Заклик до спільних дійВЕЛИКА БРИТАНІЯ закликала Євросоюз забезпечити виконання пакета
санкцій
проти РФ. Докладніше... Назад «Агресивна
і ворожа зовнішня політика Росії під керівництвом президента Путіна підриває
міжнародний порядок і зробила світ небезпечнішим. Тому сьогодні Велика Британія
закликає Європейський Союз забезпечити, щоб його санкції проти Росії були
всеосяжні і щоб ми по-справжньому стояли пліч-о-пліч зі США. Це означає
одноголосну реакцію на випадки порушення закону, де і коли вони не відбувалися
б, починаючи від вулиць Солсбері і закінчуючи долею Криму», — заявив міністр
закордонних справ Джеремі Хант.
Окупація — міжнародний злочинЛИТВА та ЕСТОНІЯ: Росія має заплатити за радянську окупацію. Докладніше... Назад Уряди
цих країн підписали спільну заяву, у якій ідеться про стягнення збитків із
Росії як правонаступниці СРСР. Обидві держави вшановують пам’ять жертв
окупаційних режимів. Вони також вважають важливою співпрацю щодо увічнення і
осмислення історичної спадщини, що допоможе гарантувати безпеку, демократію та
дотримуватися принципів правової держави в Естонії і Латвії. Особливої уваги
заслуговує пам’ять про людські втрати, понесені за радянської окупації. Крім
того, у документі зазначається про залучення до вирішення цього питання ООН.
Багатотисячні протестиРУМУНІЯ. Акції проти правлячої коаліції дедалі наростають. Докладніше... Назад У
всіх великих містах вони вже тривають понад місяць. Маніфестанти виступають
проти прийнятих парламентом змін до кримінального законодавства, дедалі частіше
вступаючи у сутички з поліцією. Щоби приборкати їх, остання застосовує
водомети, сльозогінний та перцевий газ і кийки. Зокрема, у Бухаресті на площі
Вікторія численний мітинг закінчився запеклим протистоянням, у якому
постраждало 400 мітингувальників, один помер у лікарні.
За замахом стоїть Пхеньян?МАЛАЙЗІЯ. Суд відмовився звільнити обвинувачених у вбивстві Кім
Чен Нама,
брата лідера Північної Кореї. Докладніше... Назад Суд
у Шах-Аламі поблизу столиці Куала-Лампур виніс ухвалу продовжити розгляд справи
стосовно двох головних обвинувачених. 26-річній громадянці Індонезії та
29-річній громадянці В’єтнаму загрожує страта. Верховний суд Малайзії відхилив
прохання захисту виправдати їх, заявивши, що прокуратура представила достатні
докази вини жінок, за якими стоїть Пхеньян.
Світ озброюєтьсяЯПОНІЯ оголосила про збільшення на 2% витрат на оборону із
наступного
фінансового року. Докладніше... Назад Упродовж
квітня 2019-го — березня 2020-го на оборонні потреби з держскарбниці має бути
спрямовано суму, еквівалентну майже 50 мільярдам доларів. Це рекордний
показник. Торік уряд також збільшував витрати на оборону на 1,1%. Зазначається,
що передовсім виділення додаткових коштів пов’язане із придбанням у США двох
наземних комплексів ПРО Aegis Ahore, які планується протягом найближчих п’яти
років розмістити на території країни. У Токіо подібні заходи вважають
необхідними через нестабільну ситуації на Корейському півострові.
По-сусідськиКИРГИЗСТАН та УЗБЕКИСТАН поміняються ексклавами. Докладніше... Назад Ексклав
— несуверенний регіон, відокремлений від основної території країни і оточений
більш ніж однією державою (тобто не є анклавом)… Киргизстанський ексклав Барак
на території Узбекистану стане узбецькою територією. Натомість Бішкек отримає
ділянку землі в Андижанській області. Про такий обмін домовилися лідери держав.
Повідомляється, що переселення жителів густонаселеного Барака має забрати два
роки і багато хто з них не хоче виїздити з рідних місць.
Латиноамериканська Пізанська вежаВЕНЕСУЕЛА. У північному штаті Сукре стався землетрус магнітудою
7,4. Докладніше... Назад Потужні
підземні поштовхи, що тривали кількадесят секунд, відчувалися і в інших
наближених до штату регіонах. Від поштовхів дрижали стіни, з офісів довелося
терміново евакуювати людей. Хоча удар стихії не призвів до загибелі людей, було
зруйновано чимало будівель. Зокрема, у столиці Каракас через землетрус
нахилилися на 25% останні шість поверхів майже 200-метрового недобудованого
хмарочоса. У цій споруді, будівництво якої припинилося 1994 року, тривалий час
проживали люди, через що її назвали «вертикальними нетрями».
|
Версія для друку На головну Меморандум підписаний Руслана ЗІНЧЕНКО. ЯК І ПЕРЕДБАЧАЛОСЯ, Міністерство аграрної політики та
продовольства і учасники зернового ринку підписали Меморандум про
взаєморозуміння. У ньому зафіксований обсяг прогнозованого експорту пшениці
продовольчих класів на рівні 8 млн тонн (враховується і борошно в перерахунку
на зерно) і 8 млн тонн фуражу. У
міністерстві наголошують, що обидва показники не є остаточними і можуть
коригуватись як у бік збільшення, так і навпаки. Цифри експорту планують
переглянути у вересні — після закінчення збору врожаю і уточнення даних про
зібране збіжжя. Меморандум
має стабілізувати ринок зерна в країні, забезпечити прогнозованість,
ритмічність експорту і пропорційно розподілити навантаження на інфраструктуру,
зокрема залізничну. Окрім того, він допоможе запобігти дисбалансу на
внутрішньому ринку продовольчої пшениці, який може виникнути через підвищений
попит на продовольче зерно на зовнішньому. Водночас
чимало експертів наголошують, що в країні штучно нагнітаються пристрасті
стосовно дефіциту продовольчої пшениці. На сьогодні вже зібрано більше 30 млн т
ранніх зернових і зернобобових, з них приблизно 24 млн т пшениці, а з цього
обсягу 45-50% буде продовольче зерно. При цьому внутрішня потреба України в
продовольчій пшениці дорівнює майже 4,5-5 млн т. Тобто вона перекривається із
запасом. Проблема в іншому: у нас не вистачає елеваторів та зерносховищ. Клімат вносить корективи ЧЕРЕЗ зміну клімату в бік потепління вітчизняні аграрії разом із
науковцями намагаються визначити, від вирощування яких культур доведеться
відмовитись, а які є перспективними щодо витривалості та окупності на наших
ґрунтах в нових погодних реаліях. Зокрема,
фахівці радять фермерам Миколаївської, Одеської та Херсонської областей
закладати плантації мигдалю. Ці кущі (або невеликі дерева) дуже стійкі до
спеки, мають високу врожайність і водночас витримують морози до -250С.
За підрахунками економістів-аграріїв, вирощування мигдалю має більшу окупність,
ніж виноградні плантації, до того ж попит на нього у світі зростає просто шаленими
темпами. Перший
урожай можна збирати вже на другий-третій рік після посадки, а максимально
віддячить мигдалевий сад на п’ятий-шостий. Також учені радять поєднувати
вирощування мигдалю із бджільництвом. За даними досліджень на території
колишнього СНД, завдяки працелюбним комахам його врожайність збільшується у 16
разів. Є час підготуватися ЗГІДНО із Законом «Про основні принципи та вимоги до органічного
виробництва, обігу та маркування органічної продукції», ухваленим Верховною
Радою України 10 липня цього року, всі виробники органічної продукції повинні
пройти сертифікацію у спеціалізованій установі, внесеній до Державного реєстру
органів сертифікації. Також вони мають право додатково укласти договір на
проведення сертифікації з органом іноземної сертифікації, який унесений до
відповідного Переліку. Після
укладення договору на проведення сертифікації виробник органічної продукції
буде внесений до нового Державного реєстру операторів, що здійснюють
виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного
виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Вищезгаданий
Закон запрацює через рік з дня набуття ним чинності — 2 серпня 2019-го. У
фермерів є час узгодити усі питання щодо сертифікації. Не лише зібрати, а й зберегти ЗА СЛОВАМИ доктора технічних наук, професора Таврійського
державного агротехнологічного університету Олесі Прісс, в Україні близько 65%
усієї вирощеної продукції, зокрема плодоовочевої, не доходить до споживача
через брак сучасних технологій зберігання. Від 30 до 35% втрачається ще на
етапі первинної обробки (це продукція, що не відповідає стандартам якості), 10%
псується в процесі збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації
кінцевому споживачеві. «Звичайно,
відсоток втрат не може дорівнювати нулю, — розмірковує науковець. — Але його
можна суттєво зменшити. У країнах із гарно розвиненими технологіями зберігання
аграрної продукції, скажімо у Нідерландах, цей показник не перевищує 35%». На
думку Олесі Прісс, основними причинами високого відсотка втрат є нестача
ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до і після доставки до
місця продажу, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове
перевантаження продукції через недосконалу логістику та неврахування
біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту. На жаль, поки що через
різні причини, зокрема й економічні, сподіватися на суттєве покращання ситуації
не доводиться. Експорт не на часі ЗА ОЦІНКАМИ Української асоціації виробників картоплі,
сукупно українські заводи виготовляють 10 тис. т крохмалю на рік. Цієї
кількості недостатньо навіть для внутрішнього ринку, тож цей продукт
імпортується до нас із Румунії та Білорусі. Водночас
деякі виробники робили спроби вийти зі своєю продукцією на зовнішній ринок. В
тому числі — одне з найбільших підприємств в Україні та країнах СНГ з
виробництва картопляного крохмалю та крохмалепродуктів компанія «Вимал». «Ми
хотіли перевірити, — каже директор підприємства Сергій Самоненко, — чи можливо
постачати український картопляний крохмаль на зовнішні ринки. За всю історію
країни ми вперше продали картопляний крохмаль до ЄС. Також знайшли покупців у
Китаї». Однак, за словами керівника компанії, на жаль, наш продукт не витримує
конкуренції з європейськими. Зокрема, із польським і країн Балтії —
високоякіснішим та дешевшим. На його думку, виробники цих країн досягли такого
результату завдяки державним дотаціям. Тож поки що «Вимал» зосередиться на
внутрішньому ринку. На думку
виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі Оксани
Руженкової, наситити внутрішній та вийти на зовнішній ринки вітчизняним
виробникам крохмалю допомогли б державні дотації на обладнання і техніку. Також
потрібна програма, яка б заохочувала фермерів садити крохмалисті сорти
картоплі. До речі, сьогодні на виробництво крохмалю в Україні йде 5-6% врожаю
бульб. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить 44%. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Любимо рідний край ЧитатиСОЦІОЛОГІЧНА група «Рейтинг» напередодні
Дня Незалежності провела опитування з метою визначити рівень патріотизму в суспільстві.
Результати, може, й не такі, як хотілося б, але все одно позитивні: однозначно
ствердно відповіли на запитання 86% респондентів (негативно — 13%). У всіх
макрорегіонах України загальна кількість патріотично налаштованих громадян
перевищує 75%: на Заході таких 85%, у Центрі — 84, на Півдні — 79, на Сході —
76%. Крім того, за період досліджень зафіксовано найбільше число громадян, які
підтримали б проголошення незалежності нашої держави. Якби такий вибір постав
сьогодні, ствердно відповіли б майже 80% респондентів (2012 року таких було
62%). Крім того, згідно з даними іншого опитування, майже 70% громадян вважають
спадкоємицею Київської Русі Україну, а не Росію.
Вибирати не доведеться ЧитатиМІНІСТЕРСТВО соцполітики офіційно
заявило, що тепер, згідно з пенсійною реформою, працюючі пенсіонери мають право
на повну пенсію і всі належні соціальні виплати. Норма про вирахування 15 відсотків,
яка діяла в час політики економії та «затягування пасків», скасована також. Так
що, шановні пенсіонери, можете працювати. Якби навіть і хотілося заслужено
відпочити, на саму пенсію простій людині прожити ой як важко...
«Донбас» — у Канаді ЧитатиУКРАЇНСЬКЕ кіно дуже гарне і популярне, а
російсько-українська війна стала повноцінним об’єктом для роботи кінематографу.
Нещодавно відбулася прем’єра фільму відомого режисера С. Лозниці «Донбас» —
репрезентували його у Каннах, вибравши на відкриття програми «Особливий погляд».
Там стрічка здобула нагороду за найкращу режисуру. Крім того, фільм був
показаний на кінофестивалях у Карлових Варах, Мюнхені, Мельбурні та Єрусалимі.
Українська прем’єра «Донбасу» відбулася на Одеському міжнародному
кінофестивалі. Тепер же стрічка поїде в Канаду на Міжнародний кінофестиваль у
Торонто. Його покажуть у рамках секції Contemporary World Cinema.
Спочатку заразили... ЧитатиСВОГО часу в нашій державі рівень
вакцинації населення був таким, як передбачено у вимогах, але, як відомо, через
багато причин скотився на низ (що, до речі, має місце й у ряді розвинених
країн). Тим часом із Європи наступав кір: торік найбільше випадків зафіксували
в Румунії (5562) та Італії (5006). Нинішнього року Євросоюз забив на сполох:
захворюваність на цю смертельно небезпечну недугу сягнула десятирічного
максимуму. Низький рівень імунізації найгірше позначився на Україні, Франції,
Грузії, Греції, Італії, Росії та Сербії. Наша держава — «антилідер»: за даними
ВООЗ, в першому півріччі ц. р. захворіли 23 тисячі людей. Найбільше хворих
померло у Сербії — 14 осіб.
Дотації — не фермерам ЧитатиДЕРЖАВА підтримує господарів-селян, майже
винищених попереднім режимом, — таке гасло часто повторюють у владі,
підкріплюючи його різними держпрограмами. Однак на ділі фермери скаржаться, що
обіцяних грошей отримати практично неможливо через надмірну
забюрократизованість процедур. Натомість агрохолдингам одержати дотації не
проблема. Наприклад, компанія позаштатного радника Президента Ю. Косюка
«Вінницька птахофабрика», яка входить до «Миронівського хлібопродукту», лише в
серпні отримала дві на загальну суму 187,4 мільйона гривень. А торік
агрохолдингу дісталося близько 1,4 мільярда гривень — 35% всіх передбачених у бюджеті
коштів на підтримку сільського господарства.
Меншає вугілля ЧитатиЗА ДАНИМИ Міненерговугілля, вугледобувні
підприємства України в січні-липні нинішнього року накопали 19,142 млн т — на
9,1% (1,906 млн т) менше порівняно з аналогічним торішнім періодом. Отже,
видобуток коксівного вугілля скоротився на 10,4% (до 3,621 млн тонн), енергетичного
— на 8,7% (до 15,52 млн т). Шахти Донецької області за сім місяців підняли на
поверхню 6,602 млн т вугілля (-7,7% відносно січня-липня минулого року),
Луганської — 317 тис. тонн (-79,4%), Дніпропетровської — 11,213 млн т (-2%),
Львівської — 943,5 тис. тонн (+11,8%), Волинської — 65,8 тис. тонн (-1,9%).
Шкодять на морі ЧитатиМІСТ через Керченську протоку завдав
величезної шкоди природі регіону й судноплавству України: частина кораблів не
може проходити. Як повідомляє Держприкордонслужба, затримано вже понад 150 іноземних
суден, які йшли в українські порти на Азовському морі. Кораблям доводиться
очікувати перед так званим Керченським мостом по кілька діб, аби дістати
дозвіл. Водночас судна, які прямують до російських портів на Азовському морі,
проходять Керченську протоку фактично без затримок. Щодня службу в Азовському
морі несуть три-п’ять катерів наших прикордонників. Стільки ж виходить і з боку
РФ.
Гроші у схованках ЧитатиНАЦІОНАЛЬНЕ антикорупційне бюро підбило
підсумки роботи за півроку. Багато корупційних схем українські можновладці
реалізують з участю компаній, зареєстрованих у понад 23 країнах світу на трьох
континентах. Збитки, завдані державі, обчислюються сумою 1,84 млрд грн, або
22,07 млн дол., або 12,03 млн євро. Від початку розслідувань Національне бюро
надіслало до органів 61 держави 371 запит про міжнародну правову допомогу, з
яких 182 вже виконано. Станом на 30 червня в міжнародний розшук з ініціативи
НАБУ оголошено 21 особу.
Митниця невиправна ЧитатиПРОТЯГОМ січня-липня 2018 року митницями ДФС
виявлено понад 27 тисяч відповідних правопорушень, вартість предметів
правопорушень у яких становила 1,3 млрд гривень. Кількість складених протоколів
про нехтування митними правилами зросла на 55% порівняно з відповідним періодом
минулого року. Із незаконного обігу вилучено предмети правопорушень вартістю
більш як 474 млн гривень.
|