Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Приміські мотиви

Григорій КОРКАЧ.

м. Київ.

— Чого ти, хлопчику, плачеш?

— Мама сказала тату, що він осел, а тато їй, що вона курка. А хто тоді я?

* * *

Жінка причепилася до свого чоловіка: «Де ти ходиш? Днями тебе не бачу». «Та я тебе, жінко, теж рідко бачу».

* * *

— Петре, скільки у тебе дітей?

— Десятеро.

— А чого так багато?

— Та шкода мені нашої вчительки. Каже, якщо в селі зменшиться кількість дітей, то закриють школу.

* * *

— Дивися, синку, на дереві сидять горобець і синиця. Відгадай, яка з них синиця?

— А що тут відгадувати! Синиця та, що сидить біля горобця.

* * *

Сусідка скаржиться сусідові:

— Ваш син учора влучив камінцем у мою голову!

— Що ви кажете? Цікаво, з якої відстані?

* * *

Після весілля, виряджаючи гостей, молода каже: «Добрі люди, може, що не так було, то пробачте! Я ж уперше виходжу заміж. На другий раз буде краще».

* * *

Жінка на кухні миє посуд, а чоловік щось робить на веранді.

— Що ти там робиш? — запитує жінка.

— На скрипці граю.

— А я подумала, що ти ніжку від стола відпилюєш.

* * *

Зустрів комбайнер у жнива метеоролога і запитує:

— Скажіть, чи буде найближчим часом дощ?

— Буде, — відповів той.

— Що, прилади на те показали?

— Та ні. Моєму дідові покійник наснився.

* * *

Сидить жінка на базарі і продає курку.

— Скільки коштує? — запитують у неї.

— 200 гривень.

— Ого, а чого так дорого?

— Бо дуже гроші потрібні.

* * *

Побачивши, що його в крамниці обважили, покупець ввічливо запитав молоду продавчиню:

— У вас совість є?

— Цього місяця ще не завозили, — відповіла та.

* * *

— Мені наснилося, що у нас украли автомобіль, — каже чоловік.

— Але ж у нас немає автомобіля, — відповіла дружина.

— Все одно шкода.

* * *

— Батюшко, чи можна робити людям зло?

— Ні, сину мій, — це великий гріх.

— Тоді навіщо ви мене торік повінчали?

* * *

Із розмови випадкових знайомих.

— Що б ви хотіли мати — 10 тисяч доларів чи п’ять дочок?

— П’ять дочок.

— Чому?

— Тому що зараз їх у мене вісім.

* * *

Жив лісник із сином на краю лісу. І от лісник помер. Пішов син до дядька, який жив на протилежному боці села, та й каже:

— Дядьку, батько дуба дали...

— От добре, — каже той, — то скинь його під ворітьми.

* * *

Семирічний син їде на літо в село до бабусі. Батько терміново купує йому барабан — нехай порадує тещу.

* * *

— Мамо, мій наречений обіцяє після весілля на руках мене носити.

— Нізащо не погоджуйся. Вимагай автомобіль.

* * *

Зустрілися два приятелі. Один запитує другого:

— Ну як живеш у приймах?

— Як кіт!

— Як це?

— Тільки теща ляже спати, так я по каструлях.