Архів
Вівторок,
9 жовтня 2018 року

№ 78 (19625)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Упереджувальні маневри

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ оголосила про проведення в Омані наймасштабніших за 17 років навчань «Saif Sareea 3».

Докладніше...
Перемогли проросійські кандидати

У БОСНІЇ і ГЕРЦЕГОВИНІ відбулися загальні вибори.

Докладніше...
Протест за протестом

ІСПАНІЯ. У Мадриді тисячі громадян вийшли протестувати проти уряду, очолюваного соціалістами.

Докладніше...
Тепер безробітний і під слідством

КИТАЙ звинуватив екс-главу Інтерполу у корупції.

Докладніше...
Буремний регіон

ІЗРАЇЛЬ готується до чергової війни у Секторі Гази.

Докладніше...
Інтрига залишається

БРАЗИЛІЯ. До другого туру виборів глави держави вийшли ультраправий і лівий кандидати.

Докладніше...
Досі оговтуються

ІНДОНЕЗІЯ. Кількість жертв землетрусу і цунамі вже перевищила дві тисячі осіб.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Екологічна панорама

Рубають ліси, аж тріски летять

Олена БЕГМА.

ЗЕЛЕНІ масиви в нас покривають лише шосту частину території. За визначенням біологів, ми бідна на ліси країна. Але парадокс: при цьому експорт деревини з України втричі перевищує імпорт виробів із цього цінного природного матеріалу.

Через хижацьке ведення лісового господарства ліси не відновлюються і стають дедалі уразливішими перед шкідниками і хворобами. А цінні деревні породи, такі, як дуб, бук чи сосна, заміщуються грабом, березою і осикою. Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму, де через деградацію лісових масивів небувалих масштабів набули ерозія ґрунтів і зсувні процеси. Також прямий наслідок нераціонального вирубування лісів — збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо на Закарпатті. Однак ні мораторій на експорт деревини, ні сумна статистика катаклізмів не зупиняють нищення лісів: торік обсяги заготівель деревини в Закарпатській області зросли на 14,2%.

Очищають від радіоактивних відходів

МІНІСТЕРСТВО оборони і Державне агентство з управління зоною відчуження, за фінансової підтримки Трастового фонду НАТО в розмірі 1,5 млн євро, розпочало ліквідацію могильника радіоактивних відходів «Цибулеве», що розташоване на території військової частини А0981 в селі Цибулеве Кіровоградської області. Термін реалізації проекту, який передбачає рекультивацію і відновлення території сховища, — 18 місяців.

Україна вже має позитивний досвід утілення таких проектів. Два роки тому було очищено від радіоактивних відходів могильник «Вакуленчук» у Житомирській області, що мав перший ступінь небезпеки. До відома: на території військових об’єктів України розташовані ще п’ять могильників радіоактивних відходів, які, по суті, являють собою екологічну бомбу сповільненої дії. Два з них — в анексованому Криму, ще один на окупованій території Донбасу.

«Сіла» батарейка, а викинути нікуди

ЩОРОКУ в Україні продаються сотні мільйонів різних батарейок, проте в державі досі нема жодного підприємства для їх утилізації. Як зазначили у Міністерстві екології та природних ресурсів, ситуація може змінитися на краще лише після того, як Верховна Рада ухвалить закони «Про утилізацію батарейок» і «Про утилізацію побутової та радіоелектронної апаратури», які прокладуть дорогу в Україну інвесторам, зокрема й компаніям, які займаються утилізацією батарейок та електронної апаратури. Поки ж Мінекології спільно з міжнародними експертами завершили роботу над першою редакцією Національного плану управління відходами, розрахованого на 10 років.

Хутрові магнати накинули оком на Україну

ЄВРОПЕЙСЬКІ країни запроваджують законодавчу заборону на утримання хутрових ферм. Обмеження на виробництво натурального хутра вже діє в 10 країнах, серед яких Велика Британія, Австрія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія, Швеція… Оскільки рух на захист тварин шириться, дедалі більше дизайнерів одягу дослухаються до громадської думки. Так, на нещодавніх тижнях моди у Лондоні та Мілані модельєри вперше представили свої колекції без натуральних хутряних виробів.

А тим часом європейські хутрові магнати перебираються до країн, де відповідної законодавчої заборони нема. Однією з таких є Україна. Здавалось би, зацікавленість іноземного бізнесу є бонусом для нашої економіки. Проте експерти застерігають: любов до тварин у Європі загрожує екологічною катастрофою нашій країні, адже ці виробництва дуже забруднюють довкілля. Уже сьогодні жителі населених пунктів, у яких розміщуються хутряні ферми, як-от село Шульгівка Дніпропетровської області, вимушені проживати в постійному смороді, потерпати від загострення респіраторних захворювань і відчувати неприємний присмак у питній воді.

Ерозія ґрунтів надзвичайна

ЗА ДАНИМИ FAO (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), площа техногенно забруднених і деградованих орних земель в Україні сьогодні перевищує 20%. Щороку через ерозію втрачається 400-550 мільйонів тонн ґрунту. Виходить, що на кожну тонну зібраного зерна припадає близько 10 т змитого внаслідок ерозії ґрунту!..

Учені Національної академії аграрних наук давно б’ють на сполох і агітують за новітні ґрунтозахисні системи землеробства і землекористування. Проте аграрії не поспішають переходити на них, віддаючи перевагу усталеній практиці швидкого вичавлювання «урожайних соків» із землі шляхом застосування агрохімії (нею поля сьогодні буквально загодовують), надмірної насиченості сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва та, зрештою, безконтрольного розорювання земель. Що у підсумку й призвело до такого стану ґрунтів у державі.

До магазину не з пакетом, а з торбинкою

У ГРУЗІЇ заборонили використовувати у крамницях одноразові поліетиленові пакети. А з квітня 2019-го уряд запроваджує ще й заборону на виробництво, імпорт і реалізацію всіх поліетиленових пакетів, крім тих, що розкладаються.

Годі казати, як сильно забруднює довкілля поліетилен, який не розкладається сотні років. Ця проблема гостро стоїть в усьому світі, тож дедалі більше країн долучаються до антипластикових ініціатив. Так, на початку серпня були заборонені одноразові пластикові й поліетиленові пакети у Чилі, Зімбабве, Австралії, Великій Британії, Чехії, Кенії. Вже оголошено, що з липня 2019-го до них долучиться Нова Зеландія… А що ж Україна? Невже жителі Зімбабве люблять свою країну більше, ніж ми?

Закон є, системи нема

ДЕПОЗИТНА (заставна) система збору порожньої тари діє у всьому світі. Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі скляних, пластикових пляшок та алюмінієвих бляшанок у спеціальний автомат він повертає частину грошей, сплачених при купівлі напою. Така система збору тари, яка допомагає у захисті довкілля, вже успішно діє в Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, у Норвегії завдяки їй збирають 95% тари, у Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%. Тим часом Шотландія, Словаччина, Ірландія, Індія, Грузія, Білорусь, США заявили про готовність запровадити таку систему. Але Україна, за наявності відповідного законопроекту, ніяк не спроможеться запровадити таку систему вже півтора року.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Кажуть, всім вистачить
Читати
Наторгували
Читати
«Конверти» процвітають
Читати
Борги — на мільярди
Читати
Дарують піклування
Читати
У пріоритеті — Захід
Читати
Паспортів-карток побільшає
Читати
Знову отруїлися діти
Читати
Потроху викорінюють
Читати
Захищають Батьківщину
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове