Архів
Вівторок,
12 червня 2018 року

№ 44 (19591)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Вистачає й внутрішніх проблем

КАНАДА. У місті Мальбе провінції Квебек завершився саміт країн «Великої сімки».

Докладніше...
Безпрецедентний саміт

У СІНГАПУРІ сьогодні має відбутися офіційна зустріч президента США Дональда Трампа і лідера КНДР Кім Чен Ина.

Докладніше...
Гостинність має межі

НІМЕЧЧИНА. Уряд анонсував перегляд політики щодо біженців.

Докладніше...
Кабель і дипломатична нота

ЯПОНІЯ висловила ще один протест Росії.

Докладніше...
Грошова ін’єкція проти гіперінфляції

АРГЕНТИНА погодилась на умови МВФ і отримає 50 мільярдів доларів допомоги.

Докладніше...
Перейшли від слів до дій

ІТАЛІЯ. Уряд країни виконав свої погрози і закрив порти для кораблів із врятованими у Середземному морі біженцями.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Буде село — буде й хутір

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Побачивши у Бахмуті на Донеччині після концерту для воїнів самодіяльне тріо «Ясени» і дізнавшись, що вони із села Сподобівка Шевченківського району Харківщини, почав запитувати, чи не біля них колись мешкав... Не встиг ще договорити, як почув відповідь сільського голови Людмили Чепіль: «Так ми з тієї Сподобівки, біля якої був хутір Затишок засновника українського театру корифеїв Марка Кропивницького».

Хутір Кропивницького

ВІДТОДІ як Кіровоград, який перед тим звався Єлисаветград, перейменували на честь корифея українського театру Марка Лукича Кропивницького, деякі українці всю славу становлення митця приписують цьому обласному центру. В Єлисаветграді він мешкав, писав п’єси, тут у нього зародилась ідея створення українського професійного театру.

На Слобожанщині ж, у Затишку, Кропивницький прожив майже стільки ж — двадцять років. Купив Марко Лукич цей хутір із дерев’яним будинком над мальовничим ставком, бо припав він йому до серця. Насадив виноградник, сад із грушами, черешнями та яблунями, завів пасіку. На одній із виставок бджолярів у Куп’янську, що за 35 кілометрів од Затишку, Кропивницький отримав бронзову медаль.

Згодом драматург збудував на хуторі цегляний будинок, а в старому, дерев’яному, розмістив школу для дітей із сусідніх сіл. Тут відбувалися вистави створеного Кропивницьким дитячого театру. На хутір приїздили Заньковецька, Садовський, Карпенко-Карий, родичі Шевченка.

Коли у 1910 році Марко Лукич помер, його родина перебралася в Харків. Хутір залишився без нагляду, і дерев’яний будинок, де знаходилися бібліотека й архів Кропивницького, згорів дотла. Пізніше, в 50-ті, те, що не згоріло, було знищене кувалдою і бульдозером, а на цьому місці побудовано кошару. Не зупинила навіть табличка, яка повідомляла про те, що тут жив засновник українського професійного театру.

Спроба відродження

ОСТАННІЙ раз я побував на хуторі ще 2000 року, коли святкувалося 160-річчя від дня народження Марка Кропивницького. Людей з’їхалося чимало: нащадки корифея, чиновники, письменники, театрали. Керівник місцевого господарства «Дружба», грек за національністю Юрій Апазіді, який взявся відновлювати хутір, багато що встиг зробити: провів до Затишку газ, почав будівництво басейну, за кресленнями сина Марка Лукича спорудив цегляний будинок. Він бачив Затишок як туристичний центр. Тоді «Дружба» була міцним господарством. Тримали 19 тисяч голів овець, близько тисячі ВРХ, кілька тисяч пернатих на гусячій фермі. А ще мали пекарню, крупорушку, ковбасний цех, спиртозавод...

— Після того, як Апазіді полишив господарство, все дуже змінилося, — констатує Людмила Чепіль. — Його наступники поділили «Дружбу» на два господарства. Ті, кому дісталося майно хутора, не схотіли його утримувати. Зараз на місці відбудованої садиби Кропивницького напівруїна.

Експонати, які свого часу назбирали для Затишку, зберігаються в різних місцях: у Сподобівській ЗОШ та сільському клубі, краєзнавчому музеї райцентру Шевченкове.

Чи є перспектива?

ДЛЯ ТОГО, аби відродити хутір Кропивницького, потрібні гроші. Надії на державу, зрозуміло, жодної. Бізнесмени, власники господарства, живуть за тридев’ять земель, ця земля їм чужа. Вони не Апазіді, який тут мешкав і господарював. Буває, трохи селу допомагають, але... Ферм тут, які дають робочі місця, не залишилось. А рослинництво потребує мінімум робочих рук. Люди виїздять зі Сподобівки. Якщо 20 років тому на території сільради мешкало 870 чоловік, то зараз зареєстровано 430 душ, а живе ще менше. У школі замість 125 учнів нині 25. Вже йдуть розмови про її закриття. Амбулаторія сімейної медицини є, а лікаря у ній немає. Медсестра теж збирається виїжджати. Що казати про хутір, якщо село зникає. А без нього життя тут взагалі зупиниться.

Людмила Григорівна каже, що пропонували бізнесменам організувати у Затишку центр зеленого туризму. Але це їх не зацікавило. Та й не дивно: до хутора від траси 12 кілометрів жахливою ґрунтівкою... Добратися туди — майже подвиг.

Яка перспектива? Порахували: якщо у Сподобівці створити об’єднану громаду, вона матиме непогані надходження до своєї скарбниці. Земельний та прибутковий податок, рента з газових свердловин, розташованих на її землях. Можна буде почати будувати дороги, а потім і хутір потроху відновлювати. Однак є така тенденція — приєднувати села до райцентрів, тобто міст і селищ. А в тих свій інтерес, не сільський. Чи не залишатимуться сподобівські гроші в райцентрі? Їм би із сусідньою Бугаївкою об’єднатись, але чи послухають вгорі, чи зрозуміють унизу? Тож поки що зі створенням ОТГ тут не квапляться.

А пам’ять про Кропивницького Сподобівка зберігає. Щороку на день села, тобто другої суботи серпня, їхній театр, в якому грають школярі й дорослі, показує вистави, які ставив колись сам корифей. А тріо «Ясени» традиційно співає «Місяць на небі». Та так, що коли десь у засвітах чує цю пісню Марко Лукич, то котиться у нього по щоці сльоза.

На фото автора: «Ясени» після концерту в зоні операції Об’єднаних сил.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Заробітчани «витягують» економіку
Читати
Дали «добро» на зняття імунітету
Читати
Підсумки безвізу
Читати
Несемо мир, але не собі
Читати
Остерігайтеся підробок
Читати
Одні зберігають...
Читати
...Iнші продають
Читати
Чия земля? ОТГ
Читати
Пильнуйте за дітьми
Читати
Новий «тарифокомандувач»
Читати






 Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове