Допомога рідному селу Олена БІЛОКРИНИЦЬКА. Херсонська область. ЧИ вірите ви у дива? Хтось усміхнеться цьому по-дитячому наївному запитанню, а ось мешканці села Верби Нижньосірогозького району Херсонщини відразу зрозуміють, про що йдеться. Бо зміни, які відбулись у місцевому навчальному закладі за останні п’ять років, можна справді порівняти з дивом. А все завдяки випускникові школи 1973 року Анатолію Григоровичу Лапицькому, який нині проживає у Запоріжжі. Насамперед благодійник подбав про тепло, замінивши старі вікна на пластикові, та найголовніше — профінансував встановлення нової труби до шкільної котельні й у такий спосіб зняв дошкульну проблему, яка не вирішувалась роками. Тож нині наші діти не сидять на уроках у шапках і рукавицях. А ще зробив євроремонт убиралень, забетонував та огородив декоративним парканом шкільний двір, придбав меблі, інтерактивну та магнітно-крейдову дошки. До початку цього навчального року меценат подарував школі звукову установку, ноутбуки, планшети та цифровий фотоапарат, оновив сцену актової зали. Дбає Анатолій Лапицький і про підвезення учнів, а ще робить шкільні роки цікавішими. Після того як у село із Запоріжжя з показовими виступами завітали спортсмени-каратисти, декілька наших учнів записались і відвідують цю секцію у районному центрі. Згодом біля школи постав спортивний майданчик, і результат не забарився: командою вибороли на районній спартакіаді друге місце, а десятикласник став переможцем із підтягування. Нещодавно Червонопартизанська загальноосвітня школа відзначила 65-річчя. Завдяки Анатолію Григоровичу ювілей перетворився на фантастичне свято. Були подарунки, святковий концерт, вишуканий фуршет і навіть феєрверк. Справжній захват викликали показові концерти Запорізької консерваторії та ансамблю народної пісні, на які, крім школярів та педагогів, завітали жителі села. Побував у школі й відомий письменник, публіцист та видавець Вадим Карпенко, книги якого поповнили фонд бібліотеки. Загалом благодійність нашого земляка різнопланова. Його коштом відремонтовано церкву Святого Іллі Пророка. У подарунок релігійній громаді замовив ікону небесного покровителя вербівчан і закупив іменні дзвони. Тепер над садками і вулицями лине прекрасний благовіст, пробуджуючи у душах віру та надію. — Упевнений, що збережені школа та церква — це запорука життя мого рідного села, і від того невимовно щасливий, — каже Анатолій Григорович. — А ще мрію, щоб інші підприємці, фермери також узяли за правило допомагати односельцям. |