Архів
Вівторок,
27 листопада 2018 року

№ 91 (19638)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Друзі залишаться друзями

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Лідери всіх 27 країн — членів Євросоюзу схвалили угоду щодо Brexit.

Докладніше...
Мігранти штурмують кордони

МЕКСИКА. Поблизу північно-західного кордону почалися заворушення, спричинені навалою мігрантів.

Докладніше...
Провальні референдуми

У ШВЕЙЦАРІЇ пройшло відразу два референдуми.

Докладніше...
Знову хімічна зброя

СИРІЯ. Під час атаки на Алеппо застосовано боєприпаси з хлором.

Докладніше...
Проти прем’єра-мільярдера

ЧЕХІЯ. У Празі відбувся мітинг із вимогою відставки уряду.

Докладніше...
Євроатлантичні збройові м’язи

КРАЇНИ БАЛТІЇ збільшують свої оборонні бюджети на понад 2% ВВП.

Докладніше...
Стихію приборкано

США. Найбільш руйнівні в історії Каліфорнії пожежі повністю локалізовано.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • У Верховній Раді

Найтемніше — перед світанком

Марина ТІШКОВА.

22 листопада, точніше 23-тє, — це день, котрий визначив, як держава житиме весь наступний рік. О шостій годині ранку п’ятниці було ухвалено Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Загалом протягом затяжного пленарного дня депутати розглянули близько двох десятків проектів законів та постанов, ухвалено вісім законів.

«БЮДЖЕТНА ніч» — це словосполучення, мабуть, уже заслужило статусу «стале». Вже вп’яте поспіль головний кошторис країни на наступний рік парламент ухвалює в темний час доби. Щоправда, змістилися календарні строки, й ось як: держбюджети на 2015-й, 2016-й роки приймали «під ялинку» — 28-го та 25 грудня відповідно, торішній — уже 21-го, нинішній — 7-го. Але не змінилася традиція — видавати депутатам стоси поправок та законодавчих «ходуль», як-то кажуть, із коліс, коли й часу з ними ознайомитися немає, і втома після багатогодинної роботи перешкоджає вдумливому аналізу змісту.

Дискусії точилися гарячі. Адже слова Прем’єра В. Гройсмана, що проект держбюджету-2019 є «реалістичним» і «збалансованим», але головне завдання на наступний рік — розрахуватися за кредити, взяті десять років тому, викликали гнів та обурення: мовляв, не про українців влада дбає, а про МВФ. Кілька разів бюджетний процес опинявся на межі зриву: спочатку до ночі чекали на висновок профільного комітету щодо проекту змін до Податкового кодексу (пропонувалося збільшити акцизи на тютюнові вироби, екологічний податок із підприємств-забруднювачів, ставки рентної плати за користування надрами, лісовими ресурсами тощо) задля одержання сукупних надходжень у розмірі 6,3 млрд грн, потім три години розглядали поправки до нього...

Сам бюджетний закон після укомплектування пакета доповнень ухвалили голосами фракцій БПП, «Народного фронту», груп «Воля народу» та «Відродження» і частини позафракційних (традиційні «ситуативні союзники»). Що ж маємо в підсумку? У ході доопрацювання видатки зросли на 17,7 млрд грн — до 1112,1 мільярда гривень, доходи спрогнозовані теж більші — на 18 млрд грн (1026,1 мільярда гривень). Інфляція має становити 7,4%.

Пріоритети незмінні: національна безпека та оборона, освіта і охорона здоров’я. Першій дістанеться 211,9 мільярда гривень (для порівняння — 165 млрд грн нинішнього року). Освітня галузь дістане 127 мільярдів гривень, із яких 1,3 мільярда — «Нова українська школа», НААНУ — 4,6 млрд грн. Медицина житиме на 95,7 млрд грн (на програму «Доступні ліки» і на пілотний проект реформування системи екстреної допомоги спрямовано по мільярду гривень, на діагностику за направленням сімейного лікаря — два мільярди, на первинну ланку — 15,3 мільярда гривень).

Прожитковий мінімум із 1 січня наступного року становитиме 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, із 1 грудня — 2027 гривень. Мінімальна зарплата зросте із січня до 4173 гривні. Крім того, мінімальна пенсія з липня 2019-го дорівнюватиме 1564 гривні, а з грудня — 1638 гривень (збільшиться «аж» на 17 грн).

На Пенсійний фонд передбачено 167,5 мільярда гривень. Поміж іншим в уряді запевнили, що всі соціальні програми буде збережено. Щоправда, з’ясувалося, що видатки на субсидії скоротили на 15,9 мільярда — до 55 млрд грн. «Укрпошта» таки «виторгувала» собі грошей: аби пенсіонери в селах змогли отримувати свої кошти, монополісту виділено півмільярда гривень.

Сфера культури розвиватиметься за рахунок 5,4 мільярда гривень, мільярд направлять кінематографу, а півмільярда — на збереження культурної спадщини.

На організацію майбутніх виборів передбачили 4,3 млрд грн. Водночас видатки для фінансування влади дещо скорочено.

Крім бюджетних пристрастей, приділили увагу кадровим питанням. В урядовій команді зміни: прийнято відставку міністра агрополітики та продовольства Т. Кутового. Вже екс-посадовець написав заяву ще у травні — як повідомляли джерела, не спрацювався з керівництвом. На заміну скандально відомому О. Данилюкові, який очолював Мінфін, призначено О. Маркарову, котра до цього виконувала обов’язки міністра. З’явився в уряді й новачок — міністр у справах ветеранів (щоправда, саме міністерство поки що у стадії створення на базі Держслужби у справах ветеранів). Цю посаду обійняла член фракції БПП Ірина Фріз.

Відбулися зміни й у політсилах. Зокрема, «Опоблок» «схуд» на трьох членів — із фракції вийшли Є. Бакулін, С. Дунаєв та Ю. Іоффе. Керівником обрано основного борця за московське православ’я олігарха В. Новинського. Нагадаємо, зі складу фракції виключили В. Бойка та С. Льовочкіна. Щоправда, проукраїнським силам розслаблятися не варто: попри всі «тертя» «біло-блакитні» мають одну мету — реванш.

Відпочивши трохи після напруженої ночі, парламент зібрався на традиційну «Годину запитань до уряду». Із наданням інформації виступив міністр юстиції П. Петренко. Він акцентував увагу на проблемах рейдерства та захисту прав власності. На розгляд депутатів подано черговий законо-проект, покликаний викорінити ці негативні явища. Щоправда, чи допоможе це комусь, не відомо...

Після цього було проведено засідання, присвячене вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років, у якому взяли участь офіційні особи, духовенство, представники дипломатії, історики, іноземні гості. У своєму виступі Голова ВР А. Парубій наголосив на головній меті геноциду, організованого більшовиками, — «упокорити український вільний дух, втримати його в територіальних кордонах імперії і в духовному карцері «руского міра». Усі виступи пройшли під одним лейтмотивом: світ має рішуче засуджувати порушення прав людини у всіх його куточках і консолідовано протидіяти агресорам, пам’ятати про злочин, скоєний проти нашого народу, і не допускати подібного ніде, а нам, українцям, слід гуртуватись у відстоюванні себе, адже наша сила лише в єдності.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гроші від «євроблях» — на виплату пенсій
Читати
Металурги ще тримаються
Читати
Співпраця заради істини
Читати
Штрафуватимуть по-новому
Читати
Гроші в обмін на бюджет
Читати
Економічна тюрма
Читати
Перекривати — незаконно
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове