|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Протест за протестомФРАНЦІЯ. Біля Парижа протестують таксисти і водії машин «швидкої допомоги». Докладніше...Другий етап революціїВІРМЕНІЯ. В Єревані прихильники прем’єр-міністра Нікола Пашиняна заблокували будівлі судів. Докладніше...Інтелектуальна власність — недоторканнаКИТАЙ звинуватив США у спробах стримати його економічний розвиток. Докладніше...Більше зброї — більше впливуНІМЕЧЧИНА рекордно збільшила витрати на оборону. Докладніше...Розпад правлячої коаліціїАВСТРІЯ. Після відставки віце-канцлера через звинувачення у змові з росіянами в країні оголошено дострокові вибори. Докладніше...Пристрасті за BrexitВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Колишній мер Лондона оголосив про висування на пост прем’єр-міністра. Докладніше...Передбачуваний результатІНДІЯ. Правляча партія прем’єр-міністра Нарендра Моді здобуває перемогу на парламентських виборах. Докладніше... |
Версія для друку На головну
Зрошення на межі... висихання Василь ПІДДУБНЯК.
Під час нещодавньої сесії Херсонської обласної ради до стін «білого дому», де вона відбувалася, на акцію протесту вийшли меліоратори. Якщо їхні партнери аграрії виступають проти різкого підвищення цін на воду для зрошення, то представники меліоративної галузі вимагають протилежного. НА МАЙДАНІ Свободи організатори «мирного мітингу» розсипали з піввідра дрібних копійок. Мовляв, дивися, владо, чи можна на такі гроші прожити? Але при чому тут сесія обласної ради, коли ціни встановлюють не депутати місцевих парламентів, а монополіст — Держводагентство України? Відповідь на це запитання — від голови обкому профспілки працівників АПК Наталії Харєвої: «Облрада блокує підвищення ціни на воду на сім копійок. Я нагадаю, що Херсонське управління водного господарства — це державні підприємства, які не є прибутковими, тарифи самостійно не встановлюють. Якщо дорожчають пальне, електроенергія, тоді й підвищуються ціни на воду. А депутати ініціюють скорочення штатів, приватизацію насосних, блокують підвищення заробітної плати…» «В Україні зарплата державним службовцям підвищується? — запитує представник Чаплинського управління водного господарства Микола Широкий. — Підвищується! Ми ж вважаємося державним підприємством, зарплати отримуємо низькі — 4,5-5 тисяч гривень. Скажіть, можна на них прожити?..» А тим часом навколо проблеми різкого підвищення вартості води для зрошення у залі сесії розгорілася гаряча дискусія. Начальник басейнового управління водних ресурсів Нижнього Дніпра Ігор Андрієнко, який кілька разів уникав зустрічей з аграріями, звинуватив їх, а також журналістів, котрі, на думку цього самовпевненого чиновника, «працюють за наймом» (!), у розпалюванні конфлікту, а також умив руки щодо організації мітингу: «Ті люди, які там зібрались… Знаєте, є така фраза із фільму: «Я їх не запрошував!» Чиновник, збиваючись, пояснював: — Ніколи куб води не коштував 10 копійок. Ніколи! І, за нашими загальними проблемами (?), він повинен коштувати 60 копійок. Торік було 25… Ми підвищили ціну на 7 копійок. Ось кишені, будь ласка! Що ми ховаємо по кишенях?.. — театральним жестом чиновник вивернув кишені, але очікуваного ефекту на депутатів це не справило. — Ці розмови навколо подорожчання води тривають майже три місяці — і ніякої конкретної інформації, — обурюється директор ПП «Александр А. Синенко» з Голопристанського району Олександр Синенко. — У керівництва каналів вона є, але нам не зрозуміло, чому саме керівництво облводгоспу підняло свою затратну частину на 40 відсотків?.. Емоційно й переконливо виступив із трибуни сесії голова правління СВК ім. Леніна Новотроїцького району Олександр Супрун: — Пан Андрієнко і в газеті, і у виступі на сесії розкритикував депутатів-аграріїв за те, що ми не розуміємо, як вони рахують гроші. На прикладі Новотроїцького району (всі цифри взяті у податківців і райдерж-адміністрації) я покажу, як ми їх рахуємо. Зрошувальні організації кричать про те, що місцеві територіальні громади беруть багато коштів за оренду землі. На території Новотроїцької селищної ради знаходиться чотири насосних станції і два канали. За рік вони заплатили селищній раді 85 тисяч 383 гривні. Всього-на-всього! Олександр Денисович підтримує своїх колег у тому, що діяльність Держводагентства України і його структур на місцях давно потребують ретельної перевірки контролюючих і правоохоронних органів. Із мітингувальниками на майдані Свободи зустрівся голова позафракційної депутатської групи «Аграрії Херсонщини» Сергій Рибалко, котрий ще раз підтвердив: «У нас одна вимога: аби нам дали розрахунки, що ці гроші потраплять до вашої кишені, а не комусь іншому…» Словом, питання підвищення цін на воду для зрошення залишається відкритим. А тим часом господарники вже думають над тим, щоб перейти на вирощування посухостійких культур. Ні «брендові» херсонські кавуни, ні овочі, ні кукурудза, ні рис, зрештою, до таких на належать. Тим часом (нарешті!) голова Держводагентства Ірина Овчаренко так пояснила збільшення тарифу на воду для сільгоспвиробників: «Із 35% здорожчання 16,4% — це ріст тарифів на електроенергію, 13,7 % — це інфляція і 4% — це вартість відновлення та модернізації основних фондів, які задіяні у процесі водопостачання». За словами чільниці агентства, позаяк більшість зрошувальних систем побудовані ще у 60-х роках минулого століття, а капітальні видатки із держбюджету не виділяються, то компенсатор був включений у вартість. Яка ж вона тепер? «Для Херсонської області — у середньому 0,94 грн, для Миколаївської — 1,3 грн, для Запорізької — 1,05 грн. Найдорожче обійдеться вода одеським фермерам — 1,8 грн, оскільки висота її підйому там потребує більшої кількості електроенергії. Взагалі 70% тарифу на «промислову» воду — це вартість електроенергії», — роз’яснює Ірина Овчаренко. Звичайно, 35% — це дуже велика цифра для аграрія, додатковий тягар на його кишеню. «Офіційний рівень інфляції у країні склав 13,7%, то на такий відсоток і має зрости ціна, адже і так за останні роки вартість води для промислового поливу зросла на 80%, — коментує ситуацію голова постійної комісії Херсонської облради із земельних та екологічних питань Сергій Рибалко. — Проте, враховуючи інфляційні процеси минулих років і ту роботу, яку виконують управління щодо забезпечення водою, це виправдано. Але ж повинна бути якась межа…» …Восени позаторік аналітик із питань аграрного бізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Василь Говгера в ході «Національного діалогу водної політики» зауважив, що в Україні зрошуються менше 1% орних земель, тоді як, наприклад, у США — 5,5%, у Франції — близько 5% орних земель. «Що означає відсутність зрошення для України?» — риторично запитав аналітик. І одразу відповів: «Є простий економічний показник — скільки валової продукції ми не виробляємо через відсутність зрошення в нашій країні. Сьогодні це можна приблизно оцінити в 10 мільйонів тонн зернових культур, що означає близько 1,5 мільярда доларів виручки, які ми втрачаємо щороку. Це 1,5 мільярда доларів щорічних валютних доходів до економіки нашої країни». За словами фахівця, для реалізації повного потенціалу зрошення в Україні (розширення площ на 1,5-2 мільйони га земель) необхідно 2-4 мільярди доларів інвестицій. Аналітик Василь Говгера також зазначив, що сьогодні існують три основних фактори, які стримують інвестиції бізнесу в зрошування: доступність до ефективного фінансування, невизначеність із земельним питанням, труднощі фізичного доступу до води. Нині до названих трьох факторів додався ще й четвертий — подорожчання води для поливу. І цей четвертий — вельми тривожний дзвінок для України, особливо для її зони ризикованого землеробства, якою поки що є увесь український Південь. Одначе у зв’язку з глобальним потеплінням ці зони стають щоразу ширшими і сягають уже навіть Поділля. Версія для друку На головну |
Команда йдеЧитати«Стара гвардія» повертаєтьсяЧитатиФОПів більшаєЧитатиПривітати найріднішихЧитатиПідтримка нескоренимЧитатиАвтознемогаЧитатиКиїв — один із найкрасивішихЧитатиПозбулися вибухонебезпечних знарядьЧитати |