Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Бувальщини

Знайомство

Іван КИСЛИЦЯ.

с. Руданське

Шаргородського району

Вінницької області.

Новообраний голова райвиконкому традиційно робить об’їзд населених пунктів району, підприємств і колгоспів, знайомиться з партійно-господарським активом і керівниками установ та організацій. Зна­йо­млячись, називає своє прізвище, у відповідь чує прізвище свого візаві і, слід віддати йому належне, запам’ятовував його назавжди. Міг його згадати через багато років.

В одному селі, знайомлячись із керівником колективу, простяг руку для вітання і назвав своє прізвище:

— Музика.

— Заграй, — почув у відповідь.

— Музика, — вже твердіше повторив прибулий голова. У відповідь знову почув:

— Заграй.

Переборовши внутрішнє кипіння, голова райвиконкому втретє повторив своє прізвище і втретє почув у відповідь від, здавалося б, зовсім знахабнілого: «Заграй».

Такого нахаби голова ще ніколи не зустрічав, але, щоб вийти із ситуації, що склалася, вирішив назватися згідно з посадою:

— Голова райвиконкому Микола Григорович Музика.

У відповідь же почув:

— Директор школи Іван Опанасович Заграй.

Це знайомство з комічним присмаком у районі згадують і досі. Воно не мало жодних негативних наслідків, лише директору школи прийшлося змінити в своєму прізвищі наголос.

Загублена... голова

Працює трактор на полі. Закінчив роботу тракторист Іван і вирішив переїхати на сусіднє. А щоб не об’їжджати дорогою, бо це зайво втрачена година, надумав поїхати навпростець через невеличку долинку.

Але десь посеред дороги, не врахувавши ваги техніки, загруз у багнюці. Туди-сюди, вперед-назад, та й заглох мотор. Довелося другим трактором витягувати його з того болота. А тут якраз голова колгоспу на уазику:

— Іване, де ж була твоя голова, що ти мало трактора не втопив?

Довго так шпетив голова Івана. А той мовчить, бо знає, що винен.

Але десь через кілька днів майже на тому ж місці голова колгоспу своїм уазиком засів на болоті. Ні взад, ні вперед. Довелось трактором його витягувати. А трактористом (так уже сталося) — той же Іван. От він до голови:

— Товаришу голова, а де ж була ваша голова, що ви машину мало не втопили?