Архів
Вівторок,
18 грудня 2018 року

№ 97 (19644)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
«Жовті жилети» ідуть у наступ

ФРАНЦІЯ. Четверті вихідні поспіль у містах по всій країні відбуваються масові антиурядові протести.

Докладніше...
Проти засилля мігрантів

БЕЛЬГІЯ. У Брюсселі поліція застосувала водомети та сльозогінний газ проти демонстрантів.

Докладніше...
Консерватори на межі фіаско

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Новий референдум щодо Brexit завдасть непоправної шкоди політиці уряду консерваторів.

Докладніше...
Вікно в Європу

БОЛГАРІЯ і РУМУНІЯ увійдуть до Шенгенської зони.

Докладніше...
Світ знає правду

САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Сенат США поклав відповідальність за вбивство Хашогджі на принца-наступника.

Докладніше...
Коли гроші на вагу

ВЕНЕСУЕЛА. Річна інфляція сягнула майже півтора мільйона відсотків.

Докладніше...
Вже й там АЧС

КИТАЙ. У Пекіні вперше зафіксовано спалах африканської чуми свиней.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Духовність

Перший крок зроблено

Михайло ГУБАШ.

У суботу, 15 грудня, в стінах Софії Київської відбулася історична подія — пройшов Об’єднавчий собор українських православних церков, на якому обрано предстоятеля Помісної церкви, визнаної Вселенським православ’ям.

ПРИБІЧНИКИ Президента Петра Порошенка вважають це результатом цілеспрямованої роботи Глави держави протягом останніх місяців. Утім, не варто забувати, що зусилля в напрямку здобуття незалежності Українського православ’я робили всі (за винятком Віктора Януковича) попередники Петра Олексійовича. І тільки через агресивну загарбницьку політику чільника Кремля Володимира Путіна стало можливим здійснення того, про що століттями мріяли мільйони українських вірян, священиків і навіть «атеїстів Київського патріархату».

Так, релігія в сучасному світі (і у давньому також) тісно пов’язана з політикою. Погано це чи добре — то окрема тема. Але факт залишається фактом, і стосується це не тільки православ’я, а й інших гілок християнства — католицизму, різних напрямів протестантизму, а також буддизму, іудаїзму, синтоїзму, не кажучи вже про іслам.

Що ж до власне православ’я, то в ньому на відміну від «авторитарного» католицизму з його верховним первосвящеником папою Римським від самих початків практикується «демократична» традиція: є незалежна держава — має бути й така ж Церква. Тож набуття Україною автокефалії (в перекладі з грецької — «сам собі голова») однозначно є подією історично обумовленою, а тому й справедливою. Хто б там що не казав.

Раніше, від початку 90-х років минулого століття, всі зусилля патріотично налаштованих мирян та духовенства на чолі з Філаретом на шляху до незалежності від РПЦ розбивалися об «залізобетонний» аргумент про начебто неканонічність Київського патріархату і відповідну відсутність благодаті. Щоб підкріпити таке ставлення до «самостійників», російські ієрархи ще й оголосили анафему Філарету та чільнику автокефалів Макарію.

Проте вийшло, як у приповідці, — за що боролися, на те й напоролися: в результаті релігійно-історичних досліджень виявилося, що канонічність самої Московської церкви є, як мінімум, під великим питанням. Тож анафему з українських «розкольників» Філарета і Макарія Вселенським патріархатом було анульовано, а православна церква після Об’єднавчого собору визнана канонічною і рівною серед рівних інших православних церков світу. Про що й отримає в січні наступного року відповідний Томос.

Проте то все питання специфічні й потребують окремих розмов і досліджень. А на сьогодні маємо предстоятеля Православної церкви України. Ним обрано 39-річного Епіфанія (Думенка), а Філарет став почесним патріархом ПЦУ.

Варто усвідомити, що це тільки найперші кроки у справі становлення реальної автокефалії православної церкви в Україні. Треба розуміти, що нічого «великого» відразу не відбудеться і масового переходу громад від МП до ПЦУ не станеться, що все відбуватиметься поступово. Тут важливим є те, що для по-справжньому добровільного (і обов’язково мирного!) об’єднання після одержання Томосу будуть створені всі умови.

Власне, саме про це у своїй першій заяві сказав Глава Помісної церкви Епіфаній, наголосивши, зокрема, що для завершення єднання українського православ’я необхідно ще багато працювати.

Тож — з любов’ю і миром щасливої дороги!

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Не зможуть виконати обіцянки
Читати
«Борг» платити не треба
Читати
Загрипували
Читати
Iмпорт переважає
Читати
У заручниках
Читати
Крим — корінному народу
Читати
Катастрофа у небі
Читати
«Євробляхи» поступово легалізовують
Читати
Хочуть підвищення
Читати
Реєстрацію спрощено
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове