• Думка експерта

Після нас хоч потоп?

Михайло СЕРДЮК.

Про зміну клімату і пов’язані з цим ризики для існування людства говорять уже не перший рік і навіть десятиліття. Чи не найголовнішою серед загроз є глобальне потепління, яке вже спричинило зменшення площі льодовиків, підвищення рівня Світового океану, посилення руйнівної потуги штормів і ураганів, повеней та посух. Чим така ситуація, зокрема підняття рівня моря, загрожує безпосередньо Україні? Відповідь дали екологи та науковці, які нещодавно провели відповідне дослідження.

ПІДВИЩЕННЯ рівня Світового океану становить загрозу насамперед для прибережних територій багатьох країн. За даними міжнародних експертів, з 1901-го по 2010 рік середній глобальний рівень моря вже піднявся майже на 20 см і темпи зростання лише пришвидшуються. Оскільки Україна омивається Чорним і Азовським морями, відповідна небезпека існує і для неї. Яким конкретно об’єктам і територіям нашої країни загрожує водна стихія, ідеться у дослідженні «Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату», проведеному спеціалістами ГО «Екодія» та науковцями.

Результати їхньої роботи та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти та частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним і Азовським морями до кінця століття (якщо залишаться сучасні темпи викидів CO₂ ).

Часткове затоплення загрожує 34 українським містам, зокрема Одесі, Херсону, Миколаєву, Маріуполю, Бердянську, Керчі. А ось Гола Пристань, Затока, Лазурне — загалом шість містечок та 62 села — можуть бути затоплені повністю, внаслідок чого 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями.

У прогнозованій зоні затоплення — 660 екологічно небезпечних об’єктів, у тому числі 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат «Азовсталь» у Маріуполі та ставки-відстійники кримського заводу «Титан» поблизу Армянська. Може затопити 200 тис. га земель сільськогосподарського призначення, 10 тис. га виробничих територій, а також 1917 будівель комерційного і виробничого призначення.

Підняття рівня моря загрожує зробити «підводними» 98 об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема частину територій Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти історико-культурної спадщини, в тому числі археологічна пам’ятка «Херсонес Таврійський», заснований майже дві з половиною тисячі років тому, а влітку 2013-го внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Погодьтеся, сценарій, який нам «намалювали» екологи і науковці, не вельми втішний для України, хоча й не катастрофічний. Проте цілком зрозуміло, що загрози довкіллю і людям не можна залишати на самоплив. Треба щось робити, аби якщо не позбутися цих імовірних негараздів, то хоча б зменшити їх уплив на життя майбутніх поколінь українців. Тож чи існує якийсь вихід?

Спеціаліст із кліматичної політики ГО «Екодія» Софія Садогурська (на фото) переконана, що зміна клімату та, як наслідок, підняття рівня моря — проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на міжнародному, національному та локальному рівнях. «Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року, говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби із глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату і адаптацію до кліматичних змін. Україна має поставити за мету скоротити викиди парникових газів, ухвалити на національному рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року та вже зараз почати впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях. Лише так можна зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей», — певна С. Садогурська.

Хай там як, але згадане дослідження, як мінімум, привертає увагу до наслідків зміни клімату в Україні. Воно мало б спонукати уряд і місцеві влади протидіяти кліматичним змінам і водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Доля наших нащадків і довкілля, в якому їм доведеться жити, не повинні залишати нас байдужими. Бо якщо керуватимемося крилатою фразою «Після нас хоч потоп», то так воно і станеться.