Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Жартом хвиля виграє

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Ліньки — це звичка відпочивати завчасно.

* * *

— Чув? У нас обіцяють сильне похолодання.

— Синоптики?

— Енергетики.

* * *

— Іване, — питає кум, — що це в тебе один черевик коричневий, а другий — чорний?

— Та я й сам помітив. Пішов додому, хотів поміняти, а там теж такі самі стоять...

* * *

Один фермер вирішив посміятись над ветеринаром і запитує:

— Ви і є доктор для скотини?

— Так, — спокійно відповідає той. — А що у вас болить?

* * *

Громадянин подав заяву, щоб його зарахували нічним сторожем. У конторі спитали:

— Чи є у вас необхідні якості для цієї роботи?

— Звичайно! Я прокидаюсь навіть за найменшого шуму!

* * *

Мама та її синок дивляться сімейний альбом і натрапляють на фотографію солдата.

— Мамо, хто цей бравий вояк?

— Це твій тато, синку!

Хлоп’я на хвилинку замислюється, а потім питає:

— А хто тоді той товстий і лисий дядько в цивільному, що живе тепер з нами?

* * *

До поліції привели хлопчину, який заблукав у місті. Ні адреси своєї, ні прізвища не знає.

— Ну хоч як звуть твоїх батьків? — питає у малого черговий.

— Лисичка і котик.

* * *

Черга біля пивного кіоску.

Обурений викрик:

— Чому недоливаєте?

Продавщиця, звертаючись до черги:

— Чуєте, мужики? Цей нахаба хоче, щоб вам пива не дісталось!

* * *

— Ви не проти повечеряти разом?

— Залюбки!

— Тоді у вас рівно о сьомій.

* * *

Жінка вчить собачку стояти на задніх лапах.

— Люба, однаково успіху ти не досягнеш! — каже чоловік.

— Будь спокійний. Забув, що і ти спочатку не слухався?

* * *

Дружина до чоловіка:

— Мені й самій не подобається, як я готую. Але ж принаймні не скаржусь.

* * *

Після вихідних важко тільки перші п’ять днів.

* * *

Чоловік вип’є — нічого не згадає. Жінка вип’є — згадає те, чого й не було!

* * *

У нас якщо кажуть: «Все! Ні краплі спиртного!» — то це не зарок, а привід бігти до магазину.

* * *

Злодії стукають у двері до родини Сари і Абрама.

— Відчиняйте! Нам потрібно 100 кілограмів золота!

— А 110 можна?

— Можна!

Абрам:

— Сарочко! Золотце! Вставай — по тебе прийшли!

* * *

Сусідка Катря прийшла до баби Ганни. Остання напекла пиріжків і пригощає Катрю:

— Їж, дорога, пиріжечки!

— Я вже аж три пиріжки з’їла.

— Не три, а п’ять, але хто їх рахує!

* * *

Час, звісно, лікує, але не у всіх вистачає часу діждатися результатів.