Архів
Вівторок,
12 березня 2019 року

№ 20 (19667)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Кажуть, криза минула

В ЄВРОСОЮЗІ оголошено про закінчення міграційної кризи.

Докладніше...
Новий рівень сил реагування

У ЛАТВІЇ почав роботу штаб Північної дивізії НАТО.

Докладніше...
Налагоджують відносини

ІРАН. Президент Хасан Рухані прибув до Іраку з першим офіційним візитом.

Докладніше...
Знеструмлення країни

У ВЕНЕСУЕЛІ сталося наймасш-табніше в історії країни відключення від енергопостачання.

Докладніше...
Парад референдумів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Шотландія ініціює референдум про її незалежність від Сполученого Королівства після Brexit.

Докладніше...
І в нас би так

ФІНЛЯНДІЯ. Через зірвані соціальні реформи уряд пішов у відставку.

Докладніше...
Ніхто не вижив

В ЕФІОПІЇ розбився пасажирський літак Boeing 737 Ефіопських авіаліній.

Докладніше...
Народний протест

АЛЖИР. Понад мільйон алжирців узяли участь в антипрезидентській маніфестації у столиці.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Війна проти фермерів

Микола ЯСЕНЬ. Дніпропетровська область.

У райцентрі Апостолове на Дніпропетровщині cталася надзвичайна подія — пропала Ірина Мельниченко, котра ще недавно була неостанньою людиною в тутешньому відділі Нікопольської місцевої прокуратури. Зниклу (а може, й утікачку?..) дуже хоче знайти Орджонікідзевський міський суд м. Покрова. Бо «прокурорша», як її тут називають, «засвітилася» у великому скандалі.

СУД розшукує І. Мельниченко як співвідповідачку (разом із суддями Апостолівського районного суду Н. Хоруженко і Н. Семеновою і слідчим знову-таки Апостолівського відділу Національної поліції К. Фалько) у справі за звинуваченням у корупційних діяннях і шахрайстві в особливо великих розмірах. За підрахунками ГО «Люстраційно-антикорупційна рада Придніпров’я» — на суму понад 700 тис. гривень. Окрім того, позивач — власник приватного господарства «Дарина» фермер Олександр Ляховенко із с. Володимирівки — оцінив завдані йому збитки в мільйон гривень.

Сталося ось що. Батько Олександра Вікторовича свого часу одним із перших отримав у постійне користування 34,7 га ріллі. Кілька років тому чоловік помер, землю успадкував його син. Позаторік восени він частково засіяв її озимою пшеницею, а торік навесні — яровими пшеницею та ячменем. І виростив пристойний урожай. Одначе розпорядитися збіжжям Олександрові не вдалося. Бо як сніг на голову серед літа прокуратура порушила кримінальне провадження. Слідчі Нацполіції, швидко провівши розслідування, оголосили, що цей фермер «незаконно, самочинно захопив земельну ділянку 34,7 га, яку необхідно повернути у державну власність». Зібране збіжжя арештували як речовий доказ, і, поки чоловік отямлювався від удару, за рішенням Апостолівського райсуду «Правобережна товарна біржа» за заниженою ціною його продала.

Ситуація, в яку потрапив Олександр Ляховенко, дуже поширена останнім часом. Особливо ж знайома молодим людям, котрі успадкували господарства першої генерації українських фермерів — своїх батьків і дідів, які на зорі виникнення фермерського руху отримували у постійне, в тому числі й довічне, користування до 50 гектарів землі. Не знаємо, як де, а на Дніпропетровщині саме правоохоронні органи і саме торік ну дуже вже в’їлися на нащадків фермерів-першопроходців, називаючи їх такими, що самовільно захопили площі, й заявили: в інтересах держави землю необхідно відібрати, при цьому господарів покарати й конфіскувати вирощене.

Як стверджують юристи, до цього довели юридичні колізії у земельному законодавстві, і залишається тільки дивуватися, чому Верховна Рада уперто зволікає з унесенням відповідних поправок і доповнень, проект яких давно подано. Доводити до такого абсурду ситуацію із землями, котрі перебували як у постійному, так і в довічному користуванні фермерів ще перших «призовів», а тепер дісталися їхнім дітям та внукам, — це антидержавна діяльність. Справжня спрямованість таких дій — неправомірне збагачення людей у погонах та при чинах і посадах, закінчуючи тими, хто сидить у місцевих органах Держгеокадастру і благословляє шахрайство. Станом на торішню осінь на Дніпропетровщині було порушено понад 100 кримінальних проваджень за аналогічними звинуваченнями проти фермерів-спадкоємців, які продовжили справу своїх батьків і дідів.

Тільки завдяки наполегливим зусиллям обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників вдалося укласти із місцевою владою угоди щодо спільної протидії «правоохоронному» рейдерству, і вони, хай і не завжди легко, таки принесли бажані результати. Та ось врятувати ФГ «Дарина» Ляховенка не вдалось... А це ж не просто 34,7 га ріллі. Це техніка, реманент, комори та господарські споруди, а найголовніше — знання, досвід і успішна практика вирощування зернових і технічних культур. Благополуччя сільської родини, розвиток фермерства і в підсумку благо для всієї держави. Хіба не це мета, яку декларує нинішня влада?

Одначе, як бачимо, одна справа — обіцяти не чіпати фермерів, інша — утриматися від спокуси нагріти власні руки. Ось іще яку оборудку розкрила «Люстраційно-антикорупційна рада Придніпров’я». В Апостоловому зуміли спритно й хитро сховати кільканадцять так званих відумерлих земельних паїв, власників яких нині не існує, але орендувати які, ясна річ, претендували передусім місцеві фермери. Площа кожного паю — 6,269 га, а разом це майже 57-гектарна ділянка. Саме після того, як відділ прокуратури в Апостоловому нібито повернув її єдиним масивом у власність держави, і зникла з району прокурор І. Мельниченко. Виявилося, що «інтереси держави» тут ні до чого: торік на цих гектарах невідомі ділки вирощували соняшник.

Згаданий вище Олександр Ляховенко не змирився зі свавіллям і подав позов із метою стягнути з винуватців збитки. Цей учинок треба лише вітати. І приклад треба брати з Олександра: не коритися свавіллю правоохоронців — навпаки, слід давати їм гідну відсіч. Інша річ, що Орджонікідзевський суд ніяк не візьметься до розгляду справи по суті. Як стверджують судочинці, ключову роль у розоренні фермера зіграла прокурор Мельниченко, і без неї розслідуванню не зрушити з місця. Можливо, варто притягувати до відповідальності й тих, хто не те що не може, а не бажає шукати хвацьку «пані прокуроршу». Оскільки тут усі ознаки співучасті у злочині та його прихованні з метою звести резонанс від скандалу нанівець. Із такими «зведеннями» пора кінчати.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гірка неволя
Читати
Нагорода видатним
Читати
Вище і вище
Читати
Весняна негода
Читати
Жалійтеся деінде
Читати
I це тільки офіційно
Читати
Приваблюють «варягів»
Читати
Тепер буде дві
Читати
Лютневий рекорд
Читати
Атаки на пресу
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове