• У Верховній Раді

Дипломатична боротьба та узгодження термінів

Марина ТІШКОВА.

Перший у жовтні пленарний тиждень минає без бурхливих пристрастей у сесійній залі. Очевидно, депутати заощаджують сили для розгляду проекту держбюджету-2019. Загалом за два пленарні дні розглянуто півтора десятка проектів законів та постанов, ухвалено п’ять законів.

ОСНОВНИМ блоком пленарного вівторка був соціальний. Дітей журналістів, які загинули або отримали інвалідність І групи під час виконання професійних обов’язків, відтепер зараховано до категорії тих, що потребують соціальної уваги і підтримки. На практиці це означає, що осиротілі хлопчики та дівчатка зможуть оздоровлюватися за державний кошт. Депутати внесли технічні зміни до 77 нормативно-правових актів, у яких відповідно до рекомендацій Комітету ООН із прав людей з інвалідністю слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» замінено словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни».

Талановитим молодим людям, які за свої досягнення одержують іменні стипендії Верховної Ради, підвищено розміри цих виплат: для студентів технікумів, коледжів, училищ — 2130 гривень на місяць, для студентів закладів вищої освіти — 2720 гривень на місяць.

Зроблено крок до залагодження проблем, на які наразились іноземці, що добровольцями прийшли захищати Україну у війні з Росією. Ці люди (загалом їх півтисячі, левова частка із РФ та Білорусі, дехто загинув, багато хто дістав поранення), які формально є громадянами інших держав та особами без громадянства, опинились у пастці: з одного боку на них полює Кремль, з іншого — вони вже не мають права на законних підставах залишатися в нашій країні. Згідно із законопроектом, пропонується запровадити обмеження на депортацію бійців, видати їм тимчасові посвідки на проживання в Україні та спростити порядок набуття ними нашого громадянства — без довідки про несудимість, яку треба брати в Росії чи Білорусі.

Позаторік було ухвалено закон про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ. Такими, зокрема, є «Голос України» і «Урядовий кур’єр» (газети парламенту та уряду відповідно), які забезпечують офіційне оприлюднення ухвалених нормативно-правових актів. Утворилася законодавча колізія, яка могла б загрожувати порядку набуття чинності законами. Відтак прийнято рішення винести з переліку видань, які повинні реформуватися, ці дві газети.

Ухвалено кілька технічних законів у правоохоронній галузі. До Кримінального процесуального кодексу внесено зміни у зв’язку з ратифікацією третього та четвертого додаткових протоколів до Європейської конвенції про видачу правопорушників. Тепер особа дістане право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі відразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження запиту про екстрадицію, що скоротить строки її перебування під вартою на території України. Також встановлено адміністративну відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України. Тобто організації не матимуть права користуватися назвою та символікою правоохоронного органу.

Зброєю на дипломатичному фронті стала ухвалена Верховною Радою заява, в якій депутати закликали Раду Європи не допустити повернення РФ до складу ПАРЄ.