• Адреси досвіду

Господарство на кордоні

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото Миколи Тищенка.

Працівник ЛГ стежить за роботою дровокола.

На будівництві лісової дороги.

«Добрянське лісове господарство» розкинулося на 41 тисячі гектарів мальовничої Чернігівщини. До білоруського Гомеля з райцентру Добрянка ближче, ніж до українського Чернігова, тож лісівники обох країн часті гості одне в одного.

У ДОБРЯНСЬКИХ лісах Іван Олексійович господарює вже понад два десятиліття. Чесність, відповідальність, твердість у досягненні мети — його життєве кредо. Тож не дивно, що, ставши до керма збиткового державного підприємства, він зробив його чи не найуспішнішим в області. І хоч виживати зараз непросто — майже половину заробленого господарство віддає як податки — лісгосп розвивається.

«На нашому підприємстві працює 304 штатні працівники, — розповідає Іван Горохівський. — Виплачуємо одні з найвищих в області зарплати. Буває, що «набігає» до 15 тисяч гривень. Звичайно, це позитивно позначається на продуктивності праці, ставленні людей до роботи. Також організовуємо виробничі змагання серед лісництв, а переможців стимулюємо грошовими преміями».

За підсумками першого кварталу Добрянське лісове господарство — в обласних лідерах. За три місяці обсяг реалізованої продукції склав майже 38 мільйонів гривень, що більше ніж на 10 мільйонів гривень у порівнянні з минулим роком. У пріоритеті діяльності — деревообробка, адже перероблену деревину продавати вигідніше. Левову частку цієї продукції експортують на зовнішні ринки.

«На нижньому складі у Добрянці товарообіг становить близько 80 тисяч кубометрів деревини на рік, — розповідає головний інженер лісгоспу В’ячеслав Киченок. — Більшість продукції експортуємо до Туреччини, це близько 20 тисяч кубометрів пиломатеріалу. Нашу тирсу закуповують для виробництва паливних пелетів, низькотоварна деревина йде на дрова. Ми переробляємо близько трьох тисяч кубометрів низькотоварного дуба, берези та граба. Словацький дровокол «Тайфун», як-то кажуть, без перегріву, видає 15 кубів дров за зміну. Для підприємств їх ціна становить 820-850 гривень за кубометр, для населення — 700 гривень.

Особлива гордість цеху — коштовний стрічковопильний верстат «SERRA ALPINA 90», робота на якому повністю автоматизована. Верстат із легкістю розпилює від 600 до однієї тисячі кубометрів деревини на місяць.

Також на лісівниках — капітальний ремонт і будівництво лісових доріг. «Нині розпочинаємо будівництво капітальної автомобільної дороги в Олександрівському лісництві протяжністю близько чотирьох кілометрів, — веде далі В’ячеслав Киченок. — До сьогодні ці два села з’єднувала, вважайте, вузька просіка».

Для лісівників новий автошлях зменшить відстань при вивезенні деревини, а для мешканців сіл, як вони самі кажуть, стане дорогою життя.

На утриманні лісогосподарського підприємства перебуває Добрянський дошкільний нав-чальний заклад. Торік на капітальний ремонт і переоснащення воно надало майже 600 тисяч гривень. Лісівники подбали не лише про внутрішнє оздоблення, а й про зовнішній інтер’єр та ландшафтний дизайн.

Багато в чому Добрянський лісгосп є новатором. Тут уперше в країні почали встановлювати теплиці з полікарбонату для вирощування гарних сіянців. За словами лісничого Новоярилицького лісництва Михайла Мамоненка, у коробах і теплицях господарства щороку вирощується близько 110 тисяч сіянців. Це повністю задовольняє його потреби. Зараз лісівники монтують сучасну шишкосушарку, аби мати високоякісне насіння для нових лісів.

І хоч ДП «Добрянське лісове господарство» є чим похвалитися, Іван Горохівський із захопленням розповідає про досягнення сусідів-білорусів, у яких розвиток лісової галузі досяг високого рівня. До їхніх послуг, каже, все: наука, техніка, підтримка держави, спеціальні програми оновлення основних фондів. А у нас робочі процеси тримаються на відповідальності та ентузіазмі лісівників.