Вівторок, 10 липня 2018 року № 52 (19599)
http://silskivisti.kiev.ua/19599/print.php?n=39443

  • Сільські обрії

Купала пахне травами

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Над Дінцем, на заливних луках, які ще у травні до обрію були залиті водою, між купальськими травами, що оце набралися сил, гудуть косарки. Шерхотять, підворушуючи сіно, заморські «граблі», пресує сухі покоси в духмяні квадратні тюки підбирач. Сіно на вагу золота, особливо нинішнього посушливого року. Для керівника СТОВ «Гусарівське», що у Балаклійському районі, Віктора Вовченка пора сінокосу — і радість, і журба.

З журбою радість обнялася

РАДІСТЬ, звісно, від того, що його господарство попри всю недолугу аграрну політику держави стоїть на ногах. Журба ж від усієї несправедливості, з якою стикається. Держава б’є його та дивується, як це він іще тримається? Зовсім нещодавно прокурори, образно кажучи, Вовченка за горло брали, землю хотіли забрати, екологи воду відключали, податківці перевіряли… Проте він працює.

А починав Віктор Миколайович свого часу навіть не з нуля, а з мінуса — кількамільйонного боргу. А нині он яка сучасна техніка трудиться над Дінцем. І кожна копійка далася йому та працівникам господарства важкою працею...

За ці ж копійки будувалася і тваринницька ферма, де сьогодні є і комп’ютеризовані доїльні зали, і пологове відділення для корів, і кухня для приготування збалансованих кормів для худоби, до складу яких входить і сіно.

Щоправда, сіно, яке зараз пережовують чорно-рябі, — з торішнього укосу. 2017-й був щедріший на корми, отож затюкували дві тисячі тонн лугових трав і люцерни, заклали дев’ять тисяч тонн силосу. До серпня його повинно вистачити. Нинішній рік скупий на опади, тому й сіна буде вдвічі менше. Кількість силосу залежатиме від того, йтимуть дощі чи ні. Втім, кормів має вистачити, бо сіялися ще горох та соя.

Про посуху

КОЛИ слово за слово розмова зачіпає кліматичні зміни, Вовченко починає наповнюватися емоціями.

— Щороку повторюємо як мантру: «Немає опадів»,— обурюється він,— а що ми робимо, щоб вони були?

Колись люди були мудрі — будували ставки. Греблі насипали, щоб весною вода не стікала в річки, а накопичувалася у водоймах. Останні сьогодні обміліли або в оренді у крутьків, які ловлять на них рибку. Чому в області різко скоротилися посіви кукурудзи? Через відсутність зрошення. Вихід напрошується сам по собі: треба будувати водойми. Однак для цього потрібно запровадити державну програму, а її ніхто не береться створювати. А ще заважає недолуге законодавство. Якщо ви навіть захочете викопати ставок, то потрібно змінити цільове призначення землі. Це означає зібрати громаду, між представниками якої вона розпайована. Зробити це неможливо хоча б тому, що третина цих людей уже повмирала… Словом, глухий кут.

Обіцянки-цяцянки

ПРИ ТОМУ що ціна літрового пакета молока в магазинах від 20 до 23 гривень, тваринництво збиткове. І не лише тому, що купують його переробники нині у фермерів по вісім. Молочна галузь була б рентабельна, якщо не враховувати телиць і телят, які прибутку не дають, а утримувати їх треба. Наприклад, у Вовченка торішній збиток від них п’ять мільйонів гривень.

Але в Гусарівці не збираються відмовлятися від тваринництва. Бо воно дає безцінне органічне добриво. Крім цього, під кормовими культурами, під які господарство відводить понад 32 відсотки землі, ґрунт відпочиває, збагачується азотом, набирається сил. Важливо й те, що ферма — це робочі місця протягом усього року.

Про це, а також про те, що тваринництво — це стратегічна галузь, Вовченко говорив Прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману, який заїхав у Гусарівку під час торішнього вибуху боєприпасів на військових складах. Глава уряду кивав головою, погоджувався з тим, що тваринництво потрібно підтримувати. Однак хоч і є постанова Кабміну, обіцяних дотацій за кожну корову досі немає. Водночас Вовченко не може забути, як придбав у лізинг кілька тракторів. Вісім років після того прокуратура, податкова, поліція йому спокою не давали — перевіряли й перевіряли.

Чужі серед своїх

ТЕХНІКУ, що працює на сінокосі, Віктор Миколайович придбав у Голландії. Прес-підбирачі уживані, але ціна була дуже приваблива. Їхав за ними із сином на машині, дивувалися європейським дорогам. Особливо вразила Польща. «Як розвинулася ця країна за два останні десятиліття, — каже фермер. — Звісно, ЄС давав кошти полякам. Утім, гроші допомагають тим, хто хоче працювати, а не красти...»

У Польщі вони оформили митні документи за якихось 40 хвилин. А от на харківській митниці їхню техніку три доби тримали на спецмайданчику. Потім приїхав експерт і зробив переоцінку: довелося ще 30 тисяч гривень заплатити. Брокери, які повинні були розмитнити вантаж, згідно з договором, за п’ять тисяч гривень, стали вимагати 16...

— А біс би всіх вас узяв,— подумав Вовченко і вже наступний прес-підбирач розмитнював у Ковелі. Перекладач порадив, мовляв, там останнім часом навели лад. І справді, впорались за 2,5 години. Отак і господарюємо...

На фото автора: Віктор Вовченко (ліворуч) із працівником «Гусарівського» вирішують, яке поле косити наступним.