• З приводу

«Турборежим» — не для коломийки

Зенон МИХЛИК.

ДНЯМИ Кабінет міністрів України затвердив Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки. Як зазначає урядовий портал, Програма спрямована на покращання соціального та економічного розвитку Українських Карпат, підвищення транспортної доступності окремих гірських територій і включає широке коло питань: побудова доріг, створення нових робочих місць, розвиток туризму в гористій місцевості Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

Карпати іще асоціюються з депресивною місцевістю, однак тепер на найвищому рівні заявлено, що це «території нових можливостей». І визнано: скромним місцевим бюджетам освоїти ті «можливості» не під силу, потрібна фундаментальна підтримка держави. Впродовж останніх майже двох років тривала робота над урядовою концепцією щодо вирішення актуальних питань життя горян.

А їх нагромадилось чимало, позаяк державна політика попередніх десятиліть розвитку гірських територій виявилася неефективною. Про це свідчать незадовільні економічні, демографічні показники, стан інфраструктури, екології, малодоступні освітні, медичні, соціальні, адміністративні послуги. А йдеться ж про немалу площу — 56,6 тис. кв. км у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, де у 715 населених пунктах проживає 978 тисяч населення.

Отож держава, як мовиться, повернулася до них лицем, збільшила фінансування актуальних проєктів за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, інфраструктурної субвенції об’єднаних територіальних громад, секторальної підтримки Євросоюзу. Якщо в 2016 році така підтримка становила 83 млн грн, то в 2018-му — 395 млн грн. Однак ті «вливання» мали «точковий» ефект, не спрямовувалися на комплексний розвиток регіону. Тому постала необхідність розробити Державну програму, яка б передбачала фінансування саме розвиткових проєктів на період до 2022 року.

Окрім зауважень Мін’юсту, Мінекономрозвитку та Мінфіну щодо передбачуваних видатків на її реалізацію, вона також мала врахувати пропозиції, які висловили представники місцевих громад під час організованих круглих столів у згаданих областях. А головне — в Державному бюджеті наступного року мав з’явитися окремий рядок про фінансову допомогу гірським територіям.

«Якою буде цифра навпроти цього рядка, залежить від якості запропонованих нами спільно з областями проєктів», — сказав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода на круглому столі в Івано-Франківську. Наголосив, що на підтримку держави можуть розраховувати лише конкретні «розвиткові» проєкти (інфраструктура, послуги, туризм, ремесла, бізнес). Тобто ті, які будуть «дійсно розвивати території, а не латати діри».

…Буковинці виношують плани протягом ближчих років реалізувати 56 проєктів розвитку 64 гірських населених пунктів загальною вартістю 950 млн грн. У рамках Державної програми визначили чотири пріоритетні напрями: транспортна й дорожня інфраструктури, підтримка підприємництва, збереження довкілля, розвиток туризму.

Звичайно, найголовніше — прокласти і реконструювати 310 км доріг і збудувати 52 мости. А також відкрити чотири нові контрольно-пропускні пункти. «Якби ми зробили ці додаткові КПП, то ніяких коштів із державного бюджету не було б потрібно, — запевнив голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. — Гірські райони могли б розвиватися самі». А приватний підприємець депутат облради Михайло Чорней підрахував: «Відкрити переходи — це плюс 25% до бюджету краю. Якщо ще побудувати дороги, то до нас поїдуть туристи з Європи, і нам не потрібно буде більше просити ні в кого допомоги».

Три проєкти передбачають створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, іще кілька — із заготівлі лісових ягід, грибів, лікарських рослин. Однак є одне «але» — статус гірського населеного пункту передбачає вищі коефіцієнти оплати. А це, звернув увагу голова Вижницької районної ради Михайло Андрюк, стримує інвесторів: «Який бізнесмен піде до нас у Карпати, якщо потрібно буде платити додатково 25%? Дійшло до того, що підприємства в горах змінюють юридичну адресу, щоб не платити більше. Треба вирішити це на державному рівні, щоб бізнес був зацікавлений розвиватись у гірських територіях».

Крім того, на Буковині планують реалізувати у гористій місцевості два проєкти будівництва технологічних ліній з переробки екологічно чистої м’ясо-молочної продукції. Однак чи стане сировини? «Зараз поголів’я овець, кіз, іншої худоби стрімко зменшується, бо людям не вигідно цим займатися, вони їдуть шукати кращої долі за кордон», — констатував голова Селятинської об’єднаної громади Валерій Полянчук. — От якби держава у своїй Програмі відчутно підтримала розвиток тваринництва, ми б незабаром говорили про значний експорт тваринницької продукції з екологічно чистих гірських територій України».

Винести питання розвитку вівчарства на рівень держави запропонував і фермер із Прикарпаття Василь Стефурак під час круглого столу в Івано-Франківську: «Вівчарство — галузь поетична, але найбільш занедбана. Якщо так триватиме, то скоро гуцулів, що пасуть овець у горах, бачитимемо лише на картинках. У вівчарстві ще є зв’язок поколінь. Але якщо він розірветься, ми ніколи більше його не відновимо. Щоб урятувати галузь, не треба мільярдів — у масштабах держави потрібні копійки, аби створити умови для мешканців гір, котрі хочуть тримати і розвивати якісні породи овець. Лиш навчити їх, дати племінний матеріал, спростити ідентифікацію і реєстрацію тварин. Тут ветеринарна служба має допомагати фермерам, а не бути каральним органом».

Загалом для розв’язання нагальних проблем гірських територій Івано-Франківщини (дороги, туризм, екологія і вівчарство) у Державній програмі розвитку регіону Українських Карпат на 2020-2022 роки мали б передбачити понад 15 млрд грн. Найбільше — на дороги і мости, які руйнують часті повені. Вже виготовлено проєктну документацію на будівництво та реконструкцію доріг державного й місцевого значення протяжністю 765 км на суму 8,5 млрд грн. Аби не розпорошувати кошти, на засіданні круглого столу пролунала пропозиція: визначити в області пріоритетом на 2020-й рік розвиток гірських доріг.

Це своєю чергою «підтягне» туристичну галузь. За інформацією управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА, торік Прикарпаття відвідало майже 4 млн гостей, 80% із них їхали саме у гірські райони — відпочивати, лікуватися, кататися на лижах.

Учасники круглого столу в Ужгороді, обговорюючи перспективи розвитку гірських районів Закарпаття (цей статус поширений на 45% території краю і стосується 215 населених пунктів) теж заявили, що орієнтуються не стільки на державні дотації, субвенції в регіон і доплати мешканцям гір, скільки на розвиток інфраструктури, особливо дорожньої. Також сподіваються від держави підтримки традиційних видів господарства горян, доступності освітніх, медичних, адміністративних послуг, розв’язання проблем поводженням з відходами.

…У Верховній Раді у першому читанні схвалено законопроєкт «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а горяни у тривозі… Раніше депутати Косівської районної ради навіть надіслали звернення до Прем’єр-міністра О. Гончарука, міністра фінансів О. Маркарової та міністра розвитку громад і територій А. Бабак з приводу того, що «в проєкті відсутня стаття про фінансування реалізації Державної програми розвитку регіону Українських Карпат. Тобто існує загроза, що програма не буде підтверджена жодним фінансовим ресурсом і замість реальних розвиткових проєктів гірські території отримають лише обіцянки».

Заразом звертають увагу на бюрократичні перепони на шляху втілення Програми підтримки секторальної політики. Об них уже спіткнулись переможці першого конкурсного відбору, оголошеного Мінрегіоном торік серед органів місцевого самоврядування Карпатського краю. Складна процедура укладання угод на реалізацію найкращих проєктів тривала впродовж минулої осені. Завершилося тим, що кошти державного бюджету (423,8 млн грн), одержані від ЄС у межах угоди про фінансування згаданої Програми, так і не втілились у конкретні плани і наприкінці року були повернуті головному розпорядникові — Мінрегіону.

Подібна історія може трапитись і цього року. Нове розпорядження щодо фінансування проєктів Кабмін ухвалив у червні, проте кошти (476,6 млн грн) досі не надійшли на рахунки фіналістів конкурсного відбору.

Отож, нагадують високопосадовцям депутати із Косова, Державна програма реально забезпечить розвиток Українських Карпат тільки за умови, якщо матиме окремий (!) механізм фінансування проєктів.