Архів
П’ятниця,
15 березня 2019 року

№ 21 (19668)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Начувайтеся, маніфестанти

ФРАНЦІЯ. Сенат посилив закон про протидію агресивним учасникам протестних акцій.

Докладніше...
Ще й відлупцювали батогом

ІРАН. Правозахисницю засудили до 38 років ув’язнення та 148 ударів батогом.

Докладніше...
Витрати на оборону

ПОЛЬЩА нарощує видатки на оборону.

Докладніше...
Із президентів у євродепутати

ІСПАНІЯ. Карлес Пучдемон балотується до Європарламенту.

Докладніше...
Парканізація Балтики

ЛАТВІЯ побудувала вже 93 км огорожі на кордоні з РФ.

Докладніше...
Дезінформатор номер один

ЄВРОПАРЛАМЕНТ назвав Росію головним джерелом дезінформації в Європі.

Докладніше...
Міста-душогубки

На ІНДІЮ припадає 22 із 30 міст світу із найзабрудненішим повітрям.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Олімпійська вітальня

Мрії збуваються

Микола МОТОРНИЙ.

На фото Павла Кубанова: олімпійська гордість України Олена Старікова та Олександр Абраменко.

В Олімпійському домі традиційно вшанували найкращих спортсменів і тренерів січня та лютого. Свої заслужені нагороди отримали володарка Кубка світу з велотреку Олена Старікова (січень) та її наставник Євген Болібрух, а також віце-чемпіон світу з фристайла Олександр Абраменко (лютий) та його тренер Енвер Аблаєв.

ВИСОКОГО визнання Олімпійського комітету Олена Старікова удостоєна завдяки здобуттю Кубка світу з вело-треку за підсумками сезону-2018/2019. Крім того, вона у дуеті з Любов’ю Басовою посіла друге місце у загальному заліку командного спринту. Це стало можливим, зокрема, і завдяки двом медальним виступам Олени Старікової на етапах Кубка світу у Новій Зеландії та Гонконзі, де українка фінішувала другою в індивідуальному та командному спринті. П’ять нагород — такий медальний підсумок усіх етапів Кубка світу з велоспорту на треку львівської велосипедистки Олени Старікової.

Сезон-2018-2019 найуспішніший у кар’єрі Олени. Однак і забрав багато сил. Найбільше виснажив етап у Німеччині, де вона стала третьою в спринті і першою в гіті на 500 метрів. «Спринт — то завжди виснажливо, — розповідає дівчина. — Бо їздиш цілий день. І в кожному заїзді тебе можуть вибити. Поміж етапами Кубка світу потрібне не тільки фізичне, а й психологічне перезавантаження. Я морально відпочиваю завдяки відеоіграм. Коли граю, наче тікаю в інший світ».

Олена народилася в Харкові. 13-річною дівчинкою на велотрек привела її мама. «Я дуже любила їздити на велосипеді, — згадує Старікова. — Змагалася з хлопцями у дворі і всіх перемагала. Подобалася швидкість. Починала тренування в харківського тренера Сергія Теліцина, а зараз займаюся у Львові. Тут чудова база і єдиний дерев’яний велотрек в Україні. Чому я обрала цей вид велоспорту? Це елітний спорт. Виходиш наче на подіум: велосипед начищений, блищить, форма гарна. На п’єдесталі маєш вигляд моделі».

Днями спортсменка повернулася з чемпіонату світу, який відбувся у Польщі. І не з пустими руками, а зі срібною нагородою.

Для Олени це перше високе визнання НОК, а ось досвідченого фристайліста Олександра Абраменка як найкращого спортсмена місяця вшанували втретє. До речі, всі три рази він упевнено виборював це звання саме в лютому. Цього року Олександр отримав його завдяки здобуттю срібної медалі на чемпіонаті світу з фристайла та сноубордингу у Парк-Сіті (США). У суперфіналі з лижної акробатики Олександр виконав стрибок «Back-Double-Full-Full— Full» і набрав другу суму балів — 126,24.

Ми всі пам’ятаємо історичне досягнення Сашка на Олімпіаді в південнокорейському Пхьонч-хані. Приємно, що, незважаючи на травми і спади, він знайшов мотивацію та здобув цю важливу як для себе, так і для України медаль чемпіонату світу. На жаль, після олімпійського «золота» український фристайл продовжує тупцювати на місці. За словами Абраменка, у вітчизняних фристайлістів досі відсутня своя тренувальна база. Відразу після Олімпіади навіть Президент України обіцяв посприяти якнайшвидшому будівництву сучасного стадіону з фристайла. Але жодних істотних змін Олександр не бачить. Своєї тренувальної бази він досі не має. Про неї тільки розмови ведуться. Щоправда, покращало із фінансуванням: є можливість брати молодих спортсменів на збори за кордоном. Це нормально, так і має бути.

— Ми вже кілька разів обговорювали наші проблеми з чиновниками різного штибу. Дуже хочеться, щоб незабаром відбулися вирішальні зміни, — розмірковує Олександр. — Неможливо розвивати спорт в Україні без сучасних баз для підготовки. Вони мають бути саме в Україні. Якщо спортсмен їде на збори за кордоном, то він обмежений у часі. За два тижні потрібно максимально викластися, настрибати все заплановане. А якщо людина захворіла? Замість того щоб відпочити та приберегти сили, спортсмен змушений все одно тренуватися, бо іншого часу вже не буде. От якби ця база була в Україні, можна було б вносити корективи у тренувальний процес. Звичайно, за кордон виїздити потрібно, бо різноманітність трамплінів у нашому виді спорту дуже важлива. Неможливо нормально підготуватися до змагань, тренуючись лише на одному місці. Втім, база вдома дасть змогу готувати нових спортсменів, які представлятимуть Україну на світових змаганнях уже найближчим часом.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Лідери та інтрига
Читати
Матеріальний стимул
Читати
Ті, хто нас захищає
Читати
Є потенціал
Читати
«Пресують»
Читати
Зобов’язані забезпечувати...
Читати
Кому продаємо
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове