• Рядки з листів

Почуйте нас, можновладці

ІЗ такими керманичами і сюжетами «розвитку» Україна може зникнути з карти світу як держава. Горе-правителі ж запевняють, що взяли правильний курс, ігноруючи прогнози політологів, експертів про те, що такий шлях веде в нікуди, в прірву. Колись ми вірили, сподівались на краще майбутнє. Та нам підсунули нове життя, де панує безробіття і процвітають грабіж, насилля, вбивство, нас позбавили можливості безкоштовно здобувати освіту, отримувати медичні послуги, стали недоступними засоби зв’язку та інформації. Залишилось іще тільки забрати право дихати — і план зі знищення українців буде виконано.

Ніна ІЛЬЧИШИНА.

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Дорога державного підпорядкування, економічно вигідний 30-кілометровий шлях Т-24-13 Катеринопіль — Вікнине — Шпола вже декілька років потребує капітального ремонту. Але в «Укравтодору», як завжди, бракує грошей. Тому ця дорога фактично заблокована для транспорту, водії якого мусять об’їздити через сусідню Звенигородку, а це вже не 30, а вдвічі більше кілометрів. Відтак транспортні витрати зросли. Мої неодноразові звернення до Президента становища не змінили. Немає коштів і на трикілометрову ділянку, яка сполучає Т-24-13 з асфальтованою дорогою Мокра Калигірка — Шпола, яка дала б змогу відновити маршрут Шпола — Катеринопіль. Почуйте нас, можновладці, і допоможіть!

Борис МОГИЛА.

смт Катеринопіль Черкаської області.

Ще два роки тому від імені однодумців-ветеранів та дітей війни я письмово звернувся до народного депутата С. Міщенка з проханням ініціювати у Верховній Раді проект закону про підвищення цим категоріям населення пенсії у зв’язку зі зростанням тарифів, здорожчанням товарів і послуг. Отримавши відповідь, що з розглядом вищезгаданого проекту в парламенті зволікають, надіслав лист-прохання на ім’я А. Парубія. А той своєю чергою — В. Гройсману. І пішов мій лист гуляти кабінетами міністерств. Зрештою одержав відповідь із Пенсійного фонду, де й словом не обмовились про цей проект закону, а лише констатували, що пенсія мені обчислена згідно з вимогами чинного законодавства. Не задовольнившись такою відповіддю, написав повторно листа до С. Міщенка. Але і цього разу питання було пущено по колу і я знову, як і рік тому, одержав від ПФУ таку ж саму відповідь. Тож надія про збільшення пенсії ветеранам війни та дітям війни зависла в повітрі. Вочевидь, нас уже давно списали з «балансу». У чому ще раз переконався, читаючи замітку «Найбільші пенсії» («СВ» за 04.09 ц. р.), де служителям феміди та ін. вистачає в державній казні по 22,50 тисячі гривень пенсії щомісяця, а для ще не вимерлих ветеранів, які пропрацювали півстоліття в колгоспах, коштів катма. Хоч вони, як ніхто інший, заслужили гідну старість своїми кров’ю і потом. Тому вважаю доцільним учергове звернутися до всіх голів фракцій із проханням ініціювати й прискорити розгляд і затвердження Верховною Радою України проекту закону «Про підвищення пенсії ветеранам війни (за віком) та дітям війни у зв’язку зі зростанням тарифів та здорожчанням споживчих товарів і послуг».

Іван КРИВОКОНЬ.

с. Засупоївка Яготинського району

Київської області.