П’ятниця, 4 січня 2019 року № 1 (19648)
http://silskivisti.kiev.ua/19648/print.php?n=41061

Що приніс нам новий рік

Олена КОЩЕНКО.

Фото Михайла Голяка.

Зазвичай із початком нового календарного року набирає сили низка законодавчих нововведень, ухвалених протягом минулого. Нинішній січень не виняток. Більшість змін стосується зарплат, пенсій, комунальних тарифів, виплат субсидій, соціальних пільг, а також цін на окремі товари. Представляємо деякі…

Зарплати і пенсії

ЗГІДНО із Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік», із 1 січня мінімальна зарплата зросла з 3723 до 4173 гривні, що у погодинному обчисленні для кожного працівника становить не менш як 25,13 гривні. Отже, всі офіційно працевлаштовані, хто сьогодні заробляє менше за нову «мінімалку» (а такий, судячи з даних Держстату, у нас кожний четвертий), отримає підвищення від однієї до 450 гривень.

Підвищення мінімальної зарплати веде й до збільшення окладів для представників багатьох бюджетних служб та відомств.

Водночас на 76 гривень підріс і прожитковий мінімум, який установився на рівні 1853 грн. Цей показник дуже важливий для отримувачів соціальної допомоги від держави, яка традиційно до нього прив’язана. Варто зауважити, що названа цифра є пересічною, оскільки прожитковий мінімум різний для різних категорій громадян.

До речі, з 1 січня грошове забезпечення військовослужбовців за контрактом першого року служби у військовому званні «солдат» має становити не менш ніж 10 тис. грн, а на фронті — 21 тис. грн. Раніше Президент України Петро Порошенко заявляв, що з 2019-го зарплата всіх військовослужбовців упродовж нинішнього року зросте, як мінімум, на третину.

А тепер стосовно пенсій. Як відомо, з нинішнього року починається законодавчо встановлене автоматичне їх осучаснення, яке надалі відбуватиметься щороку. Тобто їхній перерахунок уже не регулюватиметься постановами уряду, на чому його чільники любили піаритися. Проте проводитиметься він не для всіх пенсіонерів одночасно, а поетапно. У зв’язку з цим заплановано покласти початок із військових пенсіонерів, яких у країні понад півмільйона. Із 1 січня 2019-го вони отримають підвищені у середньому на 25% виплати. До решти дійде черга у березні.

Пеня за комунальні борги

НАБРАЛА чинності нова норма закону про житлово-комунальні послуги — про запровадження пені 0,01% від суми в платіжці за кожен день прострочення після кінцевої дати оплати послуги. На рік максимальна сума пені становить 3,65%.

Справді, борги за житлово-комунальні послуги сягнули критичної позначки. Станом на кінець грудня минулого року заборгованість із їх оплати — 40 мільярдів гривень. Тією чи іншою мірою її має кожна 10-та квартира чи домогосподарство. Тож віднині боржників каратимуть гривнею — штрафуватимуть

Утім, ні для кого не секрет, що встановлені в нас тарифи ЖКГ є непідйомними для більшості українців. І при цьому влада знову підвищила ціну на паливо на 23%, що автоматично спричинить здорожчання опалення, гарячої води, інших послуг. Додаймо до цього постійний перегляд умов отримання субсидії на їх оплату. А тепер ще й увімкнули лічильник пені…

Ціни на опалення б’ють рекорди

ПОСТАЧАЛЬНИКИ тепла і гарячої води у різних регіонах уже перерахували свої тарифи. Багато навіть встигли їх затвердити, узгодивши з Нацкомісією у сферах енергетики і комунальних послуг. Так, у нових цінах враховано не тільки безпосереднє здорожчання газу, а й зростання зарплат (в окремих постачальників заробітні плати зросли на 40%), інфляцію, підвищену вартість ремонтних робіт тощо.

Лідером серед усіх регіонів виявилася Одеса, де зростання пересічно становить 30%. Таку ціну встановили для «Одеської теплоелектроцентралі №2». Водночас іще один місцевий постачальник — «Теплопостачання Одеси» — взагалі пропонує відразу підняти ціни на 72% (проте такий тарифний апетит іще не затверджений). На другому місці за зростанням цін Рівне. Тут опалення для клієнтів «Рівнетеплоенерго» підвищиться на 28,1%... У результаті, за останніми даними Мінсоцполітики, тільки у двох областях — Чернігівській і Донецькій — ціни зросли «всього» до 16%.

«Декрет» не скасовують, але виплати скоротили

СОЦІАЛЬНІ мережі бурхливо відреагували на повідомлення деяких ЗМІ про те, що нібито уряд вирішив скасувати так звані декретні відпустки, замінивши передбачені за них виплати незначною компенсацією для батьків на оплату роботи няні.

І справді, з 1 січня 2019 року в країні запроваджено послугу «муніципальної няні». Нею зможуть скористатися родини з дітьми до трьох років, але лише у разі, якщо і батько, і мати виходять на роботу. Проте що стосується скасування самої декретної відпустки, то це чистої води інформаційна качка. Адже, як пояснюють юристи, її надання регулюється на законодавчому рівні. Тож ці норми не можна скасувати ні наказами Міністерства соціальної політики, ні урядовими постановами — лише через внесення змін парламентом. А цього не було.

І все ж без ложки дьогтю для новоспечених батьків від влади не обійшлося. Конституційний суд України визнав законним скорочення «дитячих» виплат — фінансової допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років і розміру допомоги при народженні дитини. Т

Тож гарантовані державою виплати на народження малюків не залежатимуть від того, скільки дітей уже виховується в родині. Якщо раніше на первістка виплачували 31 тисячу гривень, на другу дитину в сім’ї — 63 тисячі, а на третю і наступні — 127 тисяч, то зараз встановлено уніфіковану суму — 41 тисяча 180 гривень.

Управа на домашніх тиранів

«Б’Є — значить, любить», — така народна примовка радше іронічна. Загальновідомо, скільки страждань завдають своїм же рідним доморощені тирани, які люблять не тільки розпускати руки, а й морально знущатись із ближніх. Суспільний осуд не дуже допомагає їх приструнити. То, може, подіє законодавчий тиск?

Із 11 січня набуває чинності закон, котрий вносить зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України. Зокрема, він стосується статей про запобігання насилля стосовно жінок, домашнього насилля та боротьби з ним.

Згідно з документом, домашнього тирана очікує наступне покарання. Залежно від «тяжкості насильницького злочину» — від штрафу 680 гривень до 15 діб арешту або навіть двох років тюрми. Проте за «сексуальне насилля» ґвалтівникам світить лише тюрма, причому на термін від 5 до 7 років. До речі, віднині закон захищає і жінку, яка стала жертвою зґвалтування чоловіка, з яким та перебуває у шлюбі. Інтимна близькість — тільки за обопільною згодою, а примус до неї — це вже кримінальний злочин. Так прописано у законі.

Що важливо: людині, котра виявляє насилля, можуть заборонити проживати разом із жертвою (навіть якщо квартира в його власності), спілкуватися з дитиною (якщо насилля спричинене в її присутності), наближатися на певну відстань до будинку (або ж місця роботи, навчання, лікування) постраждалої. У кожному випадку суд видасть відповідний ордер.

Окрім того, кримінальним злочином вважається примушування жінки зробити аборт. За це загрожує обмеження волі на термін до трьох років. Також мучитель не має права змушувати когось до шлюбу з ним. У цьому разі деспота можуть арештувати на півроку або й навіть позбавити волі на три роки.

Закон про трансплантацію: і є, і нема

УЖЕ набув чинності новий Закон «Про трансплантацію органів», за яким вилучення органа після смерті можливе тільки в разі письмової прижиттєвої згоди донора. Він забороняє вилучати органи у померлих дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування, недієздатних, осіб, чию особистість не встановлено, а також загиблих унаслідок бойових дій. За життя донорами не можуть бути особи, які відбувають покарання, іноземці та особи без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи з важкими психічними розладами, пацієнти, які мають тяжкі захворювання, вагітні та ті, хто вже надав орган або його частину для трансплантації…

Це украй потрібний для країни і давно очікуваний закон, який має посприяти розвитку вітчизняної трансплантології. Проте стало відомо, що Міністерство охорони здоров’я України за сім відведених для цього місяців досі не затвердило жодного з 29 підзаконних актів, необхідних для його запровадження з 1 січня. Тоді як парламентарі не відтермінували набуття чинності нового закону, а дія відповідного старого вже припинена. Тож лікарі, які приймуть рішення про трансплантацію з 1 січня 2019 року, де-юре порушуватимуть порядок трансплантації анатомічних матеріалів людини, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Через це, наприклад, від початку року в Національному інституті хірургії і трансплантології ім. Шалімова не призначено жодної операції з трансплантації. При тому що черга на них розписана на чотири місяці наперед. Загалом трансплантації в Україні потребують приблизно п’ять тисяч осіб на рік.