Наша пошта

• Точка зору

Посієш вітер — пожнеш бурю

Іван ДЕРЕВ’ЯНКО.

м. Суми.

НАРОДНИЙ депутат Георгій Логвинський зареєстрував у Верховній Раді проект закону, який пропонує посилити в Україні відповідальність за антисемітизм. Зазначається, що якщо закон ухвалять, то Національна поліція, органи місцевого самоврядування, судова гілка влади й інші правоохоронні структури будуть зобов’язані посилити контроль щодо захисту прав єврейської громади України. А що, власне, відбулося, чому виникло таке хвилювання на владному Олімпі? Конституція України, як відомо, закріплює рівність прав і свобод усім громадянам, тому жодний складник національної структури України не може претендувати на якесь особливе, привілейоване становище в суспільстві. І якщо парламент проголосує за цей проект, то, по-перше, здійснить грубе порушення Конституції, а по-друге, посіє зерна міжнаціональної ворожнечі в країні.

Зрештою, від кого влада має захищати євреїв? Від українців, які живуть поряд із ними, дружать, допомагають один одному, разом виживають за межею бідності? Які в роки Другої світової, ризикуючи власним життям, рятували євреїв і їхні сім’ї від смерті? Влада має захистити усіх громадян України передусім від олігархів, які з допомогою брехні, порожніх обіцянок, підкупу окупували економіку, пограбували державу, а нині продовжують грабувати її народ. Намагаючись утриматись при владі, вони сіють розбрат у суспільстві, розділяють людей за національними ознаками, соціальним станом, намагаються розпалити протистояння та ворожнечу між людьми.

З огляду на таку ситуацію в країні чинна влада має в зародку погасити можливу пожежу на тлі міжнаціональних відносин. Сформувати чітку національну структуру, кожному громадянину України повернути його національну ідентичність, національне ім’я. Бо основою державності будь-якої країни є її корінний автохтонний народ, який освоював даровану йому Богом землю, будував свою державу, віками захищав її від нападників, творив і оберігав її багатства. Відтак йому належить і влада в країні. Звичайно, в сучасному світі до влади залучаються і представники національних меншин, але левова частина її, безумовно, належить корінному народові. Так є у світі. Але, на превеликий жаль, не в Україні. У складі нашої Верховної Ради етнічних українців маємо лише третину, а серед урядовців іще менше. То кого від кого треба захищати?