Архів
П’ятниця,
26 квітня 2019 року

№ 33 (19680)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаВербиченька
  • За рубежем
Сепаратистські настрої

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Шотландія готується до повторного референдуму щодо незалежності від Сполученого Королівства.

Докладніше...
Інвентаризація кордону

ЛИТВА і ЛАТВІЯ після 20-річної перерви беруться до інвентаризації кордону.

Докладніше...
Хитке президентське крісло

США. Підтримка Трампа знизилася до мінімуму в цьому році.

Докладніше...
В омріяний рай на краденій вантажівці

ГРЕЦІЯ. Поблизу Салонік затримали викрадену в Болгарії вантажівку з 59 мігрантами-нелегалами.

Докладніше...
Епідемія Еболи

У КОНГО від Еболи померла вже майже тисяча осіб.

Докладніше...
Дієва боротьба з корупцією

КИТАЙ. Офіційно заарештовано екс-президента Інтерполу.

Докладніше...
Просто зробили перекур

ФРАНЦІЯ. Наразі є дві основні версії джерела загоряння собору Паризької Богоматері у Парижі.

Докладніше...
500 євро вже не випускають

НІМЕЧЧИНА і АВСТРІЯ припинили випуск купюр номіналом 500 євро.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Соціальна панорама

Зворотний бік монетизації

Олена КОЩЕНКО.

МОНЕТИЗАЦІЯ субсидій показала, що після того як українці одержали живі гроші на руки, витрачають вони їх нерідко не на оплату послуг ЖКГ, а на розв’язання інших нагальних проблем. Зокрема, минулого місяця рівень розрахунку за монетизованими субсидіями становив лише 62%. Відтак почався новий етап накопичення боргів за «комуналку».

Якщо так піде і далі, то цілком імовірно, що монетизацію субсидій взагалі згорнуть, а отримувачі допомоги від держави знову перейдуть на безготівкові розрахунки. Принаймні імовірність такого розвитку подій в уряді не виключають.

Перший соціальний гуртожиток для сиріт

У СТОЛИЦІ завершується облаштування першого в країні соціального гуртожитку на 11 кімнат для підлітків-сиріт, а також молоді, позбавленої батьківської опіки. В міськдержадміністрації повідомили, що вже в травні заклад зможе прийняти на повне забезпечення перших 30 постояльців. Молоді люди зможуть мешкати у гуртожитку до трьох років під наглядом десяти співробітників соціальних служб. За порядком цілодобово стежитимуть чергові...

Хочеться сподіватися, що заклад стане для підлітків, позбавлених родини, корисною школою перед стартом у доросле життя.

Ніхто не вічний

ДЕДАЛІ частіше українці обирають поховання своїх рідних шляхом кремації. За даними ритуальних служб органів місцевого самоврядування, якщо впродовж 2016 року в такий спосіб було поховано 24,6 тис. небіжчиків — 4% від загальної кількості, то в 2017-му — вже понад 26 тис., а торік 30 тис. — 6%...

Як зазначають у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, кремацій проводилося б набагато більше, якби в Україні будувалися крематорії. Сьогодні вони діють лише в Києві, Одесі та Харкові. Часом на церемонію кремації до них привозять небіжчиків із віддалі 200 кілометрів.

Гіркий хліб віднесених війною

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ почали повертатися на непідконтрольні території Донбасу через проблеми із житлом, неможливість працевлаштуватися на гідну зарплату, відтак хронічну нестачу грошей. Про це йдеться у звіті Національної моніторингової системи щодо соціально-економічних характеристик внутрішньо переміщених осіб.

Так, згідно з даними моніторингу міжнародної організації міграції, проведеного спільно з центром «Соціальні індикатори», за останні чотири роки на тимчасово окуповані території повернувся кожний п’ятий із тих, хто свого часу утік від війни. Здебільшого це чоловіки і жінки віком від 31 до 65 років, без дітей, не обтяжені членами родин з інвалідністю.

Підросло «мовчазне покоління»

ЧАС шалених темпів розвитку ІТ-технологій, які так активно всотує молодь, певним чином позначились і на її соціальних запитах. Так, покоління міленіалів (до нього зазвичай зараховують людей, які народились у період з 1981 по 1994-2000 роки) вже не володіє класичним епістолярним жанром — писати одне одному паперові листи. А навіщо, коли можна будь-кому послати Інтернетом просто повідомлення-картинку, той же «смайлик»? Більше того, як засвідчило нещодавнє глобальне дослідження, люди віком до 24 років усе рідше використовують свої мобільні телефони за їхнім прямим призначенням — для дзвінків. Тобто для «розмов голосом». Вони віддають перевагу іншим сервісам, аби обмінятись миттєвими повідомленнями. Для визначення цієї тенденції науковці навіть запровадили терміни «мовчазне покоління» та «німе покоління». Його представники не лише не хочуть розмовляти, а й зустрічатися одне з одним. Для 86,6% опитаних спілкування через комп’ютер є кращим способом провести час, ніж особиста зустріч та жива розмова.

Скрізь потрібні робочі руки

ДЕ ЗА КОРДОНОМ українцям пропонують зарплату істотно вищу, ніж удома? На які саме професії найбільший попит? Скласти таке пересічне уявлення можна, спираючись на відомості пропозицій спеціалізованих сайтів із працевлаштування. Зокрема, понад дві третини закордонних вакансій припадає на Польщу. На другому місці — Чехія. У цих країнах найзатребуванішими є висококваліфіковані слюсарі, електрогазозварники, токарі, монтажники будівельних конструкцій, мулярі. У середньому їм пропонують зарплату, еквівалентну 30-50 тисячам гривень на місяць. У Німеччині так само передусім шукають різноробочих. Високий там попит і на сортувальників та водіїв. Пересічно в цій країні готові платити заробітчанам близько 41 тисячі гривень на місяць.

В Угорщині, Словаччині заробітки приїжджих помітно нижчі — 25 тисяч гривень. На п’ятому місці за кількістю вакансій — ізраїльські роботодавці. Запрошують різноробочих, будівельників, прибиральників і пакувальників. Але пропонують найсоліднішу зарплату — приблизно 55 тисяч щомісяця, як на наші гроші. Це у п’ять разів вище за середню заробітну плату в Україні.

Також, якщо поставити мету, то можна знайти роботу і в Норвегії. Там обіцяють платити 78 тисяч гривень на місяць. Проте, враховуючи захмарну вартість проживання і харчування у цій скандинавській країні, щось заробити на життя зможуть лише ті, хто існуватиме у прямому сенсі в спартанських умовах.

А щоб усім нам так жилося

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ «Українська правда» назвало найбільш оплачуваних керівників держпідприємств України. На першому місці — голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв. За рік він заробив 47,1 мільйона гривень, тобто щомісяця одержував пересічно 1 мільйон 40 тисяч. Плюс бонуси, премії та інші доплати. До речі, ще на слуху скандальна історія з багатомільйонною премією, яку торік він сам собі виписав «за заслуги перед Батьківщиною». Після здіймання великої хвилі суспільного обурення Коболєв пояснив, що всі гроші переказав матері, котра живе у США і потребує підтримки. Щоправда, «витиснути» сльозу розчулення навряд чи йому вдалося. Адже невдовзі у матері чиновника знайшли величезний особняк у США вартістю 700 тисяч доларів...

На другому місці у зарплатному рейтингу — голова правління «Укрзалізниці» Євген Кравцов, який торік на своєму посту заробив у чотири рази менше за Коболєва — 9,75 мільйона гривень (близько 812,4 тисячі на місяць). На третьому місці виявився президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашківський із річним окладом 7,3 млн (близько 606,2 тисячі щомісяця), на четвертому — глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук з річним окладом 6,156 мільйона (півмільйона гривень щомісяця)…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ухвалили!
Читати
Невже знижуватимуть?
Читати
Налаштований на конструктив
Читати
Щеплюватимуть безкоштовно
Читати
До відома користувачів мобільним
Читати
Процес призупинено
Читати
«Губернатори» йдуть
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове