Архів
Вівторок,
13 серпня 2019 року

№ 64 (19711)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Права людини — понад усе

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ має намір задіяти «поправку Магнітського» після Brexit.

Докладніше...
Під егідою США

ПЕРСЬКА ЗАТОКА. Для охорони цього морського регіону формується нова міжнародна коаліція.

Докладніше...
Ядерний інцидент

РОСІЯ. На полігоні в Архангельській області сталася аварія ракети із ядерним двигуном.

Докладніше...
Є новий уряд

ЛИТВА. Президент затвердив склад нового уряду.

Докладніше...
Спасибі бідним іноземцям

НІМЕЧЧИНА. Упродовж року чисельність населення зросла ще на 400 тисяч осіб.

Докладніше...
Рекорд довголіття

В ЯПОНІЇ середня тривалість життя досягла нового рекорд­ного рівня як у чоловіків, так і у жінок.

Докладніше...
Ціни ще як кусаються

ІСЛАНДІЯ виявилася найдорожчою країною Європи для проживання і мандрівок.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Погляд

Анексований півострів очима білоруса

Ігор КАРНЕЙ,

білоруська редакція «Радіо «Свобода».

П’ять років Крим живе в умовах російської окупації. Об’єктивної інформації звідти мало: медіапростір повністю підконтрольний призначеній Москвою «владі», незалежні ЗМІ практично знищені, проукраїнських журналістів карають за «розпалювання національної ворожнечі». Аби навіч побачити, який нині Крим, із Білорусі вирушив невеличкий журналістський «десант». Українському читачеві буде цікаво дізнатися, що вони там побачили. Адже білорусам Крим не чужий.

Iзоляція в проросійському анклаві

ПУНКТ пропуску Каланчак — повноцінний кордон: з обладнаними вогневими точками, пунктами огляду, навченими собаками і буферною зоною. З боку України перевіряють міграційний дозвіл і паспорт, а на російському боці приїжджого чекають паспортний, митний та ФСБшний контролі. «Прочесали» від і до…

Візуально життя в кримських містах мало чим відрізняється від білоруського. Працюють держустанови, клуби, ресторани. Трапляються туристи — росіяни з «великої землі», але можна зустріти й білорусів. Останні добираються переважно літаками через Москву. Про те, що порушують закони України, навіть не замислюються.

Невтаємничена людина і не запідозрить, які пристрасті розгоряються за цим мирним фасадом. А тим часом щодня судять активістів, які й через п’ять років не можуть змиритися з російською окупацією. Адвокати намагаються витягти людей із в’язниць по всій Росії. Не припиняються спроби знайти сліди тих, хто був викрадений і зник.

Півострів існує в умовах міжнародних санкцій. Іноземні інвестори практично відразу вивели капітали, і весь бізнес нині тут виключно російський. У банкоматах обслуговуються тільки російські картки. Тому надія виключно на готівку. Роумінг не працює, зате рясно внутрішніх операторів зв’язку.

Рятуватися від блокади активно допомагають білоруські виробники. Є навіть окремі точки з повністю білоруським асортиментом — брестськими ковбасами, лідськом квасом, мінською мінералкою. На запитання про логістику торговці відкрито зізнаються, що спочатку все везеться в Краснодар, а вже звідти через керченський міст — на півострів. Вистачає й таких, хто, як у 1990-х, перевозить товар сумками. Заувага про наслідки викликає роздратований сміх і запевнення, що «плювали кримчани на санкції».

Життя тут дороге: за цінами на послуги і продукти Крим змагається з Москвою, навіть випереджає її. Російські пенсії і зарплати з 2014 року з’їла інфляція, а ціни ростуть мало не в геометричній прогресії. На це нарікають навіть прихильники Путіна. І визнають: за меншу суму в гривнях можна було дозволити собі набагато більше, ніж за заповітний рубль.

Винищення українського середовища

ВІД українського періоду практично нічого не залишилося — за винятком хіба готелю «Україна» і вулиці Київської в Сімферополі. Школи з українською мовою викладання закриті (діти, які хочуть далі навчатися нею на материку, займаються з репетиторами підпільно). Українські видання розгромлені й витіснені з інформаційного поля. Кафедральний собор Української православної церкви «націоналізується», вірянам наказано полишити приміщення. Жовто-блакитний прапор прирівняний до екстремістської символіки і заборонений, порушники отримують реальні терміни ув’язнення.

Відносно кращі справи в кримських татар — не так легко підкорити майже 400 тисяч аборигенів. За прапор не карають, діють кримськотатарські класи в школах, дехто з кримських татар працює в державних установах. Але якраз їх переслідують найбільше: сотні людей уже засуджені або очікують вироків за екстремістськими, терористичними та іншими важкими статтями. У розмовах люди порівнюють своє життя з тим, що передувало масовій депортації 1944 року.

Зате привілля для любителів «руского міра». На стінах будинків — мурали із зображенням В. Путіна, головного архітектора «повернення Криму в рідну гавань». Урядову будівлю, в якій працює команда російського призначенця С. Аксьонова, прикрашає напис «Крим. Росія. Назавжди». На стіні заводу електроінструментів гасло: «Наш досвід і традиції — на службу Росії». Над вулицями розтяжки нагадують, наскільки важливий для Москви голос кожного кримчанина — 8 вересня пройдуть вибори депутатів держради другого скликання. Хвалиться своїми успіхами кремлівська партія «Єдина Росія». Не відстають комуністи вічного Г. Зюганова — за кількістю агітації «ленінці» серед передовиків. На стаціонарних тумбах красується лідер «ліберальних демократів» В. Жириновський.

Зачистка місцевості для переселенців

ЗА КІЛЬКА років росіяни з материка цілком витіснили керівні кадри всіх рівнів — довіри немає навіть лояльним місцевим. Як пояснив один із колишніх чиновників, логіка проста: хто раз продався, на того більше не можна розраховувати.

Для переселенців із «великої землі» будують цілі мікрорайони, особливо в стратегічних містах. Мілітаризація півострова призвела до різкого напливу військовослужбовців, які з сім’ями переїжджають сюди з усієї Росії. Крім того, спеціальні держпрограми соціально-економічного розвитку Криму в різних областях передбачають перегляд кадрового реєстру в промисловості, будівництві, транспорті, медицині, освіті й т. д. Якщо керуватися даними відкритих вакансій у різних регіонах Росії, то мова про сотні тисяч місць.

Немає точної статистики, скільки власників українських паспортів вимушено переїхали. Кримські татари називають цифру 50 тисяч тільки щодо своїх родичів, десятками тисяч вимірюється число українців та інших національних груп.

Доля Криму надзвичайно показова для народів, які становлять стратегічний інтерес для Кремля, — ​​насамперед для білорусів. Ідеологічна база, яка почала формуватися задовго до анексії, подібна: тотальна русифікація всіх сфер, войовнича риторика телеканалів, військова присутність, сировинна залежність, важелі впливу на вищих керівників — все це ланки одного логічного ланцюга. З урахуванням побаченого вже не видається фантастикою, що над білоруськими містами може майоріти російський триколор...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Розпочинають роботу
Читати
Зобов’язали знизити
Читати
З екологією проблеми
Читати
Наркоплантація «під прикриттям»
Читати
Обороти вражають
Читати
Україна цікавить
Читати
Потрібні мільярди
Читати
Грати легально — тільки багатим
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове