Жовтень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнок Валентини ПРОТОПОП.

• Дивлюсь я на небо

Метеорні феєрверки

Володимир БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

Метеорний дощ 12 листопада 1833 року (малюнок за розповідями очевидців).

ІЗ ПЛИНОМ другого місяця осені Сонце дедалі коротший час перебуватиме на небесному склепінні, воліючи щоденно затримуватися зі своєю появою над обрієм у вранішні години та швидше ховатися за нього у вечірні. Разом із тим неухильно зростаюча тривалість темної частини доби сприятиме спогляданню вічно загадкового світу нічних небесних світил.

Місяць:

в останній чверті — у вівторок, 2 жовтня;

новий — у ніч із понеділка, 8-го, на вівторок, 9 жовтня;

в першій чверті — у ніч із вівторка, 16-го, на середу, 17 жовтня;

уповні — у ніч із середи, 24-го, на четвер, 25 жовтня;

знову в останній чверті — у ніч із середи, 31-го жовтня, на четвер, 1 листопада.

Із п’ятірки видимих неозброєним оком планет тільки Марс у жовтні заслуговуватиме на особливу увагу. Завдяки стрімкому скороченню світлового дня та поступовому збільшенню максимальної висоти над обрієм тривалість видимості Червоної планети протягом місяця не зменшуватиметься, і її, як і у вересні, можна бачити всю першу половину ночі. Хоча просторова віддаль до Марса продовжить невпинно зростати, серед видимих одночасно з ним зірок йому все ще не буде рівних за блиском. Найсприятливіший час для спостережень планети припадає на вечірні години, адже найвище над південною ділянкою небокраю вона стоятиме орієнтовно через дві години після заходу Сонця. Увечері 18 жовтня не набагато вище яскравого жовтогарячого світила розташується щербатий диск Місяця.

На жаль, черговий особливо сприятливий період видимості Червоної планети, пов’язаний з її великим протистоянням, добігає свого завершення. Наступного разу Марс опиниться так само близько від нас тільки далекого 2035 року. Подібні часові інтервали можуть видаватися гнітюче тривалими, однак Природа для всіх охочих запам’ятати сусідню планету в найкращому вигляді після кожного великого протистояння надає ще одну можливість — також вельми сприятливе наступне за ним «післявелике». Саме таке очікує на нас 13 жовтня 2020-го. Тоді мінімальна відстань до Марса перевищуватиме нинішню лише на вісім відсотків, що не дуже відобразиться на його блиску, зате підійматиметься на небосхилі він вище, ніж цього року, аж на третину видимої відстані від горизонту до зеніту.

Спостерігаючи ясної темної ночі величну панораму небесного склепіння, всіяного сотнями різноманітної яскравості нерухомих світил, час від часу можна помітити, як по ньому стрімко і безшумно пролітає зоря, що падає, іноді залишаючи після себе у вигляді білястої смужки швидкозникний слід. Це відоме людям із найдавніших часів світлове природне явище, котре, як тепер відомо, насправді не має жодного стосунку до справжніх далеких зір, називають метеором. Воно виникає при згоранні у верхніх шарах земної атмосфери дрібних часточок космічної речовини, які потрапляють у неї на великій швидкості і, як правило, мають кометне походження. Якщо метеорів протягом години з’являється понад тисяча (або пересічно понад 16-17 за хвилину), то таке явище іменують метеорним дощем. Однак подібні феєричні видовища, на жаль, трапляються вкрай рідко. Напевне, найвідоміше і найвражаюче з них спостерігалося у Західній півкулі нашої планети 12 листопада 1833 року. Приголомшені ним очевидці свідчили, що «метеори різної яскравості були настільки численні, що нагадували густий лапатий сніг». На території України метеорний дощ востаннє можна було бачити впродовж приблизно чотирьох годин у першій половині ночі з 9-го на 10 жовтня 1933-го, коли щохвилини з’являлося до 100 видимих неозброєним оком неяскравих падучих зір. Усі вони вилітали з невеликої ділянки небесної сфери у сузір’ї Дракона і, отже, належали одному метеорному потоку, з яким тоді зустрілася наша планета, рухаючись своєю навколосонячною орбітою. За йменням сузір’я потік отримав назву Драконіди.

Загалом метеори Драконід у незначній кількості у другій половині першої десятиденки жовтня спостерігаються щороку, та лише нині астрономічні обставини знову сприятимуть появі видимого з території нашої країни метеорного дощу. На жаль, 100-відсотково передбачити його неможливо, адже достеменно не відомий розподіл безлічі метеорних тіл уздовж протяжної навколосонячної орбіти потоку, проте розрахунки свідчать про високу ймовірність кількагодинного «дощу» у другій половині ночі з 8-го на 9 жовтня з його максимумом близько третьої години. При цьому несприятливою обставиною буде низьке розташування сузір’я Дракона, котре над ранок перебуватиме на мінімальній висоті над північною ділянкою обрію. Втім, оскільки час явища також може відрізнятися від розрахункового, всім охочим не проґавити рідкісний захопливий феєрверк варто періодично поглядати на північно-західну частину ясного небозводу вже звечора.

У другій половині дня 23 жовтня Сонце перейде із зодіакального знака Терези (Libra) у зодіакальний знак Скорпіон (Scorpius).