Добрий господар

Коренева селера добре «уживається» з цибулею-порей

ПЕРШОЮ на розсаду зазвичай сіють кореневу селеру. Для формування врожаю великих коренеплодів цій культурі необхідно понад 200 днів.

Насіння селери швидко втрачає схожість, тому купуйте тільки свіже або збирайте своє. Насіння покрите захисною олією, яка перешкоджає проростанню, тож його заздалегідь слід замочити на два дні, аби проросло в темному місці у вологій тканині.

Насіння селери сходить довго і вимагає для цього високої температури.

Сіють цю культуру з початку лютого до середини березня. Для вигонки розсади використовують суміш піску, листової землі, перегною і торфу в рівних частинах. Сіяти насіння слід не глибше 0,5 см. Для цього користуються зубочисткою. Для появи сходів потрібна стабільна температура (17-20^ОС).

Ящик із посівами треба накрити поліетиленом, поставити в темне тепле приміщення. Коли підсихає ґрунт, його потрібно зволожити обприскуванням. Після появи паростків ємність переміщують у світле і прохолодне місце (температура повітря — 16 градусів тепла). Тендітні паростки не поливають, а обприскують.

Як тільки відростає пара листочків, можна робити розпікіровку кожного сіянця в окрему ємність, прищипуючи основний корінь на 1/3. Рослини при цьому заглиблюють до сім’ядолі, стежачи, щоб не засипати точку росту.

Коли селера почне розвиватися, її підживлюють настоєм пташиного посліду або комплексним добривом.

У відкритий ґрунт розсаду переносять не раніше середини травня. Відстань між рослинами — не менш як 30 см.

Якщо з’являється загроза ранкових приморозків, необхідно накрити кожну рослину зрізаною пластиковою пляшкою. Селера коренева любить вологу. Не допускайте, щоб ґрунт пересихав, поливайте під корінь.

Кореневу селеру не підгортають, а навпаки. Після стовщення коренеплоду необхідно пару разів відгорнути від нього ґрунт, оголюючи бічні корені, спрямовані від основного. Позаяк вони заважають рости основному кореню, їх зрізають ножем. Зрізане листя використовують для консервації помідорів, огірків або подрібнюють і сушать на зиму.

Вегетаційний період вирощування цибулі-порею становить 160-200 днів, її також висівають дуже рано.

Для посіву знадобиться посуд завглибшки не менш як 10-12 см, оскільки у порею довге коріння. Попередньо насіння слід кілька годин потримати в термосі з теплою водою (40-45^ОС), а потім відразу опустити в холодну, після чого просушити до сипучості.

Ємність заповнюють легким дерново-перегнійним ґрунтом. Його злегка утрамбовують і добре поливають. Висіяне засипають шаром піску завтовшки 5 мм, накривають плівкою і до появи сходів тримають при температурі 22-25^ОС.

На грядку розсаду цибулі-порей висаджують рядами, витримуючи відстань між рослинами 20-25 сантиметрів і з міжряддям не менш як 35 сантиметрів. Перед висаджуванням потрібно зробити борозну. Ґрунт по її краях буде використовуватися для присипання рослин із метою відбілювання стебел у міру того, як ростуть. Перед висаджуванням розсади борозни щедро поливають. Після того, як вода всотається, добре заглиблюють сіянці.

Догляд за цибулею полягає в помірних, але регулярних поливах, систематичному розпушуванні ґрунту, своєчасному видаленні бур’янів і підживленні органічними добривами. Не допускається пересихання землі в посушливий період.

Враховуючи агротехнічні особливості цих двох культур, доцільно селеру з цибулею-порей садити на одній грядці, чергуючи ряди. При цьому не варто економити площу. Між селерою і цибулею слід залишати не менше 40 сантиметрів, аби вільно обробляти рослини, відгортаючи ґрунт від селери і нагортаючи його на цибулю.