Фотофакт

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Фото автора.

ЗАМИСЛЕНИЙ Іван Франко, що стоїть у камені навпроти своєї альма-матер, Львівського національного університету, давно не бачив такого велелюддя. Тут зібралося понад тисяча освітян, які вимагали від влади виконати свої обіцянки стосовно фінансування галузі.

«Межа бідності», за словами учасників мітингу, в ЄС становить п’ять доларів на день. А більшість львівських викладачів отримує менше! При цьому понад 40 відсотків заробітної платні вчителі витрачають на комунальні послуги.

— Ми вийшли також із вимогою не підвищувати ціну на газ, — каже вчителька Годовицької загальноосвітньої школи, що у Пустомитівському районі, Любов Швець. — У нас є молоді педагоги, які отримують по дві тисячі гривень щомісяця.

В проекті бюджету на 2019 рік цифри на освітню галузь не більші від тих, що є в нинішньому. Тож серед вимог, які педагоги висунули до Верховної Ради України та Кабінету міністрів України, зокрема, є й такі: забезпечити в Державному бюджеті України на 2019 рік належні видатки на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, розвиток галузей економіки та надати субвенцію закладам культури; продовжити фінансування державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з державного бюджету; встановити з 1 січня 2019 року мінімальний рівень оплати праці не нижчий, аніж 7700 гривень, тобто відповідно до норм вітчизняного законодавства та міжнародних конвенцій...

Голова профспілкової організації працівників Львівського університету імені Івана Франка Володимир Качмар наголосив, що ця акція попереджувальна. У разі невиконання умов освітяни готові вдатися до інших методів протесту.