Архів
Вівторок,
9 жовтня 2018 року

№ 78 (19625)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Упереджувальні маневри

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ оголосила про проведення в Омані наймасштабніших за 17 років навчань «Saif Sareea 3».

Докладніше...
Перемогли проросійські кандидати

У БОСНІЇ і ГЕРЦЕГОВИНІ відбулися загальні вибори.

Докладніше...
Протест за протестом

ІСПАНІЯ. У Мадриді тисячі громадян вийшли протестувати проти уряду, очолюваного соціалістами.

Докладніше...
Тепер безробітний і під слідством

КИТАЙ звинуватив екс-главу Інтерполу у корупції.

Докладніше...
Буремний регіон

ІЗРАЇЛЬ готується до чергової війни у Секторі Гази.

Докладніше...
Інтрига залишається

БРАЗИЛІЯ. До другого туру виборів глави держави вийшли ультраправий і лівий кандидати.

Докладніше...
Досі оговтуються

ІНДОНЕЗІЯ. Кількість жертв землетрусу і цунамі вже перевищила дві тисячі осіб.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Професія престижна, зарплата низька

Олена КОЩЕНКО.

Протести вчителів стали однією з прикмет сьогодення.

Фото з архіву.

Столичні шкільні вчителі напередодні професійного свята оголосили, що не вийдуть на роботу, бо страйкуватимуть під стінами Кабінету міністрів…

Учительський бунт

ПРИЧИНУ такого кроку київські педагоги докладно пояснили у петиції до влади. За кілька діб це звернення зібрало понад 50 тисяч підписів учителів по всій країні. Ті, хто сіє «розумне, добре, вічне» у дитячих душах, почуваються ошуканими. Передовсім — керманичами освітньої реформи, яка, крім іншого, передбачає «Новій українські школі — нові учительські зарплати». Та коли розпочався навчальний рік, стало зрозуміло, що попередні обіцянки уряду виявилися пустопорожніми. Більше того, подекуди педагогам навіть урізали законодавчо встановлені надбавки до посадових окладів — за напруженість та престижність професії.

Проте цей резонансний страйк, який погрожував вилитись у всеукраїнський Учительський майдан, призначеного дня так і не відбувся. Бо влада, коли запахло смаленим, в авральному порядку таки знайшла гроші на компенсацію урізаних виплат столичним шкільним педпрацівникам. Про що оголосила міністр освіти Лілія Гриневич: «Ми провели консультації з Київською державною адміністрацією, і ця проблема буде вирішена. Тобто вони знайдуть кошти для того, щоб зберегти всі доплати вчителям. Зарплата вчителів не буде зменшуватися…».

Але це разова подачка. Проблема ж — всеукраїнського масштабу. І вона залишається.

Пообіцяти не значить оженитися?

ТОРІК на початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про освіту», який дав старт шкільній реформі, проголосивши учителів її головною «рушійною силою». А щоби додати їм ентузіазму в опануванні нових освітніх технологій та спонукати до професійного зростання, уряд ухвалив постанову про підвищення престижності педагогічної професії у країні. Тоді ж учителям було обіцяно суттєве підвищення оплати праці. Причому йшлося не лише про педагогів-предметників, а й вихователів та асистентів вихователів у дитсадках, керівників гуртків, практичних психологів у закладах освіти.

Зокрема, частина 2-га статті 61-ї Закону «Про освіту» говорить, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. А в освітянина кожної наступної кваліфікаційної категорії він підвищується не менше ніж на 10%. Тобто у фахівця вищої категорії посадовий оклад має бути, як мінімум, на 30% вищий. Погодьтеся, звучить обнадійливо, адже з 1 січня нинішнього року мінімальна зарплата в країні становить 3723 гривні. Відтак, як пообіцяли «нагорі», з нинішнього навчального року мінімальний посадовий оклад педагогічного працівника мав би бути 11169 гривень. А в досвідчених учителів — ще більше…

Та ось прийшов вересень, школи відкрили свої двері. Педагоги здебільшого з великою відповідальністю взялися за втілення впроваджуваної урядом реформи. І що ж? Уже перевалив за половину жовтень, а вчителі досі «виглядають» обіцяних зарплат. Тих посадових окладів, яких мало не весь цей рік гарантували їм урядовці. За останнім звітом Держстату, працівники освіти сьогодні пересічно одержують «аж» 6,4 тисячі гривень. Це приблизно на 30% менше, ніж середня зарплата по країні, яка становить 8977 гривень.

Як це відповідає заявам уряду про підняття престижності вчительської професії і зростання зарплат із нинішнього навчального року?

Не підкріплений держскарбницею піар на найболючіших народних проблемах і сподіваннях давно став візитівкою уряду на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, який діє за принципом «Пообіцяти не значить оженитись», а точніше, «пообіцяти не значить знайти гроші в бюджеті».

Чи не тому в Кабміні хутенько (і вже без зайвого інформаційного галасу) підкоригували законодавчу обіцянку українським педагогам. 11 січня цього року на своєму засіданні він ухвалив постанову «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників», суть якої зводиться до наступного. Так, зарплата педагогів, як обіцяно в законі, справді зростатиме, але не відразу, а поступово — до 2023 року. Мовляв, шановні вчителі, усе чесно, просто тепер наберіться терпіння і чекайте, коли ж нарешті уряд знайде для вас гроші.

«Потрібен учитель математики на мінімальну зарплату»

ЯК відверте ошуканство розцінили таку політику щодо них педагоги, котрі повірили у реформу. Надто молоді, які за покликом серця, попри низькі заробітки, все ж прийшли працювати у школу і сподіваються на краще. І яким при цьому доводиться жити на зарплатню, яка далеко не дотягує не те що до пересічного для галузі показника — 6,4 тисячі гривень, а балансує на межі мінімальної зарплати по країні. Таких учителів у селах, селищах і містах, у яких менше трьох років стажу і нема можливості взяти додаткові години у школі або класне керівництво, — десятки тисяч.

При цьому педагогів по всій країні у січні-лютому нинішнього року, коли ситуація з фінансуванням освіти загострилася, директори шкіл наказами змушували йти в неоплачувану відпустку, а розміри доплат скорочували. Тоді навіть у хлібній столиці урізали доплату «за престижність професії».

В нестачі коштів місцева влада звинувачує уряд. Мовляв, субвенції для установ загальної середньої освіти, яку виділяють із держбюджету, не вистачає. На що центральна влада дає таке роз’яснення: «Більшість шкіл — комунальна власність об’єднаних громад, сіл і міст. Доплати просто зобов’язані надавати місцеві органи влади, оскільки у результаті децентралізації в місцевих бюджетах з’явилися додаткові ресурси…». Проте досі зрушень у цьому питанні нема, хоча міністр освіти Лілія Гриневич у публічних виступах і називає таку ситуацію неприпустимою. Так що мають рацію вчителі, які організовано домагаються належних їм за законом зарплат і скористалися своїм конституційним правом на страйк.

Із таким ставленням влади до шкільних учителів чи ж варто дивуватися, що навчальний рік давно розпочався, а подекуди в школах і досі шукають викладачів-предметників. Щоправда, знову ж таки… на низьку зарплату! Наприклад, у Києві одна зі шкіл на зарплату 4,4 тисячі гривень (без вирахування податків) шукає вчителя української мови та літератури. Інший навчальний заклад столиці на зарплату «аж» 3,7 тисячі хоче взяти вчителя математики. Ці дані у жовтні значаться у реєстрі вакансій регіонального Центру зайнятості. Як гадаєте, піде учитель із високозатребуваною у країні вищою математичною освітою працювати на такі гроші? Отож-бо. То про яку «престижність професії» каже уряд?

Зовнішні борги переважили закони України

ІЗ 1 січня 2019 року набуває чинності частина 5-та статті 61-ї закону «Про освіту», що передбачає 20% доплати педагогічним працівникам, які добровільно пройшли сертифікацію. Водночас у державному бюджеті на 2019 рік передбачено збільшення зарплат для вчителів на 9%. Знову чуємо заяви на кшталт: «Кабінет міністрів України підтримав подальше зростання зарплат учителів». Знову жирним шрифтом виокремлюються слова «солов’я українських реформ» Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана: «Із січня ми підвищимо заробітну плату українському вчителю».

Проте МОН уже попередило «нетямущих» і «норовливих» педагогів: наступного року заробітні плати вам навряд чи настільки і всім підвищуватимуть. Лілія Гриневич звернулася до працівників освіти з таким поясненням: 2019-й — важкий рік, багато грошей доведеться витратити на погашення та обслуговування зовнішніх кредитів. Так і сказала: «Я навіть не обіцяю і не анонсую підвищення зарплати в наступному році для окремих категорій педагогічних або науково-педагогічних працівників». Хоча й визнала, що «заробітна плата вчителів — це консолідована відповідальність уряду, який підтримує педагогічних працівників інструментом освітньої субвенції, та органів місцевого самоврядування».

Можна скільки завгодно будувати Нову українську школу, створювати нове освітнє середовище, писати навчальні програми, але все це виявиться марним, якщо поза увагою залишити перепідготовку і гідну оплату праці педагогів. Бо саме особистість учителя є ключовою для успішності шкільної системи. Він справді є її «рушійною силою». Не буде гідної мотивації педагогічної праці — не буде ні знань в учнів, ні, зрештою, належного професійного відбору кадрів у Нову українську школу. А саме на це нині є потужний запит суспільства. Без умотивованих, високопрофесійних педагогів жодна освітня реформа не дасть бажаних плодів.

В Україні діє 15 тисяч загальноосвітніх закладів, у яких викладають 436 тисяч учителів. Найбільше серед них фахівців із української мови, а найменше — з англійської. Типовий шкільний учитель — це жінка у віці від 43 до 55 років. Середній рівень зарплати по галузі — 6,4 тисячі гривень.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Кажуть, всім вистачить
Читати
Наторгували
Читати
«Конверти» процвітають
Читати
Борги — на мільярди
Читати
Дарують піклування
Читати
У пріоритеті — Захід
Читати
Паспортів-карток побільшає
Читати
Знову отруїлися діти
Читати
Потроху викорінюють
Читати
Захищають Батьківщину
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове