Добрий господар

Баклажанні секрети

РАНІШЕ в побуті їх називали «синенькі». А зараз це вже і біленькі, й рожевенькі. Це не овоч, а ягода родом з Індії із родини пасльонових. Теплолюбний баклажан потребує достатньо вологи і сонячного тепла.

Нині його навчилися вирощувати повсюди. Проте високі врожаї можна отримати, лише притримуючись певних правил.

Баклажани краще ростуть з насіння першого року. Перед висіванням його бажано пробарботувати за температури 25-26^ОС упродовж 36 годин.

Висівати краще відразу у великі торф’яні таблетки або в окремі стаканчики з поживною сумішшю для вигонки розсади.

Після появи сходів ємності необхідно перемістити в місце з температурою повітря близько 22-24^ОС.

Розсада баклажанів до пересадки в ґрунт повинна мати не менш як п’ять сформованих листочків. У такій фазі на рослинах уже формуються бутони. Підготовлені лунки треба добре зволожити, занурюючи в них рослини до рівня сім’ядольних листочків. Садять за схемою 40 на 40 см (для дрібно­плідних скоростиглих сортів), середньостиглих — 40 на 50 см, так щоб на квадратному метрі розміщувалося не більше п’яти рослин.

Там, де росли до цього перець, картопля або томати, синенькі можна садити тільки через п’ять років.

Грядку обов’язково мульчують. Особливістю молодих рослин є те, що стебло швидко потовщується і дерев’яніє, тож без опори вони завалюються, ростуть кривими. Тому в перші два тижні після висадження на постійне місце майбутні кущики слід вчасно підсапати і підставити опори. За належного догляду впору баклажани розвиваються до метра заввишки.

Баклажани потребують регулярних та щедрих поливів і підживлень два-три рази на місяць. За пару днів до внесення добрив грядки поливають під корінь не менш ніж 10 літрами води на квадратний метр.

Цю культуру виростити легше, ніж перець. Баклажан має сильнішу кореневу систему і росте навіть на важких ґрунтах.

Щоб плоди не дрібнішали, у липні на кущі їх потрібно залишити від п’яти до восьми, обірвати всі квіти і дрібні пасинки, а коли плоди почнуть бурхливо наливатися, прищипують усі верхівки і обривають нижнє жовтіюче листя. Під час цвітіння і зав’язування плодів будь-який сильний стрес призводить до скидання зав’язі, або квіти просто не запилюються.

Перестиглі баклажани з насінням несмачні. За розміром іноді важко визначити стиглість. Для цього зрізують перші великі плоди і розрізають уздовж. М’якоть повинна бути біла, щільна, насіння тільки у вигляді зародків. Такі молоденькі плоди найсмачніші та вітамінні.