Наша пошта

• Рядки з листів

Змагання за владні крісла

НЕ МОЖУ мовчати, спокійно спостерігаючи, як безкарно роздирають, розкрадають на шматки неньку Україну і вкотре на її віку поливають кров’ю дітей та внуків. Ох і наплодилося за роки незалежності «невинних» мільярдерів, які обдерли пересічних українців до нитки, розвели безробіття. І нині продовжують знищувати народ реформами, тарифами, цінами. За свої 85 багато пережила правителів, але такого безладу, який спричинили нинішні, причому скрізь, у кожній галузі, ще не було. Як халатно до всього ставляться, людей за людей не вважаючи. Від цього всього стає справді моторошно.

Любов КОВАЛЕНКО.

с. Пашківка

Макарівського району

Київської області.

Дивуюся, наскільки громіздка у нас чиновницька рать. Вона ж нічого не виробляє для суспільства, а тільки протирає штани у шкіряних кріслах, отримуючи при цьому захмарну зарплату. Чому ми маємо даремно годувати таку масу керівного складу? Адже міністрів одиниці, а обслуговуючого персоналу (секретарів, радників, експертів, політологів тощо) — тисячі. Навіщо стільки? Самі ж розказують, що не вистачає робітничих професій. То хай перекваліфікуються, поч­нуть, так би мовити, із себе. Таку реформу я підтримую!

Віталій ЛЕМІШКО.

с. Велика Севастянівка

Христинівського району

Черкаської області.

В Україні набирає обертів змагання за владні крісла. На зміну нинішнім готується подібна команда чергових обіцяльників. Діють за заздалегідь відомим сценарієм: спершу лаятимуть і ганьбитимуть своїх попередників, а отримавши владу, стануть іще гірші через свою безмірну жадібність до наживи за чужий рахунок. І будемо до безкінечності мати таку владу, поки не змінимо правила, де основним гравцем будемо ми, український народ, який особисто визначатиме, кому керувати державою, контролюватиме владців і за потреби звільнятиме. Де всі суспільні відносини регламентуватимуться виключно законами, а будь-яке суб’єктивне рішення державного чиновника, судді чи президента не матиме сили, крім визначених законів, які розроблятимуться й ухвалюватимуться під народним контролем, а не за домовленістю окремих осіб чи партій. Тільки тоді, на мою думку, матимемо свою демократичну незалежну державу і справжнє народо­владдя й позбудемося нинішнього безладу та бандитизму.

Володимир БЛИЗНЮК.

Барвінківський район

Харківської області.

Смертність перевищує народжуваність. Про це скрізь пишуть, говорять із високих трибун, але нічого не роблять, щоби відвернути процес, який набирає обертів і прирікає націю на вимирання. Маємо вимагати забезпечити передусім молодь робочими місцями й гідною зарплатою, щоби вона не вешталася по закордонню. Запустити переробну промисловість. Чому Україна досі експортує тільки зерно, а не борошно. Тільки сезонні ягоди, які швидко псуються, а не соки і джеми? Усі ці міні-заводи потрібні в селах. Тоді не говоритимемо про їх занепад і вимирання. На мою думку, без подібних заходів жити нам в Україні ставатиме ще сутужніше. І навіть черговий транш із МВФ не допоможе. Потрібно розвивати власну економіку. Якщо ж владці беруть кредит тільки для того, щоб погасити частину попереднього і решту роздерибанити між собою, а ми мовчимо й дозволяємо це робити, то годі дивуватися, що докотилися до такого життя.

Олексій КСЬОНДЗ.

м. Миргород

Полтавської області.