Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Плин життя

Анатолій НАУМОВ.

м. Донецьк.

— Це всі до терапевта? — спитав я.

— Еге ж, — відповів він.

— Я на секундочку, — сказав я. — Мені тільки підписати.

— Мені, наприклад, теж тільки закарлючку поставити на бланку, — заперечив він.

— Та я цілком здорова людина! — спробував переконати його.

— А я, по-вашому, що — інвалід? — розпрямив він плечі.

— До речі, як людина, котра не має потреби в лікуванні, я біг підтюпцем повз і, згадавши про підпис, вирішив заглянути на секундочку...

— Можна подумати, що мене сюди на колясці привезли! — образився він. — Я, бачте, теж пробігав повз.

— Ну, якщо ви так принципово ставите питання, — сказав я, — то я можу побігти й далі. А до лікарні якось іншого разу забіжу.

— Ви гадаєте, я не можу обійтись без гнилої закарлючки? — затюпав він поруч мене також до виходу.

Ми дружно полишили територію лікарні й задріботіли по бульвару Ювілейний.

— Яка могутня річ — біг підтюпцем, — набираючи темп, сказав я.

— Рух — основа життя, — піддав він обертів. — Я частенько до обіду бігаю.

— Я теж, — запевнив я. — У магазин, пральню, дитсадок. Скрізь встигаю. Швидкість же! Ось і зараз треба негайно в магазин заскочити.

— Дивовижний збіг! — вигукнув він. — І мені треба м’яса на борщ купити... Дружина мені завжди каже: «Побіжи в магазин», «Побіжи»... Ви в «Ювілейний»? Там завжди хороший вибір...

Ми заскочили в «Ювілейний», купили м’яса і подались на ринок по петрушку. Потім помчали через усе місто за квитками на хокей, дорогою завернули у безалкогольний бар і тільки опівдні знову затюпали по Ювілейному бульвару.

— Мені дуже приємно було пробігтися з вами, — кинув я йому, дихаючи глибоко і рівно.

— Я теж не забуду цю нашу спільну дистанцію, — не зменшуючи швидкості, відповів він.

— Так, мало не забув, — видихнув я, коли ми пробігали повз лікарню. — Мені ж треба на секундочку до терапевта!

— Спасибі, що нагадали, — зраділо засопів він. — Мені теж необхідно побачити лікаря!

— Це всі до терапевта? — спитали ми.

— Еге ж... — відповіли.

...Юрбою чоловік із двадцять — всі, хто чекав прийому в терапевта, — ми побігли Ювілейним бульваром у місто...