цілим. Підхід до них був розділений. Такий іранський маневр колишнього американського президента мав вигляд парадоксу на тлі проведеного роззброєння нашої держави — тоді до ядерної зброї належало все що завгодно, аж до українських гаубиць або тактичних бомбардувальників.

Ці різночитання між програмами роззброєння України та Ірану, серед інших причин, змусили адміністрацію Д. Трампа наполягати на зміні умов JCPA. Наступний перегляд готується під страхом запровадження нових американських антиіранських санкцій, які поширюватимуться на європейські компанії. Сама лише загроза вжиття Вашингтоном таких заходів накрутила зростання ціни нафти марки Brent до 75 дол./бар. А вихід США зі Всеосяжної ядерної угоди щодо Ірану, який спричинить неминуче відновлення американських санкцій проти Ісламської Республіки, призвів до миттєвого збільшення до майже 78 дол./бар.

Але ж, крім того, з порядку денного ніхто не знімав інших чинників, що штовхають ціни вгору. Наприклад, нестабільність у Нігерії чи новий виток боротьби за владу в Лівії... На цьому тлі потуги РФ здаються не дуже й значущими. Тож нашій владі час замислитися над з’ясуванням справжніх причин провалів у балансуванні зовнішньої торгівлі та шляхах їх вирішення.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Пожежонебезпечні установи
Читати
Підтримка зменшилась
Читати
Ще й так оцінюватимуть
Читати
Найголовніші проблеми
Читати
Коли вихідні?
Читати
Рецепти по-новому
Читати
А тут заробітчани потрібні
Читати
Тим, кого звільнили
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове