П’ятниця, 4 січня 2019 року № 1 (19648)
http://silskivisti.kiev.ua/19648/print.php?n=41079

  • Дивлюсь я на небо

Місяць у тіні Землі

Володимир БЕЗУГЛИЙ,
 астроном-аматор.

У ПЕРШИХ числах кожного календарного року наша планета проходить найближчу до Сонця точку своєї орбіти. 2019-го, як і року минулого, цей момент настав на світанку 3 січня. Природно, в такий час Земля отримує від денного світила найбільше тепла, однак цей фактор через невеликий діапазон його річних коливань на зміну сезонів на нашій планеті практично не впливає.

Місяць:

новий — у ніч із суботи, 5-го, на неділю, 6 січня;

в першій чверті — у понеділок, 14 січня;

уповні — у ніч із неділі, 20-го, на понеділок, 21 січня;

в останній чверті — у ніч із неділі, 27-го, на понеділок, 28 січня.

Перший місяць Нового року обіцяє чимало небесних явищ, причому найвизначніші з них відбудуться завдяки природному супутнику нашої планети. За безхмарного неба раджу неодмінно простежити за мальовничим сходом величного місячного диска над північно-східною ділянкою обрію 20-го та 21 січня, коли він матиме близькі до максимально можливих видимі розміри. Першої дати це станеться приблизно за 50 хвилин до заходу Сонця, другої — через 25 хвилин опісля заходу денного світила. Диск Місяця, що сходить чи заходить, унаслідок неоднакового заломлення світлових променів шарами земної атмосфери різної товщини має вигляд приплюснутий і, як правило, забарвлений у жовтий або жовтогарячий кольори, що своєю чергою зумовлене значно меншим розсіюванням нашим повітряним «океаном» світлових променів червоної частини спектра, запиленістю атмосфери та іншими причинами. На Місяці навіть неозброєним оком буде легко розгледіти характерний «малюнок» темніших («морів») та світліших («материків») ділянок поверхні, найрізноманітніші тлумачення якому люди намагалися давати з найдавніших часів. Спостерігачам із багатою уявою він досі нагадує добродушне людське обличчя або силуети різних тварин. Зі збільшенням висоти «володаря ночі» над горизонтом, найвище над яким він стоятиме близько опівночі, його кольорова гама поступово щезне, а видимі розміри внаслідок так званої місячної ілюзії здаватимуться дещо меншими, хоча насправді за цей час вони помітно не зміняться.

Кульмінацією двонічного «соло» вічного супутника Землі стане одне з найзахопливіших небесних видовищ — повне місячне затемнення, котре відбудеться у ранкові години 21 січня і яке більшою чи меншою мірою буде доступне для спостережень на всій території України, причому найліпші обставини його видимості створяться на крайньому заході країни. Диск Місяця почне занурюватись у тінь нашої планети своїм лівим краєм о 5 год. 34 хв. Повне затемнення розпочнеться о 6 год. 41 хв. і триватиме впродовж однієї години та двох хвилин із максимумом о 7 год. 12 хв. Однак протягом повної фази у південно-східній половині території України Сонце зійде, а Місяць зайде за небокрай, тож закінчення повного затемнення о 7 год. 43 хв. спостерігатиметься тільки у північно-західній частині нашої країни.

На початку затемнення, коли земна тінь поступово наповзатиме на місячний диск, слід звернути увагу на її нечіткий «розмитий» край та його можливе забарвлення, що є наслідком заломлення сонячних променів атмосферою нашої планети. Кривизна краю тіні дасть можливість уявити її діаметр на відстані місячної орбіти — він майже втричі перевищуватиме поперечник нашого супутника. Цікаво також зауважити ступінь і нерівномірність потемніння його диска під час повного затемнення. Цього разу Місяць перетне північну зону земної тіні, тож найтемнішим має бути його південний край.

Наступне повне місячне затемнення з території України можна буде побачити лише 7 вересня 2025 року.

2019 рік примітний напрочуд несприятливими обставинами видимості п’ятірки найяскравіших планет. Найближчі до Землі Венера і Марс більшу його частину перебуватимуть на найвіддаленіших від нашої планети ділянках своїх орбіт, матимуть мінімальний блиск та ще й протягом тривалого часу ховатимуться у яскравому сонячному промінні. Найкращі періоди видимості далеких гігантів Юпітера і Сатурна припадають на короткі літні ночі. Ба навіть найпрудкіший Меркурій, котрий упродовж земного року встигає чотири рази обернутися навколо Сонця і який на наших широтах найзручніше спостерігати на весняному вечірньому небосхилі, останнього всіляко уникатиме, що трапляється нечасто. Втім, першого місяця року ще триватиме сприятливий період ранкової видимості Венери, котра сяятиме у південно-східній частині ясного небосхилу понад три години перед сходом Сонця. На світанку 22 січня відбудеться її видиме зближення з наступним за блиском, проте все ж удесятеро тьмянішим Юпітером, а 2-го та 31 січня до компанії найяскравішій планеті пристане вузький серп старого Місяця.

За годину до опівдня 20 січня Сонце перейде із зодіакального знака Козеріг (Capricornus) у зодіакальний знак Водолій (Aquarius).