Архів
Вівторок,
20 листопада 2018 року

№ 89 (19636)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
«Паливні» протести

ФРАНЦІЯ. Країною прокотилися масові протести проти підвищення цін на пальне.

Докладніше...
Проблемна ядерна угода

ІРАН сподівається, що Європа збереже ядерну угоду попри вихід із неї США.

Докладніше...
Прийом біженців по-новому

ІТАЛІЯ. Сенат підтримав антиміграційний закон.

Докладніше...
Політичне «газове питання»

ПОЛЬЩА остаточно погодила і підписала довгостроковий контракт на постачання газу зі США.

Докладніше...
Розлучення відтерміновується

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Процес виходу країни зі складу ЄС може затягнутися ще на два роки.

Докладніше...
Фуего прокинувся

У ГВАТЕМАЛІ оголосили евакуацію через потужне виверження вулкана Фуего.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Що день прийдешній

Хороші — за гроші

Маргарита СИТНИК.

Проблема поганих доріг в Україні, без перебільшення, споконвічна. Останніми роками «Укравтодор» активно взявся їх ремонтувати, але до повного оновлення мережі автошляхів, протяжність якої — 169,5 тис. км, звісно, ще далеко. Та й не відомо, як після виборів буде із фінансуванням. Тому, як альтернативу ремонту старих доріг, влада пропонує будувати платні магістралі.

НИНІШНЬОГО року набув чинності закон, який дав цьому зелене світло. Згідно з його положеннями, приватні компанії на умовах концесії (договір про передачу господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам) зможуть будувати дороги загального користування державного значення та брати платню за проїзд ними. Під його чинність не підпадають існуючі автошляхи. Рішення про проведення концесійного конкурсу прийматиме уряд. У документах зазначатимуться технічні параметри дороги, базові фінансові показники надання її в концесію, граничний її термін, маршрут альтернативного безоплатного проїзду тощо.

Свої витрати інвестор повертатиме із плати за проїзд, за експлуатацію об’єктів дорожнього сервісу, придорожньої інфраструктури, розміщення реклами, логістичних центрів, ліній зв’язку тощо. Крім цього, передбачаються гарантії компенсації: якщо не буде забезпечено мінімально необхідна інтенсивність руху автомобілів, який дасть змогу окупити витрати, їх має відшкодувати держава.

У профільному парламентському комітеті наголошують на очевидних плюсах і самої ідеї, і закону, який визначає її втілення. А концесійним «первістком» має стати магістраль Львів — Краковець завдовжки 84,4 км, про будівництво якої говорять кілька років (існуюча М-10 в об’їзд Львова протяжністю 109,3 км та інтенсивністю руху 8400 авто на добу не може впоратись із потоком машин, що прямують з України в Європу чи навпаки). Ще 2015-го «Укравтодор» уперше оголосив концесійний конкурс, але обидві заявки було відхилено. Нині, після врегулювання законодавства, проект поновили. За словами чільника головної автодорожньої організації С. Новака, триває перевірка всіх ділянок майбутньої дороги та оформлення документації, усе це планують завершити до кінця року. На початку наступного буде подано звернення до Кабміну про оголошення конкурсу для потенційних інвесторів.

Його переможець займатиметься будівництвом, утриманням та ремонтом чотирисмугової дороги, яка буде мати добову пропускну спроможність близько 14 тисяч легкових автомобілів або до 10 тисяч транспортних одиниць загалом. Орієнтовна швидкість руху — 120 км/год. Планують упоратися з будівництвом за 4-5 років. Термін концесії — до 49 років. Вартість проїзду майбутньою «дорогою мрії» ще не визначена. Міністр інфраструктури В. Омелян раніше заявляв, що ціна за кілометр сягне «середньоєвропейських» 20—70 євроцентів (6,63—23,19 грн). Водночас С. Новак цифри підкоригував — не дорожче десяти євроцентів, тобто 3,14 грн/км.

Щоправда, потенційні інвестори за можливість збудувати автобан в Україні не чубляться і навіть у чергу не стають. Як повідомив глава «Укравтодору», взятися за проект готові «кілька серйозних європейських компаній». Натомість у вітчизняних, переконаний чільник відомства, навряд чи виявиться достатньо ресурсів, аби їм могли довірити таку справу.

Крім зазначеного проекту автошляху, існують ще перспективні. Оскільки ключовим аспектом у виборі є показник інтенсивності руху, то траса Біла Церква — Київ може неабияк зацікавити інвесторів. Також обмірковують будівництво біля Львова паралельної дороги Київ — Чоп.

Утім, цей, на перший погляд, суцільний позитив містить ряд серйозних ризиків. Експерти привертають увагу до таких факторів: недосконалість специфічного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а культура водіння українців, м’яко кажучи, потребує поліпшення), мінлива економіко-політична ситуація, ненадійна судова система, нюанси з достатністю і відповідністю міжнародній практиці гарантій, які надаються приватному партнеру. Зокрема, зазначена вище гарантія держави у вигляді компенсації інвестору не є безмежною і становить максимум 30% запланованого річного доходу.

Окрім цього, є ще один негативний аспект: для будівництва платних доріг доведеться пожертвувати величезними масивами лісів і лісосмуг та тисячами гектарів орної землі. До того ж слід постійно контролювати будівництво та використання коштів — як інвестором, так і державою, бо охочих нажитися за хитрою схемою багато, а чи реально це робити?

Словом, до цієї ситуації якнайкраще підходить «універсальна» приказка: «Поживемо — побачимо». Головне — дорожнє питання таки зрушило з мертвої точки.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Безальтернативно соціальна
Читати
Погрожують перекрити
Читати
Каста обраних
Читати
Пом’якшили, щоб не замерзали
Читати
Газ на-гора
Читати
Штрафують «гонщиків»
Читати
Стережіться: вогонь
Читати
Не вважають за необхідне
Читати
У нас сидіти краще
Читати





— Буду комунальні платіжки розносити. В такому костюмі все ж веселіше.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове