«Оптимізація» чи геноцид?

Михайло ГУБАШ.

Станом на 12 листопада 2018 року в Україні зареєстровано 1 521 038 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Крим. Утім, ця статистика є доволі умовною.

ПРИНАЙМНІ так вважає заступник глави Міністерства з питань тимчасово окупованих територій (МТОТ) Георгій Тука: «Ми втратили контроль за реальною кількістю ВПО... За оцінками керівництва Донецької військово-цивільної адміністрації, кількість зареєстрованих ВПО (внутрішньо переміщених осіб. — Ред.) порівняно з реальною відрізняється приблизно на 30-40%. Але це, знову ж таки, необ’єктивні дані».

_{Ти ж мене підманула}

ВТІМ, цей факт не став якимсь одкровенням. Про те, що «реальних» переселенців, тобто тих, хто виїхав з окупованої території й облаштувався на тій, що підконтрольна українській владі, набагато менше, було відомо ще кілька років тому. Цифри називалися різні, найчастіше — близько 800 тис. чоловік. Інші, хто не захотів або не мав змоги залишити домівку, зокрема частина пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги (інваліди, одинокі матері тощо), мусили зареєструватись як внутрішньо переміщені особи, аби мати змогу й надалі отримувати передбачені законом виплати. Саме таку умову поставив перед ними український уряд. Мовляв, ми тимчасово не маємо змоги виплачувати вам пенсії та грошову допомогу на не підконтрольній нам території, тож, будь ласка, допоки не визволимо вас з обіймів «руского міра», зареєструйтеся там, де діють закони України, і одержуйте гроші там.

Більшість, як законослухняні громадяни, так і зробила. При цьому, зрозуміло, реєструвались у найближчих населених пунктах, які залишалися під контролем української влади, — Маріуполі, Бахмуті, Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці і т. д. У день, призначений для виплат, приїжджали туди, отримували гроші і поверталися додому.

Так тривало деякий час, аж поки уряд Яценюка, а згодом і Гройсмана не почали «унормовувати» законодавство в частині пенсійного забезпечення і соцвиплат нужденним із числа ВПО. Причому на словах такі законодавчі ініціативи були спрямовані на грошову допомогу переселенцям, а на ділі всіляко сприяли її скороченню і обмеженню кількості тих, хто мав на неї законне, закріплене Конституцією, право. Так, найбільші пенсійні виплати ВПО були зафіксовані в 2015 році — 29,4 млрд грн (на 956 тис. пенсіонерів). А вже наступного року, у зв’язку з ухваленням постанови Кабміну №365, ця сума зменшилася майже втричі — до 11,5 млрд грн, а в 2017-му — до 11,1 млрд грн. «Зникненню» пенсіонерів-переселенців, які одержували зароблені ними пенсії, також активно сприяло часове обмеження їхнього перебування в ОРДЛО, «списки СБУ», система «Аркан», усілякі додаткові перевірки, «ідентифікації» та «верифікації» особи тощо.

Таку дискримінаційну політику уряду Яценюка, яка суперечить і вітчизняному, й міжнародному законодавству, підхопив і «вдосконалив» Кабмін під орудою Гройсмана. Якщо у квітні 2018-го пенсії були виплачені 562 тис. переселенців, то вже наступного місяця їх число зменшилося на 60 тис. — до 501,9, а в червні — до 470 тис. чоловік. Оце так темпи! За два місяці Мінсоцполітики, Мінфіну та ПФ вдалося «оптимізувати» майже сто тисяч пенсіонерів зі статусом ВПО. Ось де заощадження бюджетних коштів на рівному, як кажуть, місці!

_{Драконівська постанова}

ЦЬОГО разу «спрацювала» чергова драконівська постанова №335, ухвалена урядом Гройсмана у травні 2018-го, згідно з якою виплата пенсій переселенцям призупинялася на невизначений строк. Причому не тільки тим, хто порушив якісь встановлені урядом (всупереч закону і Конституції, що вже доведено Верховним судом України) дискримінаційні правила або проживав на окупованій території, а й тим, хто з літа 2014-го постійно перебував в Україні й жодного разу не перетнув лінії розмежування! Наприклад, один мій знайомий з числа таких переселенців оформив пенсію за віком цієї весни, проте за перші три місяці її так і не одержав. Це тільки одна людина, на якій уряд ні сіло ні впало «зекономив» майже 10 тис. грн. А таких у країні — сотні тисяч! Уявляєте, які це суми? Мільярди й мільярди гривень! Браво, нелюди.

І це ще м’яко сказано, якщо врахувати, що для багатьох людей поважного віку мізерна пенсія залишається єдиним джерелом існування. Сталіна називають людожером, а як назвати його сучасних послідовників? Того ж міністра соцполітики Реву, який з пихатим виразом на вельми вгодованій пиці закидає українцям, що вони бідні, бо багато їдять, на відміну від німців. І поки нема можливості виморити голодом усіх «зажерливих» українців, урядовці намагаються «оптимізувати» хоча б пенсіонерів-переселенців.

Днями Україна вкотре із сумом згадувала трагічні події 1932-1933 років, пов’язані зі штучним Голодомором, який визнаний геноцидом українського народу. Ось яке визначення цьому страшному злочину дає словник: «Геноцид — винищення повністю або частково окремих груп населення через расові, національні або релігійні чи соціальні мотиви; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на цілковите або часткове фізичне знищення цих груп». Як кажуть, коментарі зайві.

У Мінсоцполітики та Пенсійному фонді посилаються на згадану постанову Кабміну: заборгованість (яку вони самі ж і створили) пенсіонерам-переселенцям буде виплачена після ухвалення урядом відповідного «особливого порядку». Але коли його ухвалять — анічичирк. Минуло вже понад півроку, а про «особливий порядок» в уряді і не згадують. Бо час працює на чиновників — люди вмирають, так і не одержавши своїх грошей.

Тим часом у вересні 2018-го Велика палата Верховного суду ухвалила рішення, яким підтвердила незаконність припинення виплат пенсій переселенцям. Крім того, 4 липня поточного року Київський апеляційний адміністративний суд визнав незаконними нормативні акти КМУ, що зобов’язують ВПО проходити перевірки. Проте урядовці на чолі з Гройсманом чхати хотіли на ці судові ухвали. Для них закон не писаний, бо вони самі його пишуть, повертаючи юридичне дишло куди їм заманеться.

На сьогодні в Донецькій області з майже 520 тис. зареєстрованих пенсіонерів-переселенців пенсію отримують тільки 232 тис., тобто менше 45%. Зараз на підставі перевірок призупинені виплати 24% пенсіонерів-ВПО. Ще трагічніша ситуація на непідконтрольній території, де, за словами правозахисників з посиланням на дані Мінсоцполітики, не отримують пенсії понад 700 тис. чоловік.

_{Дикунська політика}

ЗАЗНАЧЕНІ цифри були оприлюднені 15 листопада на міжнародній конференції «Виплата пенсій ВПО в Україні: як реалізувати конституційне право на пенсію». Проведення такого заходу саме у Києві не випадкове — дикунська політика у цій сфері, яку проводить сучасна українська влада, вже не перший рік і неодноразово засуджувалася міжнародною спільнотою: Комітетом з прав людини ООН, Парламентською Асамблеєю Ради Європи, НАТО, Міжнародним комітетом Червоного Хреста, спецпредставником держдепу США по Україні Куртом Волкером та ін., не кажучи вже про десятки правозахисних організацій світу. Всі їхні докори і вимоги коротко можна узагальнити нещодавньою заявою посла Великої Британії в Україні Джудіт Гоф: «Право на отримання пенсії гарантовано міжнародними й регіональними документами і є невід’ємною частиною соціальної справедливості. Це є правом, заробленим працюючими громадянами. Конфлікт (на Донбасі. — Ред.) не може впливати на це право».

Втім, на всі звинувачення і вимоги український уряд висуває «залізобетонний», на його погляд, аргумент: мовляв, ми не маємо фізичної змоги проводити виплати на не контрольованій нами території. Чиновників не турбує, що така політика шкодить нашій державі не тільки морально, а й може згодом призвести до відчутних матеріальних збитків, коли доведеться виконувати рішення Європейського суду з прав людини щодо відшкодування постраждалим українським громадянам моральної і матеріальної шкоди. От нема у нас такої можливості й баста, лицемірно стверджують вони.

Проте вже згадуваний замміністра Тука на міжнародній конференції заявив: «Я глибоко переконаний, що є можливість знайти механізми, яким чином забезпечити виплати пенсійних коштів тим, хто проживає наразі на окупованих територіях». Він уточнив, що йдеться про спромогу без довідок і спеціальних статусів звертатися саме на підконтрольній уряду території до держустанов для одержання виплат.

Зокрема, У Верховній Раді ще у липні 2017-го зареєстровано законопроект №6692, який передбачає отримання пенсії жителями ОРДЛО завдяки обліку в Пенсійному фонді на підконтрольній території і виплати через українську банківську систему, однак без необхідності оформлення довідки переселенця. Проте нардепи, вочевидь, не вельми переймаються проблемою, тож документ припадає пилом.

Та й у заступника міністра соцполітики Миколи Шамбіра своя позиція. На його думку, цей законопроект потребує доопрацювання виконавчими органами влади, оскільки, мовляв, «може призвести до відновлення виплати пенсії не тільки жителям окупованих територій, а й Азарову та Януковичу». При цьому заступник міністра не пояснив, що заважало Мінсоцполітики подати свої пропозиції за рік, протягом якого проект закону чекає розгляду.

_{Цинічне нехтування}

ЗВІДКИ ж походить і чим підживлюється таке нахабне й цинічне зневажання чиновниками-урядовцями вимог закону і прав переселенців? Можливо, так вони хочуть продемонструвати суспільству негативне ставлення до так званих донецьких, з якими у них асоціюються всі жителі Донбасу незалежно від їхньої позиції і переконань? Невже не бачать і не знають, що з кожним роком (і днем!) їхньої перехопленої у народного, а не політичного Майдану влади в Україні стає дедалі більше тих, хто колишніх «донецьких» вважає набагато меншим злом, аніж новітніх «вінницьких»?

До речі, понад 60% українців гадають, що виплата пенсій жителям непідконтрольних територій Донбасу — це прийнятний шлях до довгоочікуваного миру, і тільки 13% категорично проти. Про це свідчить дослідження, проведене навесні цього року об’єднанням українських аналітиків «Кальміуська група», на основі телефонного опитування «GFK-Україна».

Тож виходить, що жителі «великої України» розуміють мешканців окупованого Донбасу набагато краще, ніж це можуть уявити урядовці й політики. Таку думку громадян щодо розуміння проблем пенсіонерів Донбасу треба враховувати ще й з огляду на майбутню реінтеграцію регіону.

_{«Агенти Путіна»}

А ПОКИ що Росія продовжує надавати пенсіонерам і соціально не захищеним жителям ОРДЛО соціальну допомогу, яку там називають пенсією. І це відбувається на тлі дискримінаційної пенсійної політики української влади. Уявіть, на чиєму боці будуть симпатії тамтешніх жителів. Кращого подарунка «рускому міру» годі й вигадати! То хто ж насправді є «агентами Путіна»? А якщо не його, то тих темних сил, які мріють про деіндустріалізацію та депопуляцію України.

«Нам треба говорити про пенсійне забезпечення всіх людей, які страждають від конфлікту, всіх, хто живе по обидві сторони лінії розмежування, і допомагати їм долати труднощі в доступі до їхньої пенсії — для ООН і для України. Цілісність України не тільки в плані землі, а і в плані людей. Всі, хто постраждав від конфлікту на Сході України, незалежно від того, хто з якого боку лінії зіткнення перебуває, всі вони українці. Український уряд має забезпечити рівень життя згідно з міжнародними стандартами», — заявила на згадуваній міжнародній конференції у Києві голова моніторингової місії ООН в Україні Фіона Фрейзер.

Уряде, агов!

«Згідно з інформацією ПФ, загальна кількість осіб з непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, які з 2014 року зверталися по поновлення пенсійних виплат, становила близько 1,2 млн осіб, з яких 809 тис. — пенсіонери ВПО з Донецької, а 424 тис. — з Луганської областей. З огляду на офіційну інформацію ПФ, можна зробити висновок, що приблизно 59% пенсіонерів з числа ВПО виплати не отримують».

(З довідки «Дзеркала тижня»).