Прем’єр пішов ва-банкВЕЛИКА БРИТАНІЯ вийде 31 жовтня зі складу ЄС. Докладніше... Назад Причому
незалежно від того, зможуть Лондон і Брюссель досягнути угоди про умови виходу
чи ні. Про це заявив прем’єр-міністр Борис Джонсон. Тим часом учора, коли
верстався номер, у Люксембурзі все ще тривала зустріч Джонсона з головою
Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, де обговорювався Brexit і потенційні
альтернативи положенню про «бекстоп». Цей механізм необхідний для недопущення
появи фізичного кордону між Північною Ірландією (входить до складу Великої
Британії) і Ірландією (член ЄС) після Brexit. «Бекстоп» означає, що Північна Ірландія
продовжить перебувати в Митному союзі ЄС і на єдиному європейському ринку доти,
поки сторони не дійдуть згоди про кордон.
Проблемний вузол відносинЧЕХІЯ. Президент Мілош Земан виступив проти незалежності Косова. Докладніше... Назад Відповідну
заяву він зробив після того, як Гаазький міжнародний трибунал опублікував звіт,
в якому виклав підозри у військових злочинах проти політичних лідерів Косова.
«Косово було визнано Чехією помилково», — зазначив Земан. Тим часом міністр
закордонних справ Чехії Томаш Петржічек висловив незгоду із ним: «Уряд, який
відповідає за зовнішню політику країни, не змінював своєї офіційної позиції
щодо Косова або будь-якої з країн Західних Балкан. Тому для відкликання
визнання немає підстав. Ми продовжуємо повністю підтримувати діалог між Сербією
і Косовом і їхній шлях до ЄС».
Атака на нафтозаводСАУДІВСЬКА АРАВІЯ. На нафтопереробному заводі Saudi Aramco сталась
масштабна пожежа. Докладніше... Назад Вона
спалахнула після того, як два об’єкти компанії на великих родовищах Абкайке і
Хурайсе піддалися атаці безпілотників із вибухівкою. Хто був організатором
атаки, наразі не відомо. Державна компанія Saudi Aramco контролює нафтові
потужності країни, а її нафтопереробний завод, який може переробляти до семи
мільйонів тонн барелів на день, є найпотужнішим у світі. Водночас економісти
називають її й найприбутковішою компанією. Торік чистий прибуток Saudi Aramco
становив 111,1 мільярда доларів. Це більше, ніж спільний прибуток комп’ютерних
компаній Apple, Google і пально-мастильного гіганта ExxonMobil.
Права людини понад усеПОЛЬЩА. У Варшаві відкрилась щорічна нарада ОБСЄ з питань
фундаментальних свобод людини. Докладніше... Назад На
найбільший у Європі правозахисний форум прибули представники демократичних
інституцій із 57 країн — учасниць ОБСЄ. У його рамках заплановані десятки
панельних дискусій, присвячених проблематиці основних свобод людини. «Основна
увага США буде зосереджена на російській агресії в Україні, передусім на
зловживаннях із боку російських сил на Донбасі і окупаційної влади в Криму, а
також серйозних порушеннях прав людини в самій Росії», — йдеться в прес-релізі
прес-служби делегації США при ОБСЄ.
Просять британське громадянствоКИТАЙ. У Гонконгу вже 100 днів не вщухають протести. Докладніше... Назад На
початку червня уряд Гонконгу ратифікував закон, який дає змогу видати ймовірних
правопорушників і злочинців владі КНР, де деяким із них може загрожувати
страта. Згодом через народні протести його відкликали, але протестувальники
розширили свої вимоги й тепер вимагають прямих виборів і більшої підзвітності
поліції. А водночас надати британське громадянство мешканцям Гонконгу —
колишній британській колонії, яка після повернення Китаю в 1997 році має
автономний статус і управляється за принципом «одна країна — дві системи». У
Гонконгу свої закони, і прийнято вважати, що права і свободи його жителів захищені
краще, ніж на материковому Китаї. З яким, до речі, Гонконг не має угоди про
екстрадицію.
Нова конфедеративна держава?РОСІЯ і БІЛОРУСЬ планують до 2022 року створити конфедеративну
державу. Докладніше... Назад Як
стало відомо, 6 вересня прем’єр-міністри цих країн Дмитро Медведєв і Сергій
Румас узгодили двосторонню Програму економічної інтеграції, яка передбачає
часткове об’єднання російської і білоруської економік уже з січня 2021 року.
Йдеться, як мінімум, про єдині податковий і цивільний кодекси,
зовнішньоторговельний режим, схожі соцгарантії, майже об’єднаний банківський
нагляд, але з двома центробанками, єдиний регулятор ринків нафти, газу й
електроенергії і гармонізоване держрегулювання галузей. Ця інтеграція ширша,
ніж у країн — членів ЄС. Країни поки що не зважилися запровадити єдину валюту. |
Версія для друку На головну Хто посіє мир? Михайло ГУБАШ. Після
успішного непростого визволення з полону наших військових моряків і
політв’язнів надії на можливість урегулювання конфлікту в рамках Нормандського
формату зросли. Принаймні про це один за одним почали говорити посли і лідери
країн «четвірки». Так, за словами Еммануеля Макрона і Ангели Меркель, зустріч
на найвищому рівні має відбутися вже до кінця вересня. І навіть Дональд Трамп
до них приєднався, заявивши, що в разі потреби він також готовий взяти участь у
перемовинах. Якщо й насправді зустрінуться вже найближчим часом, то на які
результати можна сподіватися? Весільні генерали чи робочі конячки? ЗРОЗУМІЛО,
що основна частина підготовчої роботи для проведення саміту виконується
апаратом, а не самими очільниками Німеччини, Франції, України та Росії. Втім,
роль тільки «весільних генералів» їм навряд чи загрожує. Доведеться першим
особам попрацювати й робочими конячками, щоб узгодити спірні питання, які не
вдасться вирішити при підготовці до зустрічі. І ось тут
дуже важливим буде політичний досвід тих, від волі яких залежатимуть
домовленості, оформлені у відповідні документи. Тому одразу ж постає запитання,
чи зможе Президент України Володимир Зеленський, який раніше ніколи не займався
політикою, на рівних вести переговори з важковаговиками світової політики? Чи
вистачить у нього знань, сили і волі захистити інтереси нашої держави, а не
прийняти смиренно все, що запропонують європейські «партнери і союзники» та
російський «старший брат»? Багато хто
переконаний, що Зеленському це не вдасться — брак політичного досвіду і таке
інше. Натомість його прихильники вважають інакше. Усі найяскравіші лідери
світового рівня, стверджують вони, поряд із іншими чеснотами (а інколи й
вадами) мали чудові акторські здібності. Тож Зеленський, на їхню думку, в цьому
сенсі не тільки нічим не поступається лідерам країн нормандської четвірки, а ще
й як справді талановитий актор дасть їм фору. Отакий от аргумент від симпатиків
ЗЕ. Ну а наскільки він серйозний і вагомий, зможемо побачити вже невдовзі. Iз «червоних ліній» — «зелені» А ОТ те, що
не викликає жодних сумнівів, — це наявність у так званих мінських угодах
пунктів, які є неприйнятними для України. Принаймні у тій редакції, як там
записано. Їх іще називають «червоними лініями», які нам у жодному разі не можна
перетинати. Саме цим, на думку деяких експертів, пояснюється тяганина з
утіленням у життя цих пунктів за президентства Петра Порошенка. Мовляв,
виконувати їх не можна, але й відмовитися також, бо потрібно було виграти час на
зміцнення Збройних сил. Така позиція
колишньої влади зрозуміла. Проте, крім плюсів, вона мала й мінуси. Один із
найвагоміших — відсутність в країні миру. Тож новій владі, яка обіцяла виборцям
завершення війни, тягти волинку навряд чи вдасться. А всі партнери по
Нормандському формату основою для досягнення миру в Україні називають виконання
мінських угод. Причому категорично. Що ж робити за такої ситуації? Якщо просто
виконати все, що там записане, то Україна фактично визнає себе переможеною, бо
не контролюватиме повністю деокупований Донбас. При цьому тамтешню владу
оберуть за присутності не тільки місцевих незаконних збройних формувань, а й
їхніх російських кураторів і командирів, не кажучи вже про
«патріотів»-найманців із РФ. І таке інше. Ну як на це, маючи здоровий глузд,
можна погодитися? Ось тут і
заритий собака. Саме для того, щоб усе ж таки домовитися, й існують переговори.
І на них багато залежить від уміння сторін дійти згоди та погодитись на розумні
компроміси. Вміння зробити так, щоб навіть червоні лінії ставали зеленими,
даючи змогу не стопорити, а просувати процес. Ну,
наприклад, червоною лінією для РФ є нейтральний статус України, тобто її
неучасть у політичних і військових союзах (на сьогодні це ЄС та НАТО). Мовляв,
кажуть у Кремлі, не хочемо мати натовські ракети у себе під черевом. Чи може
Україна погодитися на такий статус? Хтось одразу скаже: «Ні! Бо вступ до ЄС і
НАТО записаний у нашій Конституції». А хтось вважає, що інакше миру в країні не
досягти, то на такий компроміс, імовірно, можна погодитись. Або ж так
званий особливий статус Донбасу. Ну як можна на нього погодитися? Та дуже
просто — вписати його у запроваджувану в Україні децентралізацію. Справедливо?
Так. Та ще й формально укладається у відповідний пункт мінських угод. Тож і
Меркель, і Макрон (а за потреби і Трамп) таке тлумачення підтримають і в разі
необхідності Путіна дотиснуть. І так по всіх пунктах мінських домовленостей.
Головним є бажання, політична воля і вміння досягати розумних компромісів. Головне, що
під час саміту Нормандської четвірки український Президент не буде сам на сам
зі своїми співрозмовниками, тобто опиратися виключно на свої знання і досвід. У
нього на руках будуть (принаймні мають бути) відповідні висновки і рекомендації
поважних державних науково-аналітичних установ. Таких, як, наприклад,
Національний інститут стратегічних досліджень, інформаційно-аналітичні
департаменти різних служб, зокрема й СБУ, та ін. Головна небезпека — амбітність ЧИ ЗМОЖЕ Зеленський плідно скористатися
доробком науковців і спецслужбістів? Побачимо. А головною небезпекою для
України може стати його амбітність. Днями, порушуючи питання встановлення миру,
він заявив, що не належить до числа людей, які щось обіцяють, а потім
вибачаються за те, що не виконали. Тобто фактично запевнив українців у тому, що
завдяки його зусиллям мир в Україну таки повернеться. Така
впевненість у своїх можливостях, напевне, є позитивом. А негативом може стати
ситуація, коли Путін, скориставшись, зокрема, й такою привселюдною обіцянкою
Зеленського, на саміті нормандської четвірки відмовиться йти на будь-які
поступки і компроміси. Тим самим спонукатиме Зеленського до прийняття миру на
його, Путіна, умовах. І Зеленський, щоб не мати в очах українського суспільства
вигляд брехуна, муситиме погодитися на драконівські умови Кремля, які
загрожуватимуть самому існуванню української державності. Тут і Меркель з
Макроном не допоможуть. Що їм насправді до інтересів України? Аби тільки мир за
будь-яку ціну, бо з Росією треба налагоджувати відносини — невдовзі ще одна
зима, а газ в Європі здебільш російський… Тож «дотискатимуть» удвох вже не
Путіна, а Зеленського. Спробуй встояти за таких умов… Політика —
вона тільки на словах на вигляд гарна, гнучка і гуманна. В реаліях — жорстка,
прагматична і, скажімо так, не завжди гуманна. Хай там як,
але варто пам’ятати і розуміти, що встановлення миру в Україні, яким би
надважливим воно не було, не є самоціллю. Мир — тільки знаряддя у відновленні
та розвитку економіки України та благополуччі її громадян. Без миру економіка
країни з колін не встане, та й до омріяних ЄС із НАТО воюючу країну ніхто не
візьме. Мир також є вкрай необхідним для побудови, як тепер кажуть,
«суб’єктної», а не «об’єктної» України, такої, яка матиме власний і вагомий
голос принаймні у питаннях, які її безпосередньо стосуються. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Проект Держбюджету вже в роботі Читати15 ВЕРЕСНЯ уряд вніс проект головного
кошторису країни до парламенту. Протягом двох тижнів подадуть на розгляд
програму діяльності уряду, яка має бути врахована між першим і другим читаннями
бюджетного законопроекту. Його параметри такі: доходи — 1079,5 млрд грн, у тому
числі загального фонду — 962,7 млрд грн; видатки — 1170 млрд грн; середній курс
долара — 28,2 грн. Мінімальна зарплата повинна зрости до 4723 гривні. Збільшено
також видатки на освіту та медицину (108 мільярдів та 136,4 мільярда гривень
відповідно). Загалом, кажуть у Кабміні, всі стратегічні пріоритети (охорона
здоров’я, освіта, культура) повністю профінансовані.
«Відкриті списки» не відповідають Конституції Читати11 ЛИПНЯ Верховна Рада 8-го скликання
ухвалила, а 27 серпня тодішній Голова ВР А. Парубій підписав новий Виборчий
кодекс. Ним передбачалося запровадження системи виборів за «відкритими
списками», він був схвалений Венеційською комісією. Однак Президент В.
Зеленський документ ветував. У поясненні зазначено, що кодекс «містить
положення, які не відповідають Конституції України». Закон повернутий до
парламенту із зауваженнями і пропозиціями Глави держави та очікує розгляду.
Влада змінюється, а МВФ стабільний ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ видання Bloomberg, наш уряд
веде переговори з Міжнародним валютним фондом стосовно нової позики — в розмірі
близько п’яти мільярдів доларів. За попередніми даними, програма буде
розрахована на три роки.
Фотограф, нянька, тамада... ЧитатиНІ, це не пропозиції із сайта пошуку
роботи, а члени пропрезидентської фракції «Слуга народу». Спочатку такий склад
критикували експерти та скептики. А днями глава Офісу Президента А. Богдан в
інтерв’ю ВВС «розкрив карти»: «Там є божевільні люди, психічно хворі… Частина
людей прийшла реально з «Фейсбука», як Ліза Богуцька, частину людей ми в
Інтернеті шукали: хто популярний по цьому округу — ми йому дзвонили і питали:
«Балотуватимешся від нашої політсили? Завтра треба віднести документи». Є й
такі люди». «Вони сваряться, щось не розуміють, щось вимагають. Але поки вони
йдуть разом до однієї цілі — ми всі одна команда. Якщо хтось там вийде з
команди і перестане бути частиною нашої команди — мабуть, ми будемо розцінювати
його ворогом», — пофілософствував А. Богдан. При цьому він підкреслив головне
«достоїнство»: «Це єдиний список, який сформувався без копійки грошей» (втім,
щодо цього є певні сумніви). Що ж, яка риба, така і юшка — дешева і сердита.
I ми серед лідерів ЧитатиШІСТЬ українських закладів вищої освіти
потрапили до рейтингу найкращих у світі, який укладає авторитетний журнал Times
Higher Education. Це Національний університет «Львівська політехніка»,
Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний
університет «Харківський політехнічний інститут», Сумський державний
університет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
Харківський національний університет імені В. Каразіна. Водночас Національний
технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського», який був у списку найкращих 2016 року, вибув.
Контролювати громадою ЧитатиМІНІСТЕРСТВУ інфраструктури передано
аналітичний веб-портал «Прозора інфраструктура». Він містить відкриті дані про
ремонт та будівництво автомобільних доріг державного і місцевого значення.
Оновлений ресурс дасть змогу побачити, як відбуваються закупівлі для дорожніх
робіт, та дізнатися інформацію про учасників тендерів. Завдяки порталу, кажуть
в уряді, громадські активісти зможуть контролювати ефективність освоєння
народних грошей та виявляти корупційні ризики.
Отруїлися діти ЧитатиНА ВІННИЧЧИНІ п’ять дорослих і 15 дітей
потрапили в лікарню після обіду в шкільній їдальні. На щастя, загрози життю та здоров’ю
немає, всі постраждалі отримали необхідну допомогу. За цим фактом відкрито
кримінальне провадження за ч.1-ю ст. 325-ї Кримінального кодексу (порушення
санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим
отруєнням). Передбачене покарання — обмеженням волі на строк до трьох років.
Спроба очорнити українців ЧитатиЧАС ВІД ЧАСУ інформпростір вирує від
резонансних осквернень пам’ятних місць — наприклад, влітку на Житомирщині
розбили пам’ятники воїнам АТО. А днями провокатори осквернили пам’ятник жертвам
Голокосту в Богданівці Доманівського району Миколаївської області і залишили
записку з погрозами Президенту В. Зеленському, Є. Червоненку та директору
Українського єврейського комітету Е. Долинському. Останній опублікував фото
помальованого свастикою пам’ятника і записки, зазначивши, що її автори, які
назвались «українським народом», припустилися кількох граматичних помилок, не притаманних
носіям української мови. Поліція просить громадян, які мають інформацію про те,
хто може бути причетний до провокації, допомогти у розслідуванні.
|