• У Верховній Раді

Битва за мову

Марина ТІШКОВА.

Другий пленарний тиждень поспіль триває розгляд у другому читанні законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На жаль, за майже тридцять років незалежності «мовне питання» остаточно не вирішене, а наша рідна і державна (!) мова досі змушена відвойовувати свої позиції у мови держави-агресора. Іншими питаннями депутати, відповідно, не займалися.

ПЛЕНАРНИЙ вівторок, початок ранкового засідання. Сесійна зала погрозливо гуде. Передвиборна істерія на піку. Із трибуни представники фракцій під час виступів обстрілюють опонентів звинуваченнями: одні — в «зубожінні», інші — в жадобі до влади та зраді національних інтересів, треті обіцяють газ за ціною повітря, четвертих традиційно «ущемляють» у праві користуватися «язиком»... Словом, усе як завжди, тільки у «посиленому режимі».

Після оголошеної на вимогу однієї з фракцій перерви депутати дещо вгамувались і таки взялися за розгляд надважливого законопроекту, який було ухвалено в першому читанні торік 4 жовтня. Справа ця довга — до проекту документа надійшло понад дві тисячі поправок. Їх розглядають, практично всі відхиляючи. Що ж передбачає законопроект, навколо якого вирують такі пристрасті? Він спрямований на врегулювання статусу виключно державної мови, якою, за Конституцією, визначена українська. Ним запропоновано внести зміни в кількадесят нормативно-правових актів, які впорядковують різні аспекти суспільного життя.

Доцільно розділити пропоновані зміни на кілька блоків. Отже, держапарат. Українська мова — обов’язкова у судах, війську, органах державної влади та місцевого самоврядування, це поширюється також і на документообіг. Порушення прирівнюється до адміністративного і передбачає штраф, а повторне впродовж року може спричинити позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. Депутати зобов’язані виступати у парламенті українською.

Наступна важлива царина — освітня. Державна мова є єдиною мовою освіти та науки, і викладачі зобов’язані вести нею предмети. Виняток — навчальні заклади національних меншин, де допускається в навчально-виховному процесі їхня мова. Подібні правила працюватимуть і в медицині.

Культура. У законопроекті зазначено, що мовою культурних чи розважальних заходів є українська, але також чітко вказано: якщо художній чи творчий задум передбачає використовувати будь-які інші мови, ніхто не зможе обмежити в цьому автора. Іншомовні театральні вистави у державних і комунальних театрах мають су-проводжуватись українськими субтитрами. Частина фільмів у кінотеатрах може йти мовою оригіналу з українськими субтитрами — не більше від 10% від загальної кількості сеансів упродовж місяця.

Зміни стосуються книговидання — видавець зобов’язаний випускати державною мовою не менше 50% від усіх видань протягом року. Друковані ЗМІ повинні або виходити державною, або забезпечити україномовний наклад не менше від 50% паралельно з іншими мовними версіями. Усі телеканали та радіостанції незалежно від форми власності мають вести ефіри державною мовою.

Ще одне дражливе питання — мова обслуговування. «За замовчуванням» вона має бути державною, українською. Але на прохання клієнта обслуговування може відбуватися іншою (нині навпаки — прохання до персоналу перейти на українську провокує численні скандали в інформпросторі).

Імена й прізвища громадян мають писати державною мовою згідно з правописом. Іноземною вони не перекладаються. Також українською мають подаватися географічні назви відповідно до правил правопису.

Володіння державною мовою, наголошують у профільному комітеті, стане обов’язком громадянина. Держава своєю чергою гарантує створення всіх можливостей для її вивчення — створення системи курсів української мови (на кшталт таких, що вже кілька років у різних містах працюють зусиллями громадських активістів). Тож головне — бажання.

Також має бути створений Центр української мови для розробки навчальних матеріалів та організації іспитів для визначення рівня володіння мовою (на зразок іноземних). Перше складання такого іспиту безкоштовне, а сертифікат про рівень володіння мови безстроковий. І ще має бути створена Служба мовних інспекторів, що діятиме при уповноваженому із захисту державної мови, — вона опрацьовуватиме скарги щодо порушення закону про державну мову і реагуватиме на них.

Коли номер готувався до друку, законопроект так і не був винесений на голосування.