Архів
Середа,
27 червня 2018 року

№ 48 (19595)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаПост здоров’я

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • З полонини віє... сміхом

Василь МОМОТЮК.

с. Росошани

Кельменецького району

Чернівецької області.

— Жінко, я хочу їсти.

— Йди попий води.

— Але я не хочу води — я хочу їсти.

— А-а-а, то ти ще й харчами перебираєш?

* * *

Телефонний дзвінок.

— Ну привіт, Василю.

— Взагалі-то я Світлана!

— Справді? А в телефоні мого чоловіка ти Василь!

* * *

— Я не стверджую, що твоя мати погано готує, — каже хлопець нареченій, — але починаю розуміти, чому ви молитесь перед тим, як їсти.

* * *

Микола прийшов у гості до матері.

— Синочку, що з тобою? Ти після одруження схуд і змарнів, вона що, дружина твоя, не годує тебе?!

— Мамо, що ви таке кажете? Весілля ж було тільки вчора...

* * *

Огрядна пані заходить до лікаря:

— Лікарю, я вже обійшла всіх ваших колег. Один порадив схуднути, поїхати на курорт. А ви що скажете?

— Ідіть на курорт пішки!

* * *

Наприкінці медового місяця молодята лаються:

— То он як?! Я зараз же їду до мами! — заявляє молода дружина. Після паузи: — Але ти не дуже радій: я привезу її до нас!

* * *

Чоловік звертається до дружини:

— Люба, лікар сказав, що завтра вже можеш вставати з ліжка. Встанеш?

— Так, любий, встану. Якщо ти згоден купити мені ту сукню, через яку я захворіла.

* * *

Подружжя приходить із супермаркету. Дружина радісно:

— Дмитре, це нічого, що я кинула жебракові гроші?

— Правильно зробила, Марічко. Сліпа людина, треба допомогти.

— Але ж ти казав, що всі вони тільки прикидаються сліпими.

— Ні, Марічко, цей справжній сліпий.

— А чому ти такий упевнений?

— Він тобі сказав: «Спасибі, красуне!»

* * *

Зустрілися двоє друзів:

— Ти чого такий задоволений, Мироне?

— Учора з дружиною цілий вечір сварилися, і я переміг!

— Як це тобі вдалось?

— А я раніше встиг сльозу пустити...

* * *

Чоловік пізно ввечері телефонує додому:

— Кохана, що ти готуєш сьогодні на вечерю?

— Дідька лисого! — роздратовано відповідає дружина.

— Ну тоді готуй тільки для себе, бо я повечеряю з друзями в ресторані.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Дмитро ПОПОВИЧ.

с. Дениси

Переяслав-Хмельницького
 району

Київської області.

Держи коняку в полі, а жінку вдома.

У щасливого чоловіка і півень несеться.

Він так чисто бреше, що не треба й віяти.

Дружина — як сіль: без неї в хаті ніяк.

Краще лічити свої нестатки, ніж злодійські достатки.

Про бджіл подумав, як меду захотілось.

Покликали вовка з лісу овець стерегти.

Правда у вогні не горить.

 

— За всі роки я не бачив жодного грішника у сусідньому казані.

— Видно, і тут без хабарів не обходиться.

Мал. А. Василенка.

Мал. М. Капусти.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове