|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Пригода на хуторі Марія СКОПЧАК. смт Копайгород Барського району Вінницької області. Жили-були дід та баба, Мали дочок та синів. Дві корови, овець стадо Та ще двійко кабанів. Дід натужно мав кричати На корів та на овець. Як у поле треба гнати, Чув про це весь хутірець. А одного разу дід той До корів у хлів пішов Та й кричить на увесь голос, Щоб на поміч хтось прийшов. ... Аж тут дід з хліва являє: Уся спина у багні, Ще й на ногу шкандибає І показує синці. — Мене кинула корова, Наступила на стегно. Я ж гукав на допомогу, Чом нікотре не прийшло? А син каже: — Якби, тату, Ти ніколи не кричав, То на крик твій в нашу хату Увесь хутір би примчав!.. Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Василь КРИЦЯ. м. Малин Житомирської області. Щоб переконливо брехати, треба добре знати правду. Не доїхав, бо чорний кіт дорогу перебіг. Голому тільки черевиків бракує. Лисина — не поляна, думками не походиш. На чужій стороні поклонишся і бороні. Непроханий гість, що побачить, те й з’їсть. Рідні багато, а поїсти ніде. Поїхав собаками сіно косити. Народжений повзати скрізь пролізе.
|