Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

• Чим душа багата

Мистецтво у стеблі соломи

Світлана УСАТЮК.

Прикарпатська художниця Ольга Мельник не уявляє свого життя без соломи. Із висушених зернових стебел жінка створює аплікації, вінки, а також ікони.

З ЦИМ природним матеріалом майстриня почала працювати понад 30 років тому. Пригадує, як після закінчення Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва приїхала на Івано-Франківщину викладати в Прикарпатському університеті. Тоді зрозуміла, що в освітньому процесі важливі не лише теоретичні знання, а й практичні мистецькі напрацювання.

— Вирішила шукати свій матеріал, з яким можна йти до студентів, — розповідає Ольга Омелянівна. — І в цей період познайомилася з Марією Кравчук, студенткою з Волині. Захищаючи дипломну роботу, вона привезла солом’яні вироби: дитячий капелюшок, постоли, тобівочку, тобто сумочку.

Ольга Мельник каже: милуючись виробами, була вражена тим, як солома гарно виблискує у світлі сонячних променів. Відтоді солом’яні стебла — незмінний складник мистецьких робіт художниці. Жінка розрізає їх поздовж, так, щоб утворилися смужки. Потім кожну смужку обробляє праскою. Якщо хоче отримати світлий матеріал, вибілює стебла перекисом водню. Темнішого забарвлення соломі надає, обережно прогріваючи її над електроплиткою. Також Ольга Омелянівна знає, як отримати різнобарвний матеріал. Для цього використовує анілінові фарби — пропарює зернові стебла у їхніх розчинах. Від тривалості пропарювання залежить насиченість кольору. Готові смужки художниця наклеює на основу, де вже є намальований заздалегідь ескіз.

Утім, щоб створити із соломки ікону, недостатньо вміти підготувати матеріал, освоїти технологічні процеси, мати художнє уявлення. Ольга Мельник зауважує — важливо працювати над собою, складати щирі молитви, братися до праці з чистими думками і особливою наполегливістю.

— Ця робота — перевірка на силу духу, концентрацію енергії, возвеличення, — робить висновки майстриня. — Сприймаю свою справу як своєрідну місію. Я славлю стебло предків-хлібодарів і одночасно Всевишнього, який дав людям це стебло і зерно для життя.

Викладаючи в Прикарпатському університеті, Ольга Мельник разом зі своїми студентами створила понад півсотні ікон. У великому їх переліку — «Страсті Христові», «Трійця», «Богородиця Ніжності», «Палладіум Данила Галицького», ікона «Більшівцівської Божої Матері», «Святий Миколай», «Архангел Михаїл», ікона «Іов Манявський». Ті ікони, які майстриня зробила власноруч, вона не продає. Інколи дарує, та зазвичай залишає у себе вдома. Бо вважає їх оберегами. Тож хай вони боронять оселю художниці, зберігаючи в ній мир, затишок і любов до мистецтва!