Добрий господар

Як здолати шкідливу оленку

В ОСТАННІ роки в наших садках особливо багато з’явилося бронзівки волохатої, або оленки волохатої, або звичайної. Це жук завдовжки 8-13 мм. Свою назву шкідник дістав за густі сірі й жовті волоски на черевці.

Дорослі комахи об’їдають квіти і навіть молоденькі плоди.

Вилітає бронзівка навесні й на початку літа. Якщо з нею не боротися, то втрати будуть суттєвими. Це стосується плодових, ягідних, декоративних культур.

Комахи починають виходити з ґрунту в першій декаді квітня. Масовий виліт припадає на період цвітіння яблуні, груші, вишні, черешні, винограду. Після цвітіння садових культур жуки переселяються на декоративні рослини та в поле.

Розвиток шкідника завершується наприкінці літа. Самки відкладають яйця в зораний ґрунт або перепріле листя в лісозахисних смугах. У землі садових ділянок жуки зустрічаються вкрай рідко. На відміну від личинок травневого жука личинки оленки волохатої не їдять коріння плодових і ягідників, а живляться гумусом та органічними рештками. Восени вони лялькуються і з них виходять жуки, які зимують у ґрунті.

Складність боротьби з цим шкідником полягає в тому, що виліт дорослої комахи припадає на початок і масове цвітіння, коли застосування інсектицидів і більшості біологічних препаратів неприпустиме.

Для захисту садка від оленки волохатої слід принаджувати якомога більше птахів. Пернаті охоче їх скльовують.

Певного ефекту можна досягти, якщо струшувати жуків із гілок на поліетиленову плівку. Перед цим їх треба обприскати водою, щоб не могли злітати.

Спостережливі господарі помітили, що жуки оленки волохатої полюбляють синій колір. Вони охоче приземляються на все синє. Отож під дерева в цвіту та кущі можна поставити будь-які ємності синього кольору з водою або з отрутою (ариво, конфідор, каліпсо), приготувавши розчин за інструкцією.