Архів
Вівторок,
8 жовтня 2019 року

№ 79 (19726)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Виклик самій королеві

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Через Brexit Борис Джонсон опинився на межі відставки.

Докладніше...
Уряд меншості святкує перемогу

ПОРТУГАЛІЯ. На парламентських виборах упевнено перемагають соціалісти.

Докладніше...
Стратегічний проєкт

ПОЛЬЩА підписала договір на будівництво судохідного каналу в обхід Росії.

Докладніше...
Нідерланди, а не Голландія

НІДЕРЛАНДИ. Уряд припинив використання назви країни Голландія.

Докладніше...
Підтримки вже не буде

США відмовилися від проведення у Сирії спільної з Туреччиною операції.

Докладніше...
Спрацювали на упередження

ІНДІЯ. У Нью-Делі почалась спецоперація через загрозу атаки кашмірських бойовиків.

Докладніше...
Усім аеропортам аеропорт

КИТАЙ. У Пекіні відкрився другий міжнародний аеропорт «Дасін».

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Продати все, що тільки заманеться

Олена КОЩЕНКО.

Останнім часом великі приватизаційні ініціативи уряду сиплються, мов із рога достатку, а від їхньої реалізації народу обіцяються мало не золоті гори. Зокрема, ще не встигли вщухнути суспільні пристрасті навколо запровадження ринку землі, запуск якого заплановано на 1 жовтня 2020 року, як Кабмін на чолі з Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком оголосив про плани найближчі п’ять років «знизити присутність держави в економіці». Це означає, що гряде нова велика хвиля приватизації держпідприємств.

ВІДПОВІДНУ програму дій уряду опубліковано на сайті Верховної Ради. Ліквідаційний список уміщує сотні суб’єктів господарювання державного сектору. Так, масштабне роздержавлення чекає на банківський сектор. Уряд сподівається зменшити частку держави в ньому з нинішніх понад 50% до 20, для чого хоче залучити великих системних інвесторів. Також команда Володимира Зеленського розглядає варіант часткової приватизації національної залізничної компанії «Укрзалізниця» і поштового оператора «Укрпошта»…

Водночас понад тисячу неефективних підприємств загальнонародної власності взагалі буде ліквідовано. При цьому для управління стратегічними підприємствами планують створити Фонд національного добробуту — установи, яка здійснюватиме управління у секторі державних підприємств, а для розслідування фінансових злочинів — Бюро фінансових розслідувань…

«Ми розробимо політику власності з чітким визначенням мети державного володіння і ключових показників ефективності діяльності для всіх державних підприємств. Ми корпоратизуємо всі державні підприємства, що провадять комерційну діяльність, шляхом перетворення їх на акціонерні товариства», — йдеться у представленій у парламенті програмі дій уряду. Загалом у документі сказано, що до 2024-го частка держави в економіці має зменшитись іще на 5%, і водночас на такий же відсоток має зрости рентабельність тих активів, які залишаться у держвласності. При цьому наголошується, що все це «дасть змогу міністерствам зосередитися на формуванні політики, а не на управлінні власністю».

Іншими словами, нам обіцяють ефективнішу фінансову віддачу роботи уряду. А відтак, вірогідно, головна скарбниця України матиме від нового цунамі приватизації ще й належну фінансову «шкварку». Втім… У проєкті держбюджету-2020 Міністерство фінансів заклало план надходження від приватизації лише п’ять млрд гривень. Саме таку суму чільник уряду називає реалістичною. З огляду на вже обіцяні народу «золоті гори» від приватизації держпідприємств більш ніж скромна цифра. До того ж експерти, добре обізнані із закуліссям попередніх продажів держпідприємств, найцінніші й найперспективніші з яких нерідко діставались новим (ясна річ, наближеним до влади) «ефективним власникам» ще й фактично за безцінок, мають сумнів, що вдасться виручити навіть таку суму.

Ще б пак! Усі приватизаційні програми урядів попередніх каденцій із тріском провалювались, про що найкрасномовніше свідчить статистика. Як відомо, ще влітку 2017-го тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував велику приватизацію державної власності, що було одним із головних орієнтирів концепції співпраці Світового банку з Україною на найближчі роки. Зрештою навесні 2018-го набув чинності відповідний закон і Фонд державного майна оголосив про початок проведення великої приватизації. Планів було громаддя. На біржових аукціонах хотіли реалізувати акції восьми енергокомпаній… Проте з’ясувалось, що впродовж минулого року бюджет України отримав від приватизації близько 300 мільйонів гривень, що становить… «аж» 1,4% запланованого. Кошти, які держава недоотримала, тоді довелося компенсувати запозиченнями, які чомусь мало не вдесятеро перевищили недоотримане. Загалом торік Україна взяла у борг додатково 277 мільярдів гривень, з яких 103 мільярди гривень (у еквіваленті) — це зовнішні запозичення.

Тим часом за підсумком семи місяців нинішнього року (поки що дані оприлюднено тільки за такий термін) план надходження доходів від приватизації виконано лише на 2,1%. Як відомо, у держбюджет-2019 було закладено 17 млрд гривень приватизаційних надходжень. Знов черговий борговий зашморг.

Щоправда, цього разу у команди Зеленського щодо продажу народної власності взагалі космічні плани. Бо на велике приватизаційне базарювання хочуть виставити не тільки держпідприємства, а й землю. Що наторгуємо — побачимо. Що втрачаємо — бачимо. Землю, територію, Україну.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Стане ще складніше?
Читати
Нам продадуть «джавеліни»
Читати
На «голівуд» час є...
Читати
Очікують конкуренцію
Читати
Державну — знати!
Читати
Насильству стоп
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове