Архів
Вівторок,
10 вересня 2019 року

№ 71 (19718)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Вимагають вищих зарплат

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Страйкують пілоти «British Airways».

Докладніше...
Початок інтеграції

АЛБАНІЯ готується до переговорів про вступ до ЄС.

Докладніше...
Погрожують «відкрити ворота»

ТУРЕЧЧИНА пригрозила ЄС відкрити для біженців кордон у Європу.

Докладніше...
Сформували уряд    

СУДАН. Уперше після повалення влади президента Омара аль-Башира сформовано уряд.

Докладніше...
Переговори у глухому куті

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сполучені Штати вчергове посилили санк-ції проти офіційного Пхеньяна.

Докладніше...
Два президенти на одну країну

ВЕНЕСУЕЛА. Проти лідера опозиції Хуана Гуайдо порушено кримінальну справу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Гіркий цукор України

Своєю хронічною бездіяльністю уряд продовжує підривати продовольчу безпеку держави

Василь ПІДДУБНЯК.

Колись це був цукрозавод.

ЯКОСЬ непомітно розпочався новий виробничий сезон на цукрових підприємствах країни. Таке враження, що галузь уже втратила і колишню славу, і сам інтерес до історичної галузі.

Не лунають зичні баси заводських гудків, не рушають на бурякові плантації комбайни. Що ж сталося?

«У цьому році більшість цукрових заводів відклали початок нового сезону переробки буряків на пізніші строки. Причиною, як ми і раніше зазначали, стали несприятливі погодні умови, оскільки в більшості регіонів України через спекотну та суху погоду утворилась ґрунтова кірка, що ускладнює технологічний процес збирання врожаю. В інших частинах країни через сильні дощі знизилась цукристість коренеплодів, тому аграрії припинили польові роботи, очікуючи підвищення якісних показників врожаю. Саме ці фактори впливають на зниження темпів копання цукрових буряків», — повідомила заступник голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Руслана Яненко.

Звісно, названі фактори не можна скидати з рахунку. Зрештою, ще не все тут втрачено. Ситуація, прогнозують фахівці, може поліпшитись, і вже до кінця вересня запрацюють усі цукрозаводи України. А таких нині залишилося всього 32 — на 10 менше, ніж торік. І не віриться, що ще у 1991 році галузь представляло 192 підприємства.

Це тоді, коли на Вінниччині діяв історично сформований цукробуряковий комплекс, сформований на базі 39 цукрових заводів. Сотні колгоспів і радгоспів постачали на них сировину. Невипадково Подільський край називали «цукровим Донбасом».

Не той тепер Донбас, Хорол-річка не та! От і не стало одного з найкращих підприємств того «Донбасу» — Удицького цукрового заводу. Як і чому це відбувалося, «Сільські вісті» повідали тричі у публікаціях «Удич опускають у пекло» (27.1.2017 р.), «Прощавай, «цукровий Донбас»!» (28.3.2017 р.), «Біль і розпач удичан» (номер за 4.8.2017 р.).

«Щоб урятувати наш завод від знищення, я, як колишній інженер цього підприємства, звернувся письмово з проханням до прем’єр-міністра В. Гройсмана, щоб той розпорядився взяти завод під державну охорону, — написав до редакції газети захисту інтересів селян України Михайло Камінський. — Та мій лист до нього не дійшов. Натомість його скерували до Мінагропроду, звідки директор департаменту продовольства М. Мороз відповів, що держава не втручається у приватну власність...

Завод, який проіснував 119 років, повністю зруйновано, як після бомбування. В результаті 870 мешканців нашого села покинуті напризволяще. Люди працездатного віку й молодь рушили в світи на заробітки. Залишились немічні старі та діти. На вулицях навіть світла немає — нічим платити. А колись вони сяяли золотими вогнями від нашої ТЕЦ…»

Злочинна руйнація заводів, які давали роботу і зарплату десяткам тисяч аграріїв і промисловиків, утримували робітничі селища, забезпечували медичним обслуговуванням, допомагали школам і дитсадкам, — на совісті безпорадного керівного «генералітету» на місцях і безвідповідальних урядовців, на котрих, як на ікони часів Великої Руїни, мабуть, і досі моляться свої і наїжджі «прихватизатори».

Подібну з Удицьким (і десятками інших!) цукрозаводом долю розділив би і Шепетівський цукрокомбінат, що в сусідній із Вінницькою Хмельницькій області. На щастя, не розділив!

Шепетівський цукровий комбінат працюватиме у цілодобовому режимі, повідомляється на «Фейсбук»-сторінці підприємства. Докорінне оновлення виробничих потужностей шепетівських цукровиків вийшло на фінішну пряму. Завод, зокрема, одержав інноваційне німецьке вакуум-конденсаційне устаткування, нові німецькі фільтри від компанії «Putsch» для очищення транспортерної води, потужні центрифуги для кристалізації цукру від компанії BMA та високопродуктивну бурякорізку від визнаного світового виробника — компанії «Glass und Wolff». «Енергетичне серце» комбінату — місцева ТЕЦ отримала нові градирні системи охолодження турбогенератора, а в цехах підприємства облаштували нову підлогу. Нове сучасне обладнання дасть змогу значно заощаджувати природний газ, скоротити витрати виробництва. Зменшаться і обсяги використання води з місцевої річки Гуска на охолодження обладнання.

У компанії A’SPIK GROUP, куди входить Шепетівський цукрокомбінат, наголошують на тому, що лише постійний розвиток може гарантувати конкурентоспроможність на внутрішньому і міжнародному ринках. На підприємстві вже розробляють плани модернізації комбінату протягом наступного року. Йдеться про докорінну реконструкцію цукросушильного відділення, вивчається можливість переходу на сухе транспортування буряків, що суттєво підвищить ефективність переробки та екологічну безпечність виробництва.

А що ж у сусідів? Чи й там теж нищать цукроварні так завзято, як в Україні, під приводом того, що, як сказав мені один із віце-президентів Національної академії аграрних наук, «споживання цукру в країні впало, а виробництво його стало збитковим».

У сусідній Росії, за повідомленням мережевого інформагентства «Фінмаркет», експорт тамтешнього цукру, за оцінкою Міжнародної організації з цукру (ISO), зросте нині до 805 тис. т із 315 тис. т роком раніше. Внутрішнє споживання цукру в РФ також зросте до 5,92 млн т із 5,835 млн т. Імпорт, навпаки, скоротиться. За прогнозом, він становитиме 225 тис. т проти 250 тис. т у попередньому сезоні. У 2019/2020 маркетинговому році Росія може збільшити виробництво цукру до 6,5 млн т, прогнозує ISO. У попередньому сезоні виробництво цукру в Росії дорівнювало 5,9 млн т.

Сусідня Білорусь і за кількістю підприємств галузі, і за площами посівів цукрових буряків поступається і нам, і росіянам. Одначе по світу цукрової «милостині» не канючить. Найпевніше навпаки: виставляє свої умови Україні. Так нещодавно, 19 серпня, у Мінську з участю української делегації, у складі якої були представники Мінекономіки, Держкомрезерву і представників торговельних мереж, відбулись консультації щодо закупівлі у Білорусі… близько 100 тис. тонн цукру. Отакої!

Приїхали, куди вже далі?..

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Прилетить чародійник і безплатно покаже...
Читати
Увага: маніпуляції
Читати
Дзвенітимуть, а не шелестітимуть
Читати
На хліб з маслом у середньому вистачає
Читати
Хто не встиг, той оштрафований
Читати
У зиму ввійдемо впевнено
Читати
Зерно поїхало світом...
Читати
...I курятина також
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове