Архів
П’ятниця,
12 квітня 2019 року

№ 29 (19676)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Мільйон ділянок і майже мільярд виборців

В ІНДІЇ стартували наймасш-табніші у світовій історії парламентські вибори.

Докладніше...
Гнучке відстрочення

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ і ЄС погодили тривалу відстрочку по Brexit.

Докладніше...
Примусова відставка

У СУДАНІ відбувся державний переворот.

Докладніше...
Новий основний закон

КУБА. Офіційно набрала чинності нова конституція.

Докладніше...
П’ятий прем’єрський термін

ІЗРАЇЛЬ. Партія «Лікуд» перемогла на парламентських виборах.

Докладніше...
Визнали геноцид вірмен

ІТАЛІЯ. Парламент визнав геноцидом масове вбивство вірмен в Османській імперії.

Докладніше...
Таке собі «арабське НАТО»

ЄГИПЕТ відмовився від участі в «арабському НАТО».

Докладніше...
Екстремальний туризм

У БІЛОРУСІ для туристів відкрили зону відчуження.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Згадай, уболівальнику!         

На Універсіаду на старому ЛАЗі і з салом

Микола МОТОРНИЙ.

Триразова чемпіонка зі спортивної гімнастики Всесвітньої літньої Універсіади-1993 Тетяна Лисенко.

2019-й — особливий рік в житті світового студентського спортивного руху. 60 років тому Міжнародна федерація університетського спорту (МФУС) і Міжнародна студентська спілка (МСС) вирішили спільно раз на два роки проводити світові студентські змагання з літніх і зимових видів спорту. Тоді ж, у 1959-му, в італійському Турині відбулася перша Всесвітня літня Універсіада.

БУЛО ухвалено рішення про єдину символіку та атрибутику. Затверджено прапор із зображенням латинської літери «U» із зірками, що символізувало дружбу молоді п’яти континентів. Під час церемонії вручення медалей, окрім національного гімну переможця, звучала мелодія студентського славеня «Гаудеамус ігітур».

Спочатку до програми Універсіади входило дев’ять видів спорту: легка атлетика, гімнастика, плавання, фехтування, водне поло, теніс, волейбол, баскетбол. Право обрати 10-й вид спорту надавалося країні — організатору Універсіади.

Українські спортсмени у складі збірної СРСР брали участь у всіх літніх і зимових універсіадних перегонах (1959-1991) і зробили вагомий медальний внесок у перемоги тепер уже не існуючого Радянського Союзу.

Із настанням незалежності український студентський спорт розпочав самостійний шлях до Олімпу. За кілька місяців до старту Всесвітньої зимової Універсіади-1993 Українська спортивна організація «Гарт», до якої увійшли спорттовариства «Трудові резерви» і «Буревісник», вирішила делегувати студентську збірну до польського міста Закопане. Щоправда, профінансувати участь у Універсіаді Українська держава тоді не могла. А оскільки Україна ще не була членом ФІСУ, за акредитацію спортсменів треба було сплатити ще й подвійний тариф...

Та голова «Гарту» Валентин Гаврилко і проректор Київського державного інституту фізкультури (нині — НУФВСУ) Маргарита Пугачевська вирішили ризикнути. Вони сформували українську делегацію, до якої увійшли лижники, стрибуни на лижах із трампліна та гірськолижники. Керівництво КДІФК виділило автобус ЛАЗ, «Гарт» забезпечив парадною формою, бензином для автобуса. А деякі національні федерації окремих видів спорту надали своїм спортсменам і тренерам по 20 доларів США на акредитацію. Запаслись і своїм салом...

Стареньким ЛАЗом зі Львова до столиці майбутньої Універсіади-1993 добиралися майже 36 годин. Залишалася година до завершення акредитації учасників, українську команду тут ніхто не чекав. Іще два тижні тому організатори «комусь» в Україні повідомили, що не можуть прий­няти нашу команду, бо всі готелі Закопане і навколишніх селищ заповнені.

Керівник делегації Маргарита Пугачевська підбадьорювала її членів: назад дороги немає, будемо змагатися. Проблему з проживанням вирішимо, а сала вистачить усім. Поляки все ж не кинули напризволяще: допомогли влаштуватися на спортивній базі, яка обігрівалася вугіллям і дровами.

Наступного дня відбулося урочисте відкриття Універсіади, в якій узяли участь і наші студенти. Дуже допомогли волонтери — молоді поляки та українці, які навчалися в польських університетах. Вони навіть знайшли фірму-спонсора, яка допомогла повністю профінансувати нашу акредитацію.

Організатори допустили наших лижниць тільки в естафетній гонці 3х5 кілометрів. Студентки столичного Інституту фізкультури Ірина Тараненко, Марина Пестрякова та Олена Гаясова виступили тріумфально і стали чемпіонками Універсіади-1993. Дебют виявився золотим. Перша медаль зимової Універсіади — золота! За такий почин представники спонсорської фірми просто на фініші вручили дівчатам по теплій зимовій куртці. Українки не тільки подивували суперників і вболівальників, а й розтопили серця чиновників ФІСУ. Наступного дня організатори Універсіади безкоштовно розмістили всю українську делегацію в готелі Універсіади і забезпечили харчуванням. Так, з однією золотою нагородою збірна України увійшла до провідного десятка найсильніших студентських команд світу.

А вже через кілька місяців українські студенти почали готуватися до своєї першої Всесвітньої літньої Універсіади, яку з 8 по 18 липня 1993 року приймало місто Буффало (США). Спочатку планувався виступ майже 200 наших спортсменів, але через фінансові труднощі кількість атлетів зменшилася майже на половину. Велику підтримку надала українська діаспора США та Канади. Саме завдяки їй до Буффало вирушили 96 спортсменів, тренерів і членів штабу. Практично вся місцева українська громада опікувалася збірною України. Щодня кількадесят автомобілів стояли в черзі, щоби доправити українських спортсменів і тренерів на тренування і змагання. На всіх спортивних аренах Буффало, де виступали українці, завжди була солідна група підтримки: звучали українські пісні, Гімн України, майоріли жовто-сині знамена.

Здобувши 11 золотих, шість срібних та дев’ять бронзових медалей, збірна України у загальнокомандному заліку фінішувала четвертою, пропустивши вперед тільки набагато чисельніші команди США (30-25-20), Китаю (17-6-5) та Канади (12-14-14). До речі, російські студенти не потрапили навіть до топ-10.

А ось наші перші літні чемпіони: Олександр Клименко (штовхання ядра), Вадим Колесник (метання списа), Сергій Голубицький (рапіра), Ігор Коробчинський (спортивна гімнастика: багатоборство), Тетяна Лисенко (спортивна гімнастика: командна першість, багатоборство і вправи на колоді), Наталія Калініна (спортивна гімнастика: командна першість, бруси, вільні вправи), Людмила Стовбчата (спортивна гімнастика: командна першість), Леонід Шапошников, Костянтин Проненко, Ігор Могильний, Антон Продан (усі — академічне веслування: четвірка-парна), Світлана Бондаренко (плавання: 200 метрів брасом).

Саме у Буффало на конгресі ФІСУ Спортивна студентська спілка України стала повноправним членом цієї міжнародної організації. А всесвітньо відомий виробник спортивного одягу та взуття «Адідас» став спонсором національної збірної України, яка готувалася до літньої Олімпіади-1996 в Атланті.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Коли чекати «13-ту пенсію»
Читати
Облгази не вгамувалися
Читати
У кого зарплата найбільша
Читати
Розвиватимуть аграрний сектор
Читати
Дурять користувачів
Читати
Субсидійний рекордсмен
Читати
Антикорупційні результати
Читати
Дорога «стіна»
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове