Вівторок, 9 липня 2019 року № 54 (19701)
http://silskivisti.kiev.ua/19701/print.php?n=42780

  • Освітня панорама

За планом — лише з вересня

Олена КОЩЕНКО.

НОРМИ нової редакції українського правопису набрали чинності. Багатьох цікавить: як саме відбуватиметься запровадження змінених правописних норм? Зрештою, чи вже є у держави план на цей кшталт?

З цього приводу Міносвіти опублікувало наступне роз’яснення. Нині вже почався перехідний період «на нові правописні стандарти», тож кожні установа, організація чи підприємство можуть самі визначитися щодо тих чи інших правописних норм — запровадити їх у своїй діловій документації, листуванні тощо. А тим часом сказано: «Конкретний план імплементації правопису в усі сфери життя наразі розробляється. Ми передбачаємо, що він буде представлений не раніше вересня, оскільки потребує охоплення великої кількості питань та узгодження з великою кількістю сторін».

Шкільні базари без шкільної форми?

ІЗ НОВОГО навчального року учні України будуть незобов’язані приходити на заняття у формі усталеного зразка. Віднині її скасовано. Відповідний указ підписав Президент Володимир Зеленський. Такою була його відповідь на петицію, зареєстровану 15 червня на сайті Глави держави, яка в короткий термін набрала навіть значно більше за мінімальну кількість підписів, необхідних для розгляду її гарантом Конституції. Батьки школярів вимагали скасувати обов’язкову шкільну форму. Досі діяв указ одного з попередніх президентів, яким обов’язковість її носіння вирішувала школа. Нинішній Глава держави з народом погодився: нічого батькам витрачатися на шкільну форму. Дехто з директорів шкіл назвав це рішення популістським, наголосивши, що учні гарних навчальних закладів із задоволенням носять форму, затверджену керівництвом останніх. Бо це свідчить про їхнє бажання отримати якісну освіту, яка допоможе будувати своє майбутнє.

ЗНО на 200 балів

СТАРТУВАЛА вступна кампанія до вишів. Абітурієнти вже на повен хід подають заяви до університетів, інститутів і коледжів. Для участі у конкурсі належить представити і предметні сертифікати. Найупевненіше почуваються ті, хто спромігся здобути максимальні 200 балів із того чи іншого тестового предмета. За підсумками цьогорічної сесії ЗНО таких 274 абітурієнти. А одна випускниця з Харкова здобула найвищі бали з усіх трьох предметів ЗНО.

Якщо порахувати у відсотках до загалу тих, хто складав конкретний предмет, то під час тестування з хімії найвищий бал здобули 0,1% його учасників. Таких 77 чоловік. На другому місці опинились «математики», серед яких 0,08% (102 випускники) здобули 200-бальний сертифікат. Тим часом з англійської мови рекордна успішність становила 0,05% (39 абітурієнтів), з біології — 0,04% (27 чоловік), фізики — 0,02% (36 осіб)… А найменше таких, як не дивно, із предмета, який для всіх 340 тисяч випускників є загальнообов’язковим, — з української мови. На 200 балів його спромоглися скласти «аж» 0,006% учасників тестування. Таких 17 щасливчиків.

На урок фізики — до технічного центру

НАБУЛО чинності затверджене урядом «Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти». Це означає, що віднині школи для своїх учнів можуть організовувати мережеву форму навчання. Так, певні предмети можна буде програмно вивчати не в стінах рідного навчального закладу, а, наприклад, у певні дні й години відвідувати міжшкільний ресурсний центр, природничо-технічні наукові установи, заклади культури, фізкультури і спорту тощо.

«Навчання за мережевою формою може організовуватись як для всього класу, коли у закладі, наприклад, немає вчителя з певного предмета, а окремі уроки може надавати профільний гурток чи організація з хорошими спеціалістами, так і для окремих учнів, які вже десь додатково навчаються. По суті, це розширює доступ дітей до різних ресурсів і можливостей, ефективно використовуючи їхній час», — пояснила профільний міністр Лілія Гриневич.

Про освіту мовою статистики

СЬОГОДНІ в Україні налічується понад 15,4 тисячі загальноосвітніх шкіл. Із них 228 — приватної форми власності, 15136 — комунальної та 10 — державної. Упродовж 2018-2019 навчального року їх загалом відвідували три мільйони 846 тисяч учнів. 210 дітей до школи не пішло через невиконання батьками своїх обов’язків.

Водночас в Україні налічується майже 14,9 тисячі дитячих садків. Із них 240 — приватної форми власності. З кожним роком таких дошкільних закладів виховання дедалі більшає. І не лише через нестачу державних закладів. Серед батьків зростає попит на якісні освітні послуги.

Добровільні. Але найчастіше примусові

91,1% УКРАЇНСЬКИХ батьків щомісяця сплачують так звані членські внески за перебування у школі чи дитсадку своєї дитини. Суми дуже різняться. Часом залежать не тільки від населеного пункту (якщо такі є у сільській глибинці, ясна річ, вони пересічно найнижчі). Таку інформацію оприлюднено Організацією економічного співробітництва та розвитку, яка провела моніторинг доброчесності в системі освіти України.

Разом із тим 74,9% опитаних батьків повідомили, що збір коштів є добровільно-примусовим, 9% заявили про виключно примусовий збір коштів і лише 16,1% сказали, що здають гроші добровільно і з охотою.

При цьому 88,2% — внески у готівковій формі. Саме це, впевнені експерти, є ризиком створення корупційних схем. Адже у такому разі звітність перед батьками формальна, не підтверджена належними документами. Подекуди виявляється, що школи з бюджету отримали кошти на те, на що збирали в батьків. Куди діваються батьківські внески, можна тільки здогадуватися.