Архів
П’ятниця,
12 жовтня 2018 року

№ 79 (19626)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Педагогічне

Пригода на хуторі

Марія СКОПЧАК.

смт Копайгород

Барського району

Вінницької області.

Жили-були дід та баба,

Мали дочок та синів.

Дві корови, овець стадо

Та ще двійко кабанів.

Дід натужно мав кричати

На корів та на овець.

Як у поле треба гнати,

Чув про це весь хутірець.

А одного разу дід той

До корів у хлів пішов

Та й кричить на увесь голос,

Щоб на поміч

хтось прийшов.

... Аж тут дід з хліва являє:

Уся спина у багні,

Ще й на ногу шкандибає

І показує синці.

— Мене кинула корова,

Наступила на стегно.

Я ж гукав на допомогу,

Чом нікотре не прийшло?

А син каже: — Якби, тату,

Ти ніколи не кричав,

То на крик твій в нашу хату

Увесь хутір би примчав!..

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Василь КРИЦЯ.

м. Малин Житомирської області.

Щоб переконливо брехати, треба добре знати правду.

Не доїхав, бо чорний кіт дорогу перебіг.

Голому тільки черевиків бракує.

Лисина — не поляна, думками не походиш.

На чужій стороні поклонишся і бороні.

Непроханий гість, що побачить, те й з’їсть.

Рідні багато, а поїсти ніде.

Поїхав собаками сіно косити.

Народжений повзати скрізь пролізе.

 

Мал. О. Монастирського.

— Отака Феміда мені більше до вподоби.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове