Добрий господар

Цибуля з власної грядки

Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

ЦИБУЛІ багато не буває, і запас на зиму потрібен хороший. Тільки не завжди ця культура радує врожаєм. То в стрілку піде, то хвороба якась її здолає, то дрібною вдасться, то під час зберігання починає гнити чи проростати...

На своїй грядці я пройшла через невдачі, випробувала всілякі рекомендації і, здається, розкрила все-таки секрети цибулевого врожаю. Навіть у найневдаліший рік моїй родині його до наступного літа вистачає.

Ось уже кілька років саджу лише найдрібнішу сіянку (так званий вівсюжок — цибулинки до 1 см діаметром) і тільки під зиму. Чому так? Причин кілька.

Така цибуля не стрілкується. Коли ж садила навесні крупну сіянку (а вівсюжок до весни зберегти дуже і дуже важко, тому і вибору не залишається), більше половини грядки, бувало, в стрілку йшло — який уже тут урожай...

Підзимні посадки менше уражуються цибульною мухою: до часу її вильоту рослини вже достатньо підросли і шкідникові «не по зубах».

Цибуля раніше нарощує головку і збирати її треба раніше, до холодних ранкових рос та інших «радощів природи», які негативно позначаються на збереженні врожаю.

Врешті, дорогоцінний весняний час економиться: сусіди поспішають, щоб не запізнитись із садінням, а у мене цибулька вже зеленіє на грядці.

На догляд за цибулею не так уже й багато сил і часу витрачається. Тут варто виокремити для себе найважливіші моменти і не пропускати їх, ну а решта — в міру можливості.

Розпушування і прополювання

Найклопітніше перше прополювання. Поки сходи ще невеликі, бур’яни розкошують — весняної вологи їм достатньо. Перше розпушування важливе ще й тим, що закривається весняна волога. Потім вистачає лише просапування. Кількість і періодичність залежить від ґрунту: чим щільніший, тим частіше потрібно розпушувати. Після дощу або поливу — дуже бажано.

Поливи

Поливати цибулю починаю, коли земля просохне від весняної вологи. До середини червня поливати слід регулярно, потім — залежно від погоди з урахуванням стану рослин. Поливи треба припиняти, коли починає дозрівати цибулина, інакше надлишок вологи призведе до того, що зберігатися урожай буде погано. Буває, вплинути на це ніяк: ось цього літа, наприклад, зарядили дощі...

Але якщо на початковому етапі, коли відростає листя і формується цибулина, вологи буде мало, то і цибулини гарні не сформуються — виростуть дрібні й смаком особливо не порадують.

Проріджування

Посадковий матеріал намагаюся розсортувати за розміром. З маленьких цибулинок рідко вдається отримати велику ріпку, але зелень влітку також потрібна.

У міру того, як цибуля підростає, вибірково прибираю найслабші й дрібні рослини. Вони відразу йдуть у їжу, а решті звільняється додатковий простір для розвитку. При цьому ніколи не обриваю перо у цибулі, призначеної на ріпку!

Підживлення

З цього приводу у кожного городника своя думка, так що користуватися моїм досвідом чи ні, вирішувати вам. Я цибулю особливо не підживлюю. Саджу в підготовлену грядку (або після сидератів, або після внесення компосту), навесні вношу попіл. На цьому все.

Збирання

Виростити цибулю — півділа; щоб вона довго зберігалася, дуже важливо вчасно зібрати і правильно просушити.

Озиму цибулю збирають раніше — нинішнього року вибірково викопувати довелося вже в першій декаді липня. Як визначити, що пора прийшла? Якщо перо полягло, у цибулини з’явилися покривні луски, і вона легко витягується із землі, — настав час збирання. Якщо перетримати цибулю, вона знову пускає коріння (особливо коли погода стоїть дощова). Такий урожай буде погано зберігатися.

Перед дозріванням можна відгорнути землю від рослин — буде легше визначити готовність.

Зручніше, звичайно, викопати весь урожай в один прийом. Але ось біда — дозрівати одночасно вся цибуля ніяк не хоче. Тому вибирати її доводиться поступово, в міру готовності. Отже, збирання врожаю може розтягнутись і на тиждень, і на 10 днів.

Ідеальний варіант: вибрати цибулю в суху погоду і на два-три дні залишити на грядці.

Потім весь урожай розкладаю рядами на горищі. Сохне довго. На цьому етапі взагалі краще не поспішати — чим краще просушиться, тим довше зберігатиметься. Готовність визначаю за станом шийки: якщо вона висохла повністю, цибулю можна закладати на зберігання. Цибулини з товстою шийкою сохнуть повільніше, а іноді так і не висихають — тоді їх краще відкласти і спожити в першу чергу: лежкість їх буде погана.

Хтось обрізає сухе перо і зберігає цибулю в сітках, панчохах або ящиках. Мені подобається заплітати коси — і красиво, і зручно. Якщо якась цибулина в косі почала псуватися або проростати, це відразу видно, і видалити її легко, поки не перекинулось на сусідні.