Архів
П’ятниця,
8 лютого 2019 року

№ 11 (19658)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Усміхнені Росошани

Василь МОМОТЮК.

с. Росошани

Кельменецького району

Чернівецької області.

Продавець у магазині звертається до шестирічного Петрика:

— Хлопче, ти справді певен, що тебе послали купити чотири кілограми цукерок і триста грамів картоплі?

* * *

Туристична група оглядає руїни старовинного замку. Роздивившись навсібіч, маленький хлопчик тихо запитує тата:

— Це тут наша мама вчилася водити авто?

* * *

Двоє лікарів:

— Я прописав пацієнтові, хворому на бронхіт, тепліше вдягатися.

— Ну правильно...

— То він, виходячи з лікарні, вкрав мою дублянку!

* * *

Розв’язання назрілих проблем по-українському:

— Добре б, але...

— А чому б і не ...

— Та ну його...

* * *

У лікаря:

— Не можу зрозуміти: ви чи то вагітні, чи хворі на грип?!

— Отже, вагітна. Хто б міг заразити мене грипом?

* * *

Два куми зустрілися на пиві:

— Куме, як ви вважаєте, що первинне: знання чи відчуття?

— Відчуття.

— А чому?

— От я знаю, що винен сусідові Василю сотню баксів, але відчуваю, що не віддам.

* * *

Чоловік запитує в дружини:

— Ти образилася?

— Ні.

— Сильно?

— Так.

* * *

У пастуха запитують:

— Як вам вдалося дожити до ста п’ятнадцяти років?

— По-перше, я постійно перебуваю на свіжому повітрі, а по-друге, вже сто п’ятнадцять років я кричу на баранів, а не навпаки!

* * *

Чоловік дарує своїй дружині сережки на день народження.

— Дякую, дорогенький! — каже вона. — А якщо діаманти виявляться несправжніми?

— Не жартуй так, люба! — відповідає чоловік. — Це ж виходить, що я шістдесят гривень витратив даремно.

* * *

Чоловік:

— Нарешті я позбувся ревматизму!

Дружина:

— І що в цьому хорошого? Хто ж тепер буде передбачати погоду?

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Віталій НЕЖУРБІДА.

с. Коржовий Кут

Уманського району

Черкаської області.

Не допоможе пані мило, коли чорна, як кадило.

Хай буде кривоклуба, аби серцю була люба.

Хоч ряба та погана, та доля кохана.

Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.

Вбився в зріст, як заєць у хвіст.

Виріс — як кіт навприсядки.

Не так очі, як ті брови: любі, милі до розмови.

Одна брова варта вола, а другій брові й ціни нема.

 

— На мою фірму з Голландії мав надійти вагон сиру. А банда ось цього Лиса його перехопила!.. Я й каркнути не встигла!

Мал. А. Василенка.

 Мал. В. Солонька.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове