Архів
Середа,
30 травня 2018 року

№ 40 (19587)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Хто захистить Європу?

ПОЛЬЩА. У Варшаві завершилась Парламентська асамблея НАТО.

Докладніше...
Протест за протестом

ФРАНЦІЯ. У Парижі знову ширяться протести проти політики Еммануеля Макрона.

Докладніше...
Назустріч світовій спільноті

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Демонтовано ядерний полігон у Пхунгері.

Докладніше...
Всі знають винного

ЄВРОСОЮЗ закликав Росію визнати відповідальність за збитий MH17 і сприяти у покаранні винних.

Докладніше...
Вважають, що відповідь адекватна

ІЗРАЇЛЬ завдав удару по позиціях угруповання «ХАМАС» на півдні Сектора Гази.

Докладніше...
Перезавантаження у верхах

ПАРАГВАЙ. Президент Орасіо Картес подав у відставку.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Освітянська нива

Про що нагадав дзвоник

Олексій ЯРОВИЙ.

Харківська область.

Фото автора.

У Бугаївській загальноосвітній школі, що в Ізюмському районі, як і в багатьох навчальних закладах по всій країні, пролунав останній дзвоник.

ЦЬОГО РОКУ традиційне свято мало свою особливість. На нього завітав Генеральний консул Республіки Польща в Україні Януш Яблонський.

Участь у святі іноземного гостя не була випадкова: у цей день на фасаді школи відкрили пам’ятну дошку польському лікарю, письменнику й гуманісту Янушу Корчаку. Він відомий тим, що разом із двома сотнями дітей, якими опікувався в створеному ним «Домі сиріт», пішов до газової камери, коли мав можливість урятуватися. Сталося це під час Другої світової війни 1942 року. Польський лікар свого часу працював у дитячих притулках Києва. Він ніколи не бував на Харківщині, але у Бугаївці вирішили: його самопожертва — це свідчення того, що добро і людяність існують. Пам’ятати і нагадувати про це потрібно, надто за нинішніх часів, прикметою яких є жорстокість та нетерпимість.

— Учинок Януша Корчака — приклад для усіх, — наголосив Януш Яблонський, — відкриття йому пам’ятної дошки на Бугаївській школі, безумовно, сприятиме зміцненню українсько-польської дружби.

На свято останнього дзвоника до бугаївців завітали й бійці танкового батальйону «Звіробій» та батальйону національної гвардії імені Сергія Кульчицького. Дружба школярів з воїнами триває ось уже понад чотири роки.

До речі, це вже друга пам’ятна дошка, встановлена на фасаді школи. Перша вшановує пам’ять українського поета, перекладача й фольклориста, військового лікаря Володимира Олександрова, батько якого був настоятелем храму Ікони Охтирської Божої Матері, що й сьогодні височить посеред села. Крім пам’ятних дощок, силами та коштом місцевого сільгоспкооперативу «Восток», польського консульства та благодійного фонду Андрія Первозваного у школі відкрито іменні класи: української мови й літератури імені Григорія Сковороди та інформаційних технологій імені Януша Корчака, обладнано клас імені мандрівника, географа й полярного дослідника Фрітьйофа Нансена. У 1920-ті роки минулого століття, під час першого голодомору в Україні, Нансен очолював гуманітарну місію, зусиллями якої було врятовано десятки тисяч українців. Власне на прикладах великих людей і виховуються бугаївські діти. Тутешня школа — одна з найкращих у районі.

Під час канікул класи спорожніють, але це не означає, що процес виховання й навчання учнів припиниться. Старшокласники працюватимуть в сільгоспкооперативі на току, в рибному господарстві, пастимуть худобу. Робитимуть це не за спасибі, тож матимуть можливість підзаробити. А ще завдяки спонсорам школярі відвідають історичні місця області та України.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чи перезимуємо?
Читати
На порятунок заводу
Читати
Ще одне визнання
Читати
Енергозалежні повністю
Читати
Без Вовка
Читати
У моді — самолікування
Читати
Щоб уже точно рівні були...
Читати
Ще один локомотив
Читати
На боротьбу з ВIЛом
Читати
АЧС не полишає Україну
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове